Коли саме остаточно завершиться війна на Близькому Сході, нині є менш зрозумілим, ніж будь-коли. Однак тепер, за посередництва Пакистану, було досягнуто домовленості про тимчасове припинення вогню. Про паузу у бойових діях оголосили наприкінці вівторка, 7 квітня, і вона стала знаком надії після п'яти тижнів війни.

Цю домовленість було досягнуто лише незадовго до спливу чергового ультиматуму президента США Дональда Трампа, який погрожував у разі подальшої блокади Іраном Ормузької протоки знищити країну і "всю його цивілізацію".

Більшість експертів сходяться в одному ключовому пункті: чим довше триває цей конфлікт, тим руйнівнішими будуть його наслідки для енергопостачання, інфляції та економічної стабільності у світі. Кожен додатковий тиждень перебоїв у постачанні вуглеводнів з регіону робить вищими витрати для споживачів і підприємств, водночас сповільнюючи економічне зростання.

Щойно Ормузька протока, через яку проходить 20 відсотків світового експорту нафти, знову буде відкритою, швидкість відновлення видобутку нафти й газу, а також руху танкерів значною мірою визначатиме, наскільки швидко зможе оговтатися світова економіка.

Захист Ормузької протоки

Малоймовірно, що судноплавство цією водною артерією знову функціонуватиме безперешкодно, допоки страхові премії суттєво не знизяться та не буде створено надійного багатонаціонального морського супроводу в регіоні. Потенційно до нього можуть увійти бойові кораблі, а також повітряні патрулі та мінні тральщики США.

Європейські союзники по НАТО, зокрема Німеччина, Франція та Великобританія, сигналізували про готовність долучитися до патрулювання після завершення бойових дій. Очікується, що до місії також приєднаються Японія, Австралія, Південна Корея, Канада, Об'єднані Арабські Емірати та Бахрейн.

Професорка Інституту оборони та безпеки Університету Західної Австралії Дженніфер Паркер у коментарі агентству Bloomberg зазначає, що лише розмінування Ормузької протоки може тривати близько двох тижнів. Щойно протоку буде визнано безпечною для судноплавства, затор із приблизно 1900 заблокованих у регіоні суден - половина з яких перевозить нафту, скраплений природний газ і різні хімікати - може бути ліквідований упродовж кількох днів або тижнів.

Директор з досліджень (Близький Схід і Північна Африка) норвезької аналітичної компанії Rystad Energy Адітья Сарасват зазначив у коментарі DW, що ліквідація цього затору в Ормузькій протоці дала б виробникам у Перській затоці приблизно місяць запасу часу, щоб наростити видобуток. Водночас логістичні проблеми залишатимуться. До війни щодня через Ормузьку протоку проходило приблизно 130-140 суден, однак цей потік, імовірно, істотно сповільниться доти, доки залишатиметься необхідність у військово-морських патрулях.

Поступове відновлення

Окрім відкриття Ормузької протоки, виробникам у Перській затоці потрібні також гарантії безпеки для їхніх нафтових і газових об'єктів. Також, навіть у разі швидкого укладення мирної угоди, за оцінками аналітиків, відновлення видобутку нафти й газу на багатьох родовищах може тривати кілька тижнів. "Частково законсервованому нафтовому родовищу в середньому потрібно близько двох-трьох тижнів", - пояснює Сарасват, маючи на увазі окремі свердловини, що працюють зі зниженими обсягами видобутку. Чим довше нафто- і газові об'єкти перебували в простої до їх повторного запуску, тим ретельнішими мають бути технічні інспекції перед відновленням їхньої роботи.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), щонайменше 40 енергетичних об'єктів у регіоні Перської затоки були "серйозно або дуже серйозно пошкоджені" внаслідок іранських атак. Енергетичні аналітики застерігають, що для ремонту деяких установок, зокрема об'єктів зі скрапленого природного газу (СПГ), може знадобитися кілька років.

Зокрема, Катар повідомив, що відновлення роботи СПГ-комплексу Ras Laffan - найбільшого у світі виробничого та експортного центру скрапленого природного газу - може тривати до п'яти років. Досі Катар забезпечував близько однієї п'ятої частини світового попиту на СПГ. У тривалій перспективі тепер буде втрачено приблизно 17 відсотків експортних потужностей СПГ цієї держави Перської затоки.

Глобальні обмеження

Заводи з виробництва добрив також мають пройти подібні перевірки безпеки перед відновленням роботи. Добрива грають важливу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, яка й без того перебуває під загрозою через стрімке зростання цін. Нині багато фермерів змушені скорочувати обсяги використання добрив.

Регіон Перської затоки є важливим постачальником азотних добрив і забезпечує близько 40 відсотків світових морських перевезень карбаміду, а також чверть експорту аміаку. Країни регіону є також значними виробниками сировини, необхідною для виробництва фосфатів.

Контейнерні перевезення товарів із регіону Перської затоки, а також вантажів між Азією та Європою, також серйозно постраждали через блокаду Ормузької протоки: десятки суден з відповідними вантажами перебувають у заторах. За даними оператора DP World, з 28 лютого помітно зменшився вхідний трафік до порту Джебель-Алі в Дубаї - найбільшого перевалочного хабу на Близькому Сході.

Для контейнерних суден, що прямують до Європи, додатковою перешкодою є Баб-ель-Мандебська протока на півдні Червоного моря. Хоча протока залишається судноплавною, більшість великих судноплавних компаній уникають її через нові погрози з боку підтримуваних Іраном хуситів. Ці єменські повстанці у 2023-2024 роках здійснювали напади на судна, підтримуючи палестинське радикальне угруповання ХАМАС (визнано терористичним у ЄС, Німеччина, США та низці інших країн. - Ред.) під час війни Ізраїлю в Секторі Гази. Багато судноплавних компаній перенаправили свої маршрути навколо мису Доброї Надії на півдні Африки, що суттєво подовжує час у дорозі та збільшує витрати.

Кільський інститут світової економіки (IfW) підрахував, що держави Перської затоки, включно з Іраном, мають найбільшу частку у світовому експорті 50 важливих немінеральних продуктів, серед яких сталь, необроблені діаманти, золотий порошок та алюмінієві сплави. Загальна вартість цього експорту становить близько 661 мільярд євро на рік.

Тривалі наслідки

Навіть якщо протоку буде знову відкрито і виробництво в регіоні Перської затоки відновиться, глобальні економічні наслідки не зникнуть миттєво. Споживачі дуже швидко відчули на собі наслідки зростання цін на нафту у вигляді високих цін на автозаправках, тоді як в Австралії, Азії та Африці лише зараз стає помітним дефіцит бензину та дизпалива. Очікується, що й інші важливі ланцюги постачання - від добрив до споживчих товарів - найближчими тижнями також зіткнуться з нестачею.

"Зростання цін далося взнаки негайно; логістичні збої (у найближчі два-три місяці) лише посилюватимуться", - прогнозує у розмові з DW директор дослідного інституту Supply Chain Intelligence Institute Austria Петер Клімек (Peter Klimek), який вивчає ланцюги постачання. У разі, якщо через війну доведеться скорочувати глобальне виробництво, Клімек застеріг від можливої стагфляції з високими цінами, зростанням безробіття та слабким економічним зростанням, подолання якої, на його думку, "може затягнутися ще на довший час".