В Україні спостерігається дедалі тісніший зв'язок між активною військовою службою в умовах війни та вчиненням тяжкого домашнього насильства. Тому українська влада має вжити додаткових заходів, щоб підвищити обізнаність про насильство щодо жінок, яке скоюють чоловіки, які несуть військову службу. Про це йдеться у висновках звіту Групи експертів Ради Європи з боротьби з насильством щодо жінок і домашнім насильством (GREVIO) про виконання Україною положень Стамбульської конвенції, який було оприлюднено у п'ятницю, 4 вересня.

Стрес війни та домашнє насильство

Експерти РЄ відзначають високий рівень стресу, якого зазнають українці від початку повномасштабного вторгнення Росії, та наголошують, що постійне перебування в умовах насильства може призводити до того, що поріг суспільної толерантності, зокрема, щодо насильства над жінками, буде поступово знижуватися.

При цьому у звіті наголошується, що хоча українська влада вже здійснила певні кроки, щоб пом'якшити вплив посттравматичного стресового розладу серед військовослужбовців і зменшити ризик домашнього насильства в їхніх родинах, проте цього поки що недостатньо.

Читайте також: Вакцина проти насильства, або Що змінить Стамбульська конвенція

Необхідно криміналізувати сталкінг

Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію у липні 2022 року. Експерти "високо оцінюють політичну волю української влади", спрямовану на виконання положень цього документу, "попри значні виклики, спричинені війною". Проте вони наголошують, що робота над приведенням українського законодавства у відповідність до норм Стамбульської конвенції має тривати.

Серед законодавчих проблем у сфері захисту від насильства GREVIO називає відсутність криміналізації нав'язливого переслідування - сталкінгу. Окрім того, експерти закликають дозволити відкривати кримінальні провадження щодо окремих форм насильства без обов'язкової заяви жертви. Наразі в деяких випадках кримінальне переслідування може бути розпочато лише після офіційної скарги жертви. Однак подекуди жінки, що зазнали насильства, бояться офіційно звертатися за правовою допомогою. 

Карати за насильство щодо жінок треба суворіше

Покарання за деякі форми насильства щодо жінок, передбачене українським законодавством, є надто м'яким і зазвичай обмежується штрафами і громадськими роботами. А таке покарання "не є достатньо ефективним, пропорційним та таким, що має належний стримувальний ефект", говориться у звіті.

Україні також необхідно посилити підготовку поліцейських, прокурорів, суддів та інших фахівців, які безпосередньо працюють із жертвами та кривдниками, вважає GREVIO. 

Читайте також: Коментар: Проти насильства як суспільної норми

Окремо у звіті вказується, що суди рідко обмежують право кривдників на опіку над дітьми та спілкування з ними навіть у випадках, коли в родині вже траплялися випадки домашнього насильства. "Це відбувається на тлі того, що після початку загарбницької війни Російської Федерації суперечки щодо опіки над дітьми стали ще гострішими", - зазначається в документі. 

Фахівці РЄ також закликають українську владу вдосконалити законодавство щодо сексуального насильства та забезпечити ефективне застосування принципу вільно наданої згоди у справах про зґвалтування.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) зобов'язує державу-учасницю запобігати насильству, захищати потерпілих, переслідувати кривдників та забезпечувати комплексну державну політику в цій сфері. Наразі цю конвенцію ратифікували 39 з 46 країн-членів РЄ.

Читайте також: Потерпілі від насильства і зґвалтувань: чому вони мовчать?