Щоб оцінити загрози безпеці, з якими стикається сучасний світ, достатньо поглянути на те, наскільки уряди різних країн підняли витрати на оборону. У 2023 році на ці цілі в цілому було спрямовано 2,25 трильйона євро, що майже на 7 відсотків більше, ніж 2022-го. Це було найрізкіше з 2009 року зростання у річному обчисленні, зафіксоване під час другого року повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У результаті військові витрати у світі в перерахунку на душу населення досягли найвищого рівня з часів закінчення "холодної війни" - 306 доларів на особу.

Оскільки Київ не був готовий до такого великого та затяжного воєнного конфлікту, Захід наростив військову допомогу Україні. При цьому ескалація напруженості у відносинах з Росією, а також на Близькому Сході та в Азії змусила владу західних країн зміцнювати власну обороноздатність, чого не було з часів Другої світової війни.

2024 року військовий бюджет США досяг 886 мільярдів доларів - протягом двох років він зріс більш ніж на 8 відсотків. Згідно з прогнозами, європейські країни-члени НАТО вперше досягнуть встановленого альянсом цільового показника оборонних витрат у розмірі 2 відсотки від ВВП - це була одна з головних претензій до союзників у Європі, які не виконували цієї обіцянки, з боку колишнього президента США Дональда Трампа. Тільки цього року їхній сукупний військовий бюджет становив 380 мільярдів доларів, заявив у лютому генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Польща лідирує за темпами зростання військового бюджету

Тоді як Німеччина все ще відстає в цьому від інших держав-членів НАТО, - досягати встановленого показника в 2 відсотки їй допомагає спецфонд у розмірі 100 мільярдів євро, створений на пропозицію канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) для модернізації Бундесверу, - Польща в поточному році запланувала витратити на оборону 4,2 відсотка її ВВП, що є найвищим показником у Північноатлантичному альянсі. Інші країни, розташовані на східному фланзі НАТО, також значно перевищують або незабаром перевищать цільовий показник у 2 відсотки, заявляючи про підвищену загрозу безпеці на їхніх кордонах.

Як наслідок, влада стикається з дедалі складнішим вибором, пов'язаним з тим, як профінансувати ці нові зобов'язання у сфері оборони, тоді як економіка багатьох західних країн слабшає через наслідки тривалої глобальної геополітичної напруги та інфляції. Багато держав через це вже мають фінансові труднощі.

"Короткострокові зобов'язання щодо закупівлі військової техніки для України мають бути сплачені за рахунок додаткового боргу. Саме таким чином історично фінансувалися війни, - пояснив в інтерв'ю DW старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel Ґюнтер Вольфф (Gunther Wolff). - Але для довгострокового збільшення витрат на оборону потрібно або підвищити податки, або скоротити інші витрати. Чи болісно це з політичної точки зору? Звичайно! Але якщо розподілити навантаження між різними державними відомствами, воно буде менш болючим".

Читайте також: Німеччина серйозно взялася за зміцнення своєї оборони?

Німеччина скорочує бюджети багатьох міністерств, але не міноборони

Німеччина, що зіткнулася з перспективою зниження податкових надходжень через послаблення її економічного зростання, скоротила витрати більшості держвідомств і майже на 2 мільярди євро, урізала цього року розмір міжнародної допомоги, що виділяється на цілі розвитку.

"Берлін має піти на дуже серйозні компроміси. Їх необхідно врегулювати політичним шляхом, щоб вони не підірвали громадську підтримку зміцнення безпеки та оборони", - зазначив у розмові з DW голова Американо-німецького інституту при Університеті Джонса Гопкінса у Вашингтоні Джеффрі Ратке. Ліві партії в кількох європейських країнах виступили із закликами до миру між Росією та Україною і розгорнули дебати про те, чи не краще витратити кошти, що додатково виділяються на військові цілі, на охорону здоров'я або соціальні програми.

Ратке також зазначив, що закріплене в конституції країни "боргове гальмо", яке обмежує здатність уряду Німеччини позичати гроші для покриття бюджетних дірок, означає, що у правлячої коаліції канцлера Шольца менше можливостей для маневру, ніж, скажімо, у влади Франції.

Хоча фінансове становище Польщі набагато краще, ніж у багатьох країн Західної Європи, прем'єр-міністр Дональд Туск, який представляє ліберальну "Громадянську платформу", через набагато вищі військові витрати з натяжкою виконує передвиборчі обіцянки, включаючи підвищення рівня доходів, які не оподатковуються податком на прибуток.

Читайте також: Від щедрості - до заощадження: Німеччина припиняє роздавати гроші

Низка країн ЄС насилу збільшують військові витрати

Інші країни-члени НАТО, наприклад ті, які найбільше постраждали від європейської боргової кризи 2011 року, вже зіткнулися із заходами жорсткого заощадження, і будь-які подальші скорочення можуть, за оцінками експертів, вплинути на якість державних послуг. Наприклад, Італія, як очікується, витратить на оборону лише 1,46 відсотка ВВП цього року. Рим попередив, що досягти мети НАТО в 2 відсотки до 2028 року для Італії буде непросто. За прогнозами, співвідношення держборгу до ВВП цього року в Італії досягне 137,8 відсотка.

Держави, які перебувають в аналогічному скрутному фінансовому становищі, такі як Іспанія, можуть обмежити розмір будь-яких додаткових асигнувань, необхідних для фінансування нових військових витрат, які можуть становити 0,5-1,5 відсотка ВВП. Торік Мадрид збільшив свій оборонний бюджет на 26 відсотків. "Європейська боргова криза змусила скоригувати бюджет на 5-7 відсотків - навіть на 10 відсотків у випадку Греції, - каже Гюнтер Вольф. - На щастя, ці скорочення будуть набагато менш болючими, ніж ті, що вже довелося пережити країнам Південної Європи".

Швеція, Норвегія, Румунія та Нідерланди мають нижчий держборг. Проте нідерландський ультраправий політик Герт Вілдерс, "Партія свободи" якого отримала більшість на останніх парламентських виборах, планує значні витрати на соцзабезпечення, житлове будівництво та сільське господарство, щоб його нова чотирипартійна урядова коаліція, що формується, встояла.

"Окрім проблем з бюджетними можливостями та заборгованістю, на нинішні дебати про розподіл ресурсів накладаються відмінності у сприйнятті загроз у Європі, - констатує Джеффрі Ратке. - Тому країни, розташовані далі від України, можуть мати меншу схильність приділяти пріоритетну увагу питанням оборони, ніж ті, що розташовані поблизу її кордонів".

Читайте також: Зношені дороги, мости та залізниця: Німеччина терміново потребує капремонту

Наступна мета: 3 відсотки ВВП на військові потреби?

Очікується, що військові бюджети зростатимуть і протягом наступного десятиліття. Цільовий показник видатків на оборону у розмірі 2 відсотки був вперше встановлений НАТО у 2014 році після того, як Росія розпочала воєнний конфлікт на Донбасі та анексувала український півострів Крим.

Торік на саміті НАТО у Вільнюсі лідери держав-учасниць альянсу погодилися з тим, що військові витрати можуть часто перевищувати 2 відсотки ВВП. Німеччина, яка досі важко справлялася з досягненням цього рівня, тепер обговорює можливість встановлення цільового показника в 3 відсотки, що матиме ще серйозніші наслідки для державних фінансів.