Регіон Пфальц, який налічує 23 тисячі гектарів виноградників, є другим за площею в Німеччині. Тут працює близько чотирьох тисяч виноробів, більшість із них - у сімейному бізнесі. Їхнє ноу-хау зробило вино з Пфальцу відомим уже давно. Вина з регіону подавалися під час відкриття Суецького каналу та були на палубах великих океанічних лайнерів.

Він король серед німецьких вин - рислінг. Немає на землі такого місця, де цей сорт винограду визріває так добре, як у Німеччині. Пфальц є головним виробником вина цього сорту. Тут цей виноград вирощується на шести тисячах гектарів, усіх сортів - від звичайного повсякденного вина до елітного, від сухого до десертного.

Щороку восени в місті Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе обирають винну королеву. Протягом року вона є обличчям німецького вина всередині країни та за кордоном. Один із перших її ритуалів - участь у найбільшому винному параді Німеччини, винному фестивалі в Нойштадті. Королева махає, 100 тисяч глядачів махають у відповідь.

Straußwirtschaft - це такий собі винний бар на деякий час. У певні дні року, як правило, між квітнем та листопадом, винороби відкривають свої подвір'я та пропонують гостям своє вино. І тільки своє. Крім цього, часто в них можна скуштувати маленькі прості страви. Тимчасові винні бари можна розпізнати за відповідною вивіскою або ж за віником, який кріпиться на фасаді будинку.

Паралельного до винного шляху простягнувся пфальцький винний маршрут. На цьому похідному маршруті трапляються як ліси, так і всіяні виноградами пагорби. Якщо порахувати всі його відгалуження, то загальна довжина маршруту становить 172 кілометрів! Розраховано, що його можна подолати в 11 етапів довжиною один день кожен. Головна умова - не зупинятися дуже надовго у виноробів.

У маршруті є і це місце - одна з колисок німецької демократії, Гамбахський замок. 1832 року тут відбулося гамбахське свято, протестний марш за демократію та об'єднану Німеччину. Його вважають початком руху за демократію в Німеччині. Над замком вперше було встановлено чорно-червоно-золотий прапор, який згодом став прапором Німеччини.

На пагорбах посеред пфальцького лісу, який межує з винним шляхом із Заходу, можна побачити не одні руїни фортеці. Більшість була побудована в часи правління тут Салічної династії та Гогенштауфенів. Найвідоміша фортеця - Тріфельс, де століттями зберігалися імператорські клейноди німецьких кайзерів і де відбував ув'язнення король Річард Левове Серце.

Певний час Пфальц належав до Баварії - з 1816 по 1956 роки. У цей період була побудована вілла Люндвіґсгеє. Це була літня резиденція баварського короля Людвіга І. Він, певно, думав собі: навіщо їздити в Тоскану, якщо під носом - Пфальц? І створив райське місце, яке нині можуть відвідати туристи.

Жителів Пфальцу вважають любителями пожити в задоволення. Тож багато цікавих пропозицій є і для туристів. Сюди належать і кулінарний похід виноградниками, і винні дегустації у подвір'ях виноробів чи винотеках. Навіть у лісі не обов'язково відмовлятися від задоволення. У численних лісових ресторанчиках можна перекусити.

Дюркгаймський ковбасний ярмарок у місті Бад Дюркгайм вважають найбільшим винним ярмарком світу, який щороку відвідують 685 тисяч людей. Своїм корінням він сягає ХІІ століття, коли в дюркгаймців з'явилася ідея пропонувати їжу паломникам, які тут проходили. Так виник середньовічний ярмарок, який колись переріс у народне свято. Назва вказує на другу слабкість жителів Пфальцу - ковбасу.

Німецькі винні ворота позначають початок або ж кінець німецького винного шляху, залежно від того, де почати ним іти. Вони розташовані в місті Швайген-Рехтенбах, прямо біля кордону з Францією. Побудовані вони були 1935 року за часів націонал-соціалізму. З ними ж пов'язаний і сам винний шлях, який вигадали для того, аби привабити туристів до регіону.