У понеділок і вівторок, 4 і 5 травня, Єреван приймає одразу два великі європейські заходи - 8-й саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС) і перший в історії саміт Вірменія-ЄС. Це відбувається рівно за місяць до парламентських виборів у країні і рівно через місяць після візиту прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна до Москви.

Висока дипломатична активність перетворила Єреван на центр тяжіння європейських лідерів, однак за фасадом гучних декларацій ховається складне питання: наскільки життєздатна проєвропейська орієнтація країни, затиснутої в щільне коло сусідів із зовсім іншими геополітичними векторами?

"Серце Європи" без європейських кордонів

Саміт ЄПС вперше проходить на Південному Кавказі - регіоні, де ще донедавна флагманом європейської інтеграції вважалася Грузія, якій наразі Брюссель закидає відхилення від європейського шляху. За словами голови Європейської Ради Антоніу Кошти, цей саміт "ставить Вірменію в саме серце Європи - саме туди, де їй і місце". І це незважаючи на те, що географічно країна відрізана від ЄС. Утім, відстань не заважає Брюсселю вести з Єреваном переговори щодо лібералізації візового режиму. Ба більше, ЄС розширює співпрацю у сферах, нетипових для попередніх відносин, надаючи Єревану допомогу в оборонній галузі та захисті від гібридних загроз.

Кошта назвав саміт історичним з кількох причин. По-перше, він став можливим завдяки мирній угоді між Єреваном і Баку, що голова Євроради охарактеризував як "історію миру у світі, де часто переважають війни". По-друге, вперше як неєвропейський гість у саміті бере участь Канада в особі прем'єр-міністра Марка Карні. Кошта запевнив, що шлях Вірменії до ЄС не є помилковим, а європейські партнери готові гарантувати незворотність миру та зміцнення демократії.

Президент Франції Еммануель Макрон був ще більш категоричним у своїх оцінках, прагнучи відзначити радикальну трансформацію країни. "Будьмо відверті: вісім років тому сюди б ніхто не приїхав. Вісім років тому ця країна за столом переговорів розглядалася як де-факто сателіт Росії", - заявив французький лідер, підкресливши, що нинішній вектор Єревана є частиною ширшого процесу європейського пробудження на тлі подій в Україні та Молдові.

Слова Макрона одразу викликали бурхливу реакцію в ЗМІ та соціальних мережах, де на адресу французького лідера лунали коментарі - від стриманої критики до відвертих образ. Деякі експерти та оглядачі одразу нагадали йому про саміт Франкофонії, що відбувся в Єревані у 2018 році, рівно вісім років тому, в якому поряд з лідерами інших країн взяв участь і сам Макрон.

Візит Зеленського і сигнали Москви

Для вірменського керівництва саміт Європейської політичної спільноти став майданчиком для закріплення нових регіональних реалій. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян особливо підкреслив той факт, що в заході на вірменській території вперше - нехай і через відеозв'язок - бере участь президент Азербайджану Ільхам Алієв. Країни пов'язує багаторічна історія ворожнечі через Нагірний Карабах, за приналежність якого вони пройшли через дві широкомасштабні війни. Однак після бойових дій 2020 року та низки ескалацій у 2023 році Єреван визнав регіон у складі Азербайджану, парафувавши з Баку проєкт мирної угоди на саміті у Вашингтоні в серпні 2025 року за участі американського президента Дональда Трампа.

Однак найбільш обговорюваною інтригою став візит президента України Володимира Зеленського. Довгі роки такий сценарій здавався фантастичним через значну залежність Вірменії від Росії у стратегічно важливих для країни сферах - від економіки до безпеки. Натомість зараз багато хто намагається зрозуміти, чи є це лише процедурним елементом саміту ЄПС, або дипломатичним сигналом Москві. Сам Зеленський використав трибуну в Єревані для коментарів про перебіг війни Росії проти України, зокрема, вказавши на зміну формату московського параду 9 травня. "Це буде вперше за багато років, коли вони не зможуть дозволити собі військову техніку, і вони побоюються, що над Червоною площею можуть пролетіти безпілотники. Це показує, що Росія вже не така сильна", - зазначив український президент.

Зближення Єревана із Заходом супроводжується недвозначними сигналами з Кремля. На першоквітневій зустрічі з Ніколом Пашиняном президент РФ Володимир Путін заявив, що хоча Москва "абсолютно спокійно" ставиться до розвитку вірмено-європейських зв'язків, однак одночасна участь у митних союзах ЄС та ЄАЕС юридично і практично неможлива. Наразі Вірменія входить практично до всіх інтеграційних об'єднань, які курує Москва, - ЄАЕС, СНД та ОДКБ. Утім, членство у військовому блоці Єреван фактично заморозив, заявивши про проходження "точки неповернення" у цьому питанні та ухваливши декларативний закон про початок шляху до ЄС.

На тлі цього геополітичного дрейфу російський президент на тій самій зустрічі з вірменським прем'єром нагадав про значну залежність вірменської економіки від російських енергоносіїв та ринків збуту. А через кілька тижнів Рада Безпеки РФ озвучила конкретну ціну зміни курсу, попередивши, що розрив зв'язків загрожує Єревану падінням економіки на 23 відсотки.

Проєвропейський "острів": перспективи та реалії

Незважаючи на тріумфальну риторику саміту, Вірменія стикається з географічною реальністю. Для багатьох країна перетворюється на проєвропейський "острів" у регіоні, який рухається у прямо протилежному напрямку. Сусідня Грузія, ще донедавна флагман євроінтеграції, переживає глибокий відкат у відносинах із Брюсселем. Азербайджан ніколи не виявляв серйозного інтересу до політичного зближення з ЄС, віддаючи перевагу прагматичному статусу енергопартнера, а Туреччина в реальності давно зійшла зі шляху вступу до Євросоюзу, хоча й є офіційною країною-кандидаткою у члени Європейського Союзу вже понад 25 років - з 1999 року.

Наскільки взагалі в цій ситуації перспективна і реалістична орієнтація на ЄС для країни, яка не має з ним спільних кордонів і критично залежить від регіональної інфраструктури?

Незважаючи на те що парламент Вірменії вже ухвалив закон про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу, виконавча влада демонструє досить прагматичний підхід до цього питання. Про це в коментарі для DW заявив асоційований експерт аналітичного центру "Вірменська рада", політолог Нарек Мінасян, аналізуючи шлях євроінтеграції Вірменії та обрану владою тактику.

Експерт зазначив, що на даному етапі офіційний Єреван воліє говорити про перспективи інтеграції, а не про пряме членство в ЄС, що за нинішніх умов, як він вважає, є найбільш реалістичною і виваженою стратегією. "Така позиція цілком виправдана, оскільки процес євроінтеграції вимагає серйозної та об'ємної "домашньої роботи", яку Вірменії ще тільки належить виконати в повному обсязі", - пояснив він.

Іншим ключовим пріоритетом для влади, за словами експерта, є уникнення нових проблем і обережне управління ризиками – особливо в контексті відносин з Росією. Нарек Мінасян зазначає, що вірменська сторона намагається зближуватися з Євросоюзом поступово, крок за кроком, штучно не форсуючи цей процес. "Така обережність продиктована розумінням того, що, якщо поспішні кроки спровокують нові кризи, Вірменія, цілком ймовірно, залишиться сам на сам зі своїми проблемами", - резюмував він.