Ані реального тіла, ані підпису, ані паспорта - попри це у маленькій балканській країні Албанії її називають міністеркою. Діелла, що албанською означає "сонце", вперше з'явилася на державному порталі e-Albania у ролі цифрової асистентки. Через кілька місяців прем'єр-міністр країни Еді Рама "підвищив її на посаді", назвавши першою у світі віртуальною міністеркою з питань штучного інтелекту (ШІ).

Вдягнена в національне албанське вбрання, керована алгоритмами, Діелла - поєднання культурної спадщини та голограми - усміхається тим, хто заходить на e-Albania. Прем'єр Рама пообіцяв нову еру, у якій "державні тендери будуть на 100 відсотків не схильні до корупції, а будь-які держкошти - на 100 відсотків прозорі".

Для країни, яка давно бореться з корупцією, такі обіцянки - зовсім не новина. Але за цифровою усмішкою Діелли ховається питання зі сфери абсолютно реального життя: що стається з відповідальністю влади, коли та не має людської подоби?

Чи є правові підстави для ШІ-урядовців?

Коли президент Албанії Байрам Бегай 15 вересня 2025 року затвердив новий уряд, до якого увійшли 16 міністрів, Діелли в ньому не було. Віртуальну міністерку, урочисто представлену прем'єром, не згадали серед офіційних членів Кабінету. Натомість пункт 2 президентського указу поклав на самого Еді Раму "відповідальність за створення та функціонування віртуального міністра", фактично напряму підпорядкувавши прем'єру такого "посадовця".

На практиці указ дав Рамі контроль над чимось реально наявним, але таким, що не має юридичного статусу. Згідно зі статтею 100 конституції Албанії, кожен член Ради міністрів має бути фізичною особою, спроможною до обговорення питань і голосування, та здатною нести як моральну, так і політичну відповідальність.

Читайте також: Німці бояться втратити роботу через штучний інтелект - соціологи

"Сама по собі ідея "ШІ-міністра" не має конституційного підґрунтя в Албанії, - стверджує юрист Сокол Хазізай. - Правове значення слова "міністр" невіддільне від фізичної особи та відповідальності, пов'язаної з цією посадою. Міністр підзвітний громадянам - і цього не може забезпечити жоден алгоритм". За словами Хазізая, чинні у країні закони про захист персональних даних та держслужбу зачіпають лише супутні питання відповідальності, але не визначають, як ШІ може функціонувати та хто несе юридичну відповідальність за його дії.

Віртуальна міністерка: мало інформації та жодної прозорості

З моменту дебюту Діелли в ролі "міністерки" албанський уряд не надав жодних відомостей про дані, на яких вона навчалася, її вихідний код або контроль людей за її діями. На порталі e-Albania віртуальна урядовиця, як і раніше, з'являється як усміхнений аватар, що вітає користувачів простими відповідями, проте немає жодних доказів того, що ця ШІ-посадовиця ухвалює будь-які рішення.

"На цей момент Діелла - всього лише чат-бот, а не автономна система, - пояснює Бесмір Семанай, IT-експерт із 17-річним стажем. - Штучний інтелект міг би допомагати в ухваленні державних рішень, якщо його правильно навчити й контролювати. Але справжня проблема - це прозорість, ми не знаємо, на основі яких даних створено цей чат-бот і хто відповідає за його підтримку".

Ухвалений у 2024 році в ЄС закон про штучний інтелект (AI Act) - перше у світі міжнародне законодавство, що регулює цю галузь, - класифікує подібні системи як украй ризиковані. У європейському контексті кожен алгоритм, що впливає на роботу державного управління, мусить проходити перевірку та затвердження людиною - задля запобігання того, що в Брюсселі називають "автоматизацією без відповідальності".

Оскільки Албанія є лише кандидатом на вступ до Євросоюзу, вона поки що не мусить дотримуватися цих стандартів, проте Тирана взяла на себе зобов'язання узгодити своє законодавство з AI Act. "Якщо ми створюємо системи на базі штучного інтелекту, то ми також маємо створювати й інститути для контролю та нагляду за ними, - застерігає Семанай. - Інвестиції у ШІ мають іти рука об руку з капіталовкладеннями в механізми контролю, інакше ми ризикуємо створити системи, за якими не зможемо встежити".

Прем'єр Рама намагається відвернути увагу громадськості?

Коли новий склад парламенту Албанії зібрався 18 вересня для того, аби уряд представив свою програму, напруження в залі виникло миттєво. Те, що мало стати політичною дискусією, завершилося за лічені хвилини вигуками, стуком по столах і демаршами. Коли прем'єр-міністр Еді Рама, на якого офіційно покладено пряму відповідальність за так званого "віртуального міністра", зробив паузу, щоб передати слово своєму міністру з питань штучного інтелекту, екрани в залі засідань засвітилися.

І на них з'явилося цифрове зображення жінки у традиційному албанському вбранні, що говорило спокійним синтетичним голосом. "Судіть мене не за моїм походженням, а за моєю функцією. Я, можливо, і не людина, але я конституційна. Я служу народу, який написав цю конституцію", - промовила Діелла. Одразу після цього опозиція, яка й так заперечує легітимність травневих парламентських виборів в Албанії, залишила залу на знак протесту.

Професор Артан Фуга, фахівець із комунікацій та член Академії наук Албанії, розглядає Діеллу не як технологічний прорив, а як політичний акт з метою відвертання уваги. "Прем'єр Рама використав ШІ, щоб створити другий центр уваги. Замість того щоб обговорювати легітимність уряду або його програму, опозиція виявилася залученою до дебатів про аватар", - нарікає Фуга.

Він застерігає, що загроза того, що відбувається, виходить далеко за рамки театралізованої вистави: "У той час, як Албанія досі сумнівається, чи справді вибори були вільними, нам кажуть, що більше не потрібно контролювати уряд з боку парламенту, висловлювати громадянську волю або вимагати етичної прозорості, тому що ШІ може зробити все це".

Утім, за албанським політичним експериментом ховається глибше питання: хто ж зрештою ухвалює рішення? Технічно, за словами експертів, одного дня Діелла могла б робити це. Але суспільство в Албанії, вочевидь, не впевнене в тому, чи варто давати їй таку владу. "Алгоритми можуть обробляти інформацію, але не здатні оцінювати моральні наслідки. Як тільки ви ставите технічну раціональність вище політичної відповідальності, ви ризикуєте знищити саму демократію", - виснував Артан Фуга.

Читайте також: "Grok, це правда?": наскільки можна довіряти чатботам зі ШІ