Війна Ізраїлю та США проти Ірану вже четвертий день поспіль домінує політичний і медійний порядок денний. Подальший розвиток і конкретні наслідки конфлікту, який уже зачепив значну частину Близького Сходу, поки що залишаються невідомими. Утім, уже зараз зрозуміло, що ці наслідки, якими б вони не були, відчують і далеко за межами регіону. І Україна, яка вже понад чотири роки чинить активний опір Росії в її агресивній війні, тут навряд чи стане винятком.

Менше зброї для України?

"Стратегічним подарунком для Росії та Китаю" називає війну на Близькому Сході австрійський військовий історик, викладач військової академії у Вінер-Нойштадті Маркус Райснер (Markus Reisner). За його словами, Росія може використати на свою користь той факт, що увага Заходу прикута до нового конфлікту. "Україна може деградувати до другорядного фронту. У найгіршому випадку це означатиме ще менше ресурсів (для Києва з боку Заходу. - Ред.), конкретно - приміром, ракет для систем ППО Patriot", - зазначає експерт у відповідь на запитання DW, наголошуючи на тому, що США тепер самі потребують зброї для нової війни.

Читайте також: Дефіцит ракет для ППО: чи може Україна посилити захист від російської балістики?

Небезпеку виснаження необхідних Україні військових ресурсів вбачає й директор Центру близькосхідних досліджень у Києві Ігор Семиволос. А тому в українських інтересах, за його словами, аби війна в Ірані була якомога коротшою. "Для України є дві важливі опції. Перша опція - щоб цей конфлікт був коротким. І друга опція - щоб впав режим (в Ірані. - Ред.). Це дві опції, які нас на 100 відсотків задовільнять", - говорить він у розмові з DW. Натомість затягування війни, за словами експерта, може зробити Захід "більш зговірливим у намаганнях завершити війну" в Україні, а це означатиме посилення позицій Росії.

"Для України будь-яке швидке закінчення війни краще, ніж її продовження", - погоджується український публіцист Віталій Портников. Причому ідеальним варіантом, за його словами, був би успіх США та Ізраїлю і крах нинішнього іранського режиму. Адже щойно Іран стане передбачуваним і перестане погрожувати сусідам, це означатиме "стабільність на Близькому Сході і зменшення можливостей Китаю і Росії в цій зоні - як політичних, так і економічних", зазначив Портников у розмові з DW.

Дорогі нафта й газ - плюс для Росії

Уже зараз можна передбачити один із найбільших глобальних наслідків затяжної війни в Ірані - тривале зростання цін на нафту та газ. "Це в інтересах Москви. Це досить серйозно збільшує її можливості продовжувати цю війну (в Україні. - Ред.)", - зазначає Портников. У цьому разі Росія, за його словами, зокрема, намагатиметься пропонувати Європі дешеві енергоресурси в обмін на поступки в підтримці України.

Нова війна на Близькому Сході вже суттєво позначилася на світових цінах на нафту. Ціна бареля нафти марки Brent у вівторок, 3 березня, перетнула позначку 80 доларів США, тоді як ще в середині минулого тижня цей показник становив близько 71 долара. Причина - де-факто закриття Іраном проходу танкерів через Ормузьку протоку. Цим шляхом нафта з Перської затоки потрапляє до Індійського океану, а далі - в інші регіони світу.

Читайте також: Війна з Іраном: чому газ дорожчає швидше, ніж нафта?

Утім, як довго триватиме зростання цін на нафту і як сильно від нього виграє Росія, поки що не зрозуміло. Експерт з питань Росії та України у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge) не впевнений, що ефект від високих цін на нафту в довгостроковій перспективі зможе компенсувати втрати РФ від масштабних санкцій, які на неї наклав Захід через війну проти України. "Росія хоч і не зламається через санкції та економічну кризу цього року, але ми бачимо поступове скорочення (економічного зростання. - Ред.) та кризу російської економіки, яку вже неможливо заперечувати", - говорить він у розмові з DW.

Чергова втрата престижу для Росії

До того ж війна в Ірані, попри всі можливі плюси для Росії, чітко демонструє один великий мінус - втрата Москвою престижу через нездатність надати підтримку Ірану, одному з її великих союзників. А це, за словами Вільфріда Їльґе, вигідно Україні. "Через війну в Україні Росія більше не може зберігати домінування в інших регіонах", - вважає експерт. А тому, на його думку, цілком можливо, що в оточенні Путіна дедалі більше задаватимуться питанням, "який сенс вимотуватися в Україні, якщо це означає загалом погіршення позицій" Росії. У цьому контексті можна згадати і повалення режиму союзника Москви Башара Асада в Сирії наприкінці 2024 року, і захоплення США венесуельського правителя Ніколаса Мадуро на початку січня. І те, і те залишилося без відповіді Москви.

Український досвід для Близького Сходу

Потенційно посилити позиції України може її досвід збиття іранських безпілотників, які активно використовувала Росія особливо на початку війни та на основі яких зрештою почала виробляти власні БПЛА. Іран останніми днями атакував своїми безпілотниками американські військові об'єкти у країнах Перської затоки, а також інші об'єкти в регіоні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ міг би відправити на Близький Схід своїх фахівців із перехоплення дронів, а також поділитися можливостями та досвідом їх збивання. Натомість лідери країн регіону, за його словами, мають вмовити Росію піти на перемир'я у війні проти України.

"Країни Перської затоки могли би скористатися навичками українських військових, натомість це посилить готовність у регіоні підтримувати Україну", - коментує австрійський експерт Маркус Райснер. На його думку, така підтримка може виражатися як у запровадженні санкцій проти Росії, так і у фінансовій підтримці України.

Читайте також: Чи навчить Україна країни Перської затоки збивати іранські "шахеди"?

Посилити свою підтримку України вже зараз, не чекаючи завершення війни в Ірану, повинна Європа, переконаний Вільфрід Їльґе з DGAP. "Ми маємо якраз зараз, поки США зайняті там, використати час для власного, самостійного розширення допомоги Україні", - вважає експерт. Конкретно він радить Європі посилити боротьбу з російським тіньовим флотом, який вона використовує як для нелегального експорту нафти, так і у воєнних цілях. "А також ми маємо зараз просунутися у питанні озброєння України і взяти на себе нові ініціативи", - вважає Їльґе.