Вірменія просить РФ про допомогу щодо гарантування безпеки
Дмитро Губенко
31 жовтня 2020 р.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян просить російського президента Володимира Путіна розпочати консультації про надання допомоги щодо гарантування безпеки.
Реклама
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням розпочати консультації з надання допомоги в гарантуванні безпеки. Про це в суботу, 31 жовтня, повідомило міністерство закордонних справ Вірменії.
"31 жовтня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян надіслав листа президентові Росії Володимиру Путіну, детально представивши ситуацію, що склалася в результаті турецько-азербайджанської військової агресії проти Нагірного Карабаху, і наявні виклики. У листі, зокрема, зазначено обставини залучення іноземних терористів з Близького Сходу в бойових діях проти Нагірного Карабаху", - наголосили в МЗС.
Згідно з повідомленням, з огляду на факти наближення бойових дій до кордонів Республіки Вірменія, Пашинян звернувся до Путіна з проханням "розпочати невідкладні консультації щодо визначення виду і розміру сприяння, яке Росія може надати Вірменії для гарантування безпеки, ґрунтуючись на союзницьких відносинах між Вірменією і Росією, а також на статті 2 угоди "Про дружбу, співпрацю і взаємне сприяння" від 29 серпня 1997 року".
Реклама
Відповідь Росії
У відповідь на звернення вірменського прем'єр-міністра міністерство закордонних справ Росії оприлюднило заяву, в якій підтверджується прихильність Росії союзницьким зобов'язанням щодо Вірменії. "Відповідно до договору Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо бойові зіткнення перенесуться безпосередньо на територію Вірменії", - йдеться в заяві.
У МЗС РФ знову закликали сторони нагірно-карабаського конфлікту "до негайного припинення вогню, деескалації напруженості і повернення до субстантивних переговорів з метою досягнення мирного врегулювання на основі базових принципів у руслі домовленостей, досягнутих міністрами закордонних справ Російської Федерації, Азербайджанської Республіки і Республіки Вірменія в Москві 10 жовтня цього року".
Російське зовнішньополітичне відомство також підтвердило "прихильність Російської Федерації союзницьким зобов'язанням щодо Республіки Вірменія, що, зокрема, випливають із договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Республікою Вірменія від 29 серпня 1997 року". "Низка статей цього договору передбачають конкретні дії в разі виникнення загрози збройного нападу або акту агресії на територію одне одного", - нагадали в МЗС РФ.
У Вірменії в місті Гюмрі діє 102-га російська військова база. 20 серпня 2010 року Росія і Вірменія продовжили термін дії договору про розміщення бази до 2044 року.
Нагадаємо, що міністерство оборони Азербайджану 27 вересня вранці заявило про початок військової операції на всій лінії зіткнення в зоні карабаського конфлікту. За даними відомства, йшлося про "контрнаступальну операцію" у відповідь на провокації з вірменської сторони. Зі свого боку Вірменія заявила про напад на невизнану "Нагірно-Карабаську республіку" з боку Азербайджану.
Бойові дії в зоні карабаського конфлікту тривають, незважаючи на три спроби домовитися про "гуманітарне перемир'я". Сторони конфлікту зазнають втрат у живій силі і техніці.
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть і забрав тисячі життів. У галереї DW - головні факти про цю больову точку Кавказу.
Фото: picture-alliance/AP Photo/PAN/H. Badalyan
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває кілька десятиліть. Регіон, більшу частину жителів якого складали вірмени, в радянські часи належав до Азербайджанської РСР. Наприкінці 1980-х провірменські сили за підтримки Єревана взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Почався тривалий збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном.
Фото: Reuters/D. Mdzinarishvili
Початок воєнних дій
10 грудня 1991 року в самопроголошеній Нагірно-Карабаській республіці пройшов так званий референдум про незалежність. Азербайджанська меншість бойкотувала голосування. Референдум не був визнаний міжнародною спільнотою. Міжнаціональна конфронтація призвела до масштабних воєнних дій за контроль над Нагірним Карабахом і деякими прилеглими територіями.
Фото: Reuters/PAN Photo/V. Stepanyan
Війна та біженці
Під час збройного міжетнічного конфлікту між вірменами та азербайджанцями навколо Нагірного Карабаху загинули за деякими даними понад 30 тисяч людей. Сотні тисяч біженців з обох країн були змушені покинути рідні місця.
Фото: DW/S.Sedar
Міжнародні посередники у врегулюванні конфлікту
Після укладення перемир'я в травні 1994 року врегулюванням конфлікту займається Мінська група ОБСЄ. Її мандат був визначений в тому ж році на Будапештському саміті. До складу групи входять Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, Білорусь, а також Вірменія та Азербайджан. З 1997 року її співголовами є США, РФ і Франція.
Фото: Getty Images/B. Hoffman
Спірна територія
Дорожній вказівник вірменською мовою (фото 2014 року) розташований на трасі, що веде в місто Степанакерт - столицю самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки. У міста є і друга назва азербайджанською мовою - Ханкенді. Міжнародна спільнота не визнає НКР і розглядає регіон як частину Азербайджану. Вірменія це заперечує.
Фото: picture alliance/ZB
Нагадування про війну
У Нагірному Карабаху між містами Шуші та Степанакерт (азербайджанською Шуша і Ханкенді), встановлений ось цей пам'ятник: ця бойова машина зараз служить нагадуванням про трагічні події 80-90-х років минулого століття (фото з архіву, 2010 рік).
Фото: picture alliance/dpa
Ескалація карабаського конфлікту
На початку квітня 2016 року на лінії зіткнення в Нагірному Карабаху відбулася чергова ескалація конфлікту між вірменськими та азербайджанськими підрозділами. Сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир'я. Це були найзапекліші зіткнення з 1994 року, за різними даними, з обох сторін загинули десятки осіб.
Фото: Getty Images/AFP/K. Minasyan
Роль і позиція Росії щодо Нагірного Карабаху
Особливу роль у цьому конфлікті відіграє Москва. Росія є співголовою Мінської групи ОБСЄ. Вона також постачає озброєння обом сторонам конфлікту. У 1990-х Москва запропонувала розмістити миротворців уздовж лінії зіткнення, однак і Баку, і Єреван відмовилися від цього. Офіційно Путін ще в 2004 році заявляв, що Росія не хоче брати на себе відповідальність і вплутуватися в цей конфлікт.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Больові точки Нагірного Карабаху
У Нагірному Карабаху є кілька місць, які особливо постраждали під час активної фази міжетнічного конфлікту. Масивним обстрілам, зокрема, були піддані міста Степанакерт і Шуші. Їхні назви досі служать символами жорстокого конфлікту.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Stepanyan
Нагірний Карабах - "заморожений" конфлікт?
Попри те, що перемир'я між вірменською та азербайджанською сторонами було досягнуто майже 25 років тому, воно періодично порушується. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається "замороженим", при цьому небезпека його ескалації як і раніше висока.
Фото: picture-alliance/AP Photo/PAN/H. Badalyan
10 фото1 | 10
Нагірний Карабах: у чому суть конфлікту (30.09.2020)