На першому саміті Європейського Союзу і країн Перської затоки в Брюсселі в середу, 16 жовтня, лідерам вдалося сформулювати спільну заяву щодо війни Росії проти України в рамках підсумкового комюніке. У ньому вони підтвердили свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються і на українські територіальні води, а також засудили "напади на цивільне населення, цивільну і критичну інфраструктуру, особливо в енергетичному секторі, що, зокрема, підвищує ризики для ядерної безпеки". "Безпека та надійність усіх атомних електростанцій має величезне значення", - підкреслюється в документі.

Прямого засудження російської агресії в Україні в комюніке немає, проте є відсилання до відповідної резолюції Генасамблеї ООН, яка "найрішучішим чином засуджує агресію Російської Федерації проти України на порушення статті 2 (4) Статуту" й "вимагає, щоб Російська Федерація негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів". "Відповідно до Статуту ООН, усі держави повинні утримуватися від погрози силою та її застосування з метою територіального розширення проти територіальної цілісності та суверенітету або політичної незалежності будь-якої держави", - йдеться в документі.

Учасники саміту не приховують відмінностей у сприйнятті війни Росії проти України

"Хоча всі ми і згодні з тим, що Статуту ООН потрібно дотримуватися, і що він необхідний для глобальної стабільності, я не заперечуватиму, що є певні відмінності в тому, як ЄС і партнери по Раді співробітництва країн Перської затоки бачать цю незаконну агресивну війну, - сказав верховний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель на спільній підсумковій пресконференції з представниками ради. - Але, незважаючи на відмінності, ми цінуємо те, що багато партнерів по Раді ССПЗ беруть активну участь в обговоренні цього питання".

Він подякував їм за двосторонню взаємодію з Україною та за підтримку процесу реалізації "формули миру" Володимира Зеленського. Окремо учасники саміту виділили аспект посередництва країн Перської затоки під час обміну військовополоненими між Україною та РФ, повернення незаконно вивезених з України дітей, а також проведення зустрічей радників з національної безпеки, зокрема в Копенгагені та Джидді. Усі країни-учасниці саміту наголосили на необхідності якнайшвидшого досягнення всеосяжного, справедливого і міцного миру в Україні та зобов'язалися підтримувати шляхи до його досягнення.

Крім того, ЄС і країни Перської затоки заявили про намір посилити гуманітарну допомогу і допомогу в галузі цивільної оборони для України, а також підтримку її енергетичної інфраструктури, до чого закликали і своїх партнерів. "Ми шкодуємо, що ця тривала війна завдає величезних людських страждань і поглиблює наявні проблеми у світовій економіці", - зазначено в підсумковій спільній заяві. Про санкції щодо РФ або Ірану, який постачає їй озброєння, в документі не йдеться, як і в принципі про будь-яку військову допомогу. Емір Катару Тамім бін Хамад аль Тані на підсумковій пресконференції назвав цей документ "зразком дипломатії та мультилатералізму", а сам саміт - "історичним".

Головна тема - конфлікт на Близькому Сході

Його учасники домовилися поглиблювати торговельне співробітництво, спільно боротися з глобальною зміною клімату і сприяти зміцненню світової безпеки. "Ми не можемо реалізувати свої економічні амбіції без безпеки", - заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), наголосивши на важливості спільної роботи над розв'язанням збройних конфліктів як в Україні, так і на Близькому Сході.

Загострення конфлікту на Близькому Сході та війна Ізраїлю проти терористичних організацій ХАМАС і "Хезболла" були основною геополітичною темою саміту. Усі його учасники зійшлися на думці, що виходом із кризи може стати принцип двох незалежних держав - Ізраїлю і Палестини.