У четвер, 19 грудня, суд Авіньйона на півдні Франції визнав винним ексчоловіка Жизель Пеліко, а також усіх інших обвинувачуваних у резонансній справі про насильство, яка сколихнула громадськість не лише у Франції, а й за її межами. Ексчоловік Пеліко Домінік визнав, що протягом десяти років неодноразово накачував дружину наркотиками й ґвалтував її. Крім того, він пропонував її в інтернеті іншим чоловікам, дозволивши більш ніж 80 чоловікам ґвалтувати дружину на камеру, поки та була під впливом наркотиків. Співучасниками злочину були чоловіки у віці від 26 до 74 років з різних верств суспільства, серед яких, за даними французьких ЗМІ, були, зокрема, пожежник, журналіст, водій навантажувача, електрик, керівник компанії й охоронець в'язниці. Пеліко погодилася, щоб судовий процес був відкритим для громадськості, що є рідкістю у Франції у справах про зґвалтування.

За рішенням суду, Домінік Пеліко має відбути 20-річне ув'язнення. Саме на такому покаранні наполягала раніше сторона обвинувачення. Крім того, 72-річний Пеліко був визнаний винним у таємному зніманні фото- і відео своєї дружини, доньки й невісток, повідомляє інформагенція AFP. Інші 50 чоловіків отримали від трьох до 15 років ув'язнення.

Пеліко - зразок мужності для інших жертв зґвалтування

71-річна Жизель Пеліко стала уособленням відваги й гідності. Для подібних злочинів існує свій термін: "хімічне підпорядкування", що означає акт насильства, коли жертва перебуває під дією препаратів.

За перебігом справи Пеліко з Парижа могла стежити й Жюстін. За її словами, наприкінці 2021 року знайомий накачав її наркотиками, а потім разом з іншим чоловіком зґвалтував, знявши скоєне на відео. Після того від неї вимагали 20 000 євро за видалення відео. Коли Жюстін відмовилася платити, знайомий-ґвалтівник розіслав відео сусідам і друзям. Джастін досі боїться називати своє справжнє ім'я. Але Пеліко, яка наважилася звернутися до суду, дала їй надію. "Жизель - сліпучий спалах, що освітлює темний бік суспільства, який дехто волів би приховати. Вона показує силу, зробивши свій голос гучнішим", - каже Жюстін у розмові DW.

Адвокат Жюстін подав позов про зґвалтування після того, як поліція відмовилася навіть прийняти скаргу. Але слухання поки не було. "Зґвалтування знищило мене. Я немов щодня заново переживаю його: я лягаю з думкою про нього, а ночами прокидаюся від страшних снів", - каже вона. "Але Жизель дала мені сили повернутися до суду, який призупинив мою справу. Я не заспокоюся, поки її не розглянуть", - запевняє Жюстін.

Судовий процес у справі Жизель Пеліко у Франції зачепив фундаментальні питання: феміністки та правники сперечаються про токсичну маскулінність, про те, чи слід переглянути правове визначення зґвалтування і чи потрібно додати до законодавства поняття чіткої згоди на сексуальні дії. Нині зґвалтуванням у Франції вважається статевий акт, який був викликаний "силою, примусом, погрозами або несподіванкою".

Невідомо, скільки випадків зґвалтування вчиняється під впливом наркотичних або інших препаратів. Звинувачення у зґвалтуванні у Франції рідко призводять до фактичного вироку: за даними паризького аналітичного центру Інституту державної політики (IPP), у період з 2012 по 2021 рік було припинено 94 відсотки зареєстрованих справ. У Франції також немає окремого закону, що карає "хімічне підпорядкування". Якщо особа стверджує, що її накачали наркотиками та зґвалтували, за законом це підпадає під статтю про "зґвалтування за обтяжувальних обставин", а для винних передбачено покарання у вигляді тюремного ув'язнення терміном до 15 років. Заявити про зґвалтування можна протягом 20 років після самої події, потім термін давності спливає.

"Момент XXL у кампанії #MeeToo"?

63-річна Анна впевнена, що досвід Жизель Пеліко надихне багатьох. Вона називає той випадок "моментом XXL MeToo". Хештег MeToo застосовується в соціальних мережах з 2017 року, щоб привернути увагу до сексуального насильства. Тепер усюди можна зустріти графіті з портретом Жизель Пеліко. Її вимога про те, що "соромно має бути ґвалтівнику", а не жертві, стала спільним гаслом для феміністок.

Анна, яка не може назвати своє справжнє ім'я з юридичних міркувань, теж стала жертвою "хімічного підпорядкування". За її словами, батько накачував її наркотиками й протягом багатьох років скоював сексуальну наругу над нею, коли та ще була дитиною. Він теж знімав насильство на відео. Однак термін давності цих злочинів сплив, оскільки вони скоювалися в 1970-х роках. "Жизель настільки гідна й елегантна, що видається, ніби всі знущання, яких вона зазнала і які зараз розглядає суд, ніяк на неї не подіяли", - сказала Анна у розмові з DW.

"Вона стала зразком для наслідування для багатьох жертв зґвалтування, які, як і я, довгий час не наважувалися розповідати про свої переживання, так ніби ми самі винні", - визнає Анна. Почуття провини стає несвідомою реакцією для багатьох жертв сексуальної наруги. Для Анни справа Пеліко - приклад того, що випадки насильства, за яких жертва перебуває під дією хімічних препаратів, вчиняються не тільки на вечірках. "Це часто трапляється в сім'ї. Тож слід навчитися розпізнавати знаки-маркери. Жертва насильства може скаржитися на постійний головний біль та погіршення пам'яті", - застерігає вона.

"Юристам також слід ставити собі питання"

Арно Галле разом з донькою Керолайн Даріан є співзасновником асоціації "Не накачуй мене наркотиками". Він каже, що юристам також слід частіше ставити собі питання: "Деякі адвокати можуть травмувати ще більше. Так, у випадку Жизель вони кажуть, що вона нібито дала згоду на секс. При цьому вона була непритомна або хропіла".

Асоціація подала скаргу до палати адвокатів і готова звернутися до Європейського суду, щоб до французьких адвокатів застосовувалися суворіші правила. Галле також вважає, що Франції необхідно більш комплексне законодавство в цій сфері. "Нам потрібні статті, в яких згадується саме хімічне підпорядкування у випадках зґвалтувань і які охоплюють широкі сфери суспільного життя. Потрібно більше підготовки для поліції й лікарів, а також більше інформаційних кампаній", - перелічує він.

Спеціальних тренінгів для поліції досі практично не проводилося, підтверджує генеральний секретар профспілки поліції Unité Жан-Крістоф Куві. "Курси, що стосуються дій поліцейських під час поводження з жертвами в разі насильства щодо жінок, є частиною базової підготовки, але на курси підвищення кваліфікації на тему хімічного підпорядкування можуть потрапити лише поліціянти, які займаються розслідуванням особливих справ. "Всім поліціянтам потрібно пройти такі курси, щоб знати, які наркотики застосовують злочинці до своїх жертв", - вважає Куві.

Чи може Франція скасувати строк позовної давності?

Тим часом Жюстін знайшла власний спосіб почуватися трохи краще. "Я провела кілька сеансів гіпнозу і терапії з подолання психологічної травми. Коли я зрозуміла, що вони мені допомагають, я продовжила вивчати ці методи лікування і тепер пропоную їх своїм пацієнтам, багато з яких стали жертвами сексуального насильства", - розповідає вона. За її словами, допомагаючи зцілитися іншим, вона ніби зцілює і саму себе.

Однак Жюстін сподівається, що справа Пеліко допоможе жертвам більше не почуватися самотніми. "Щось почало відбуватися, що вже не вдасться зупинити. Я сподіваюся, що поліція, нарешті, розгляне всі скарги та що суди потім ухвалять рішення у цих справах", - каже вона.

Уряд Франції створив парламентську комісію з питання хімічного підпорядкування, що також могла б запропонувати зміни до закону. Анна сподівається, що Франція незабаром скасує термін давності щодо злочинів сексуального характеру, особливо коли жертвами стають діти. "Мій батько досі живий. Він мусить понести відповідальність за те, що накоїв", - наголошує вона. "Я сподіваюся, що він спостерігає за судом Пеліко, тремтячи від страху перед тим, чим це може для нього обернутися", - поділилася Анна.