Війна Росії проти України має наслідком не лише велику кількість жертв серед цивільного населення і військових, руйнування житла людей, інфраструктури та екосистеми, а й величезну шкоду, завдану клімату.

Очевидним свідченням катастрофічних наслідків війни є знищена гребля Каховської гідроелектростанції. Однак дослідження Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни (Initiative on GHG Accounting of War) дає кількісну оцінку менш очевидним речам і викидам і засвідчує: війна в Україні може поставити під загрозу кліматичні цілі.

У звіті Ініціативи аналізуються викиди, пов'язані з війнами, але які виходять за межі безпосередніх бойових дій. Він був оприлюднений у Бонні на підготовчій конференції провідних кліматичних активістів та дипломатів до цьогорічної Кліматичної конференції ООН в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Читайте також: Спершу забрали землю, тепер і воду: наслідки руйнування Каховської ГЕС для фермерів півдня

Група європейських дослідників проаналізувала кілька секторів, включаючи викиди від пожеж, спричинених війною, які руйнують інфраструктуру та навколишнє середовище, знищення природних і штучних поглиначів вуглецю, повоєнне відновлення, а також викиди, спричинені переміщенням біженців.

Згідно з результатами дослідження, за перші дванадцять місяців війни в Україні викиди становили 120 мільйонів тонн CO2. Це трохи менше, ніж річний обсяг викидів парникових газів Бельгії - у 2019 році ця країна посіла сьоме місце в ЄС за рівнем викидів шкідливих для клімату газів.

У звіті під назвою "Збитки для клімату від війни Росії в Україні" також розглядається вплив на клімат після закінчення війни.

Маючи "агресивного сусіда на сході", Європа повинна буде серйозно переозброїтися, щоб створити "достатнє стримування", вважає провідний автор доповіді Леннерд де Клерк (Lennerd de Clerk). Посилення армії в Європі призведе до "зростання викидів в той час, коли вони повинні знижуватися", зазначив він в інтерв'ю DW. Водночас, за його словами, масштабна програма повоєнного відновлення призведе до ще більшого збільшення викидів.

Читайте також: На знак солідарності: як іноземці допомагають відбудовувати Україну

Відбудова призводить до подальших викидів

На відновлення у перший рік війни припало близько 42 відсотків загальних викидів, спричинених нею. За словами де Клерка, оскільки при будівництві та ремонті нових будівель зазвичай використовуються "дуже вуглецевомісткі" бетон і сталь, відбудова є найбільшим джерелом викидів.

Те, що пов'язане з реконструкцією будівель, є найбільшим джерелом викидів, які у звіті називаються "цивільною інфраструктурою", за цим слідують транспорт та інфраструктура, наприклад, будівництво доріг. Атаки на енергетичну інфраструктуру в зимові місяці також значно збільшили пов'язані з цим викиди, пояснив де Клерк.

Росія спричиняє найбільше парникових газів у війні в Україні

Другим за розміром джерелом викидів є власне ведення війни, переважно через споживання викопного палива, як-от дизеля і бензина. Де Клерк зазначає, що через брак даних стосовно діяльності армій з обох боків не вдалося отримати точні дані про споживання викопного палива. Тому дослідникам довелося покладатися на порівняльні дані.

Читайте також: "Воєнна економіка": як ЄС хоче допомогти Києву з боєприпасами

Згідно зі звітом, війна спричиняє викиди майже 22 мільйонів тонн CO2. Менше 14 відсотків з них припадає на виробництво боєприпасів і військової техніки. Викиди від крилатої ракети, наприклад, відносно невеликі, принаймні, у порівнянні з величезною залежністю від викопного палива для транспорту під час війни. Споживання ще вище в російській армії, яка покладається на застаріле і "вкрай неефективне" обладнання - у тому числі танки з 1960-х років.

У перший рік війни 64 відсотки викидів були спричинені споживанням пального російськими збройними силами. Війна в Україні - це насамперед наземна війна. Тому дизельне пальне є основним джерелом викидів. Для порівняння, під час війни в Іраку основним джерелом викидів CO2 був керосин, тобто авіаційне пальне.

Військові викиди під час війни непрозорі

Леннерд де Клерк, учасник Боннських кліматичних переговорів у складі дослідників, які виступають за включення вуглецевого балансу до "Глобальної інвентаризації" (Global Stocktake). Це інвентаризація шкідливих для клімату викидів країн, яка унаочнить їхній прогрес у захисті клімату у майбутньому. "Глобальний звіт" має бути схвалений на майбутній кліматичній конференції COP28 в Дубаї наприкінці цього року.

Вимірювання викидів від конфліктів, що тривають, є складним завданням. Тому дослідники досі зосереджувалися переважно на наслідках регулярних воєнних операцій по всьому світу.

"На частку великих збройних сил світу, які залежать від пального, припадає 5,5 відсотка світових викидів, і вони мають значний вплив на зменшення викидів і обмеження зміни клімату", - пояснює Дебора Бертон, експертка з конфліктних місій американської некомерційної організації Tipping Point North South. Але ця цифра, ймовірно, набагато вища.

"Зараз існує лише зобов'язання надавати дані про використання військовими пального, та й то на добровільних засадах", - додає Лінсі Коттрелл з Обсерваторії конфліктів і навколишнього середовища (CEOBS), неурядової організації, що базується у Великобританії. Споживання пального арміями, пожежі, використання боєприпасів, пошкодження інфраструктури та відбудови у цілому досі не були включені до балансу викидів ООН.

Згідно зі звітом CEOBS, у 2018 році, наприклад, британська армія фактично виробила приблизно втричі більше викидів, ніж 11 мільйонів тонн CO2, про які офіційно повідомлялося.

Читайте також: Електромобілі та захист клімату: екологічні міфи і реалії

Кліматичні цілі під серйозною загрозою через військові викиди  

Щорічні викиди збройних сил США, найбільшої армії у світі, зараз перевищують національні викиди цілих країн, таких як Швеція чи Данія, підрахували дослідники ще у 2017 році. За словами Бертона, у 2020 році багаті країни витрачатили на військові потреби вшестеро більше, ніж на клімат.

Викиди, спричинені війнами, суттєво погіршують кліматичні наслідки. "Безліч джерел викидів, пов'язаних з веденням війни, наражає на значний ризик кліматичні цілі, - попереджає Коттрелл.

"Ми хотіли показати, що цей акт агресії має вплив не лише на українців, але й на всіх нас", - сказав автор дослідження де Клерк.