Три дні тривав візит німецького віцеканцлера та федерального міністра економіки Роберта Габека (Robert Habeck) до країн Перської затоки. Він проходив на тлі бурхливої війни в Європі, яку політик кілька разів за час своєї поїздки назвав нестерпною.

У Катарі та Об'єднаних Арабських Еміратах метою переговорів стали питання якнайшвидшого постачання газу до Європи та співробітництва в галузі виробництва екологічно чистого водню. На зворотному шляху з Абу-Дабі до Берліна віцеканцлер Німеччини відповів на запитання кореспондента DW.

DW: Пане міністре Габек, причиною вашої поїздки, яка була організована у найкоротші терміни, був шок, спричинений нападом Росії на Україну. І усвідомлення того, що потрібно негайно щось робити з енергетичною залежністю Німеччини від Росії. Чи вдалося вам за таких умов досягти успіху?

Роберт Габек: Це стане ясно лише найближчими тижнями та місяцями. Я не укладаю жодних контрактів, але можу створити рамки для переговорів між компаніями. З Об'єднаними Арабськими Еміратами існує більш тривале енергетичне партнерство, основна увага приділяється питанням кліматичної нейтральності, зеленому водню і розширенню відновлюваних джерел енергії.

Загалом ми підписали п'ять угод про співпрацю. Тож це явно вдалося. У Катарі основна увага приділялася можливим обсягам постачання зрідженого газу. Принаймні, я впевнений, що візит до чогось привів. Тепер наші компанії розпочнуть переговори.

Після російського нападу на Україну канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) говорив про переломний момент. У Європі майже в усіх склалося враження, що політичні умови повністю переглядаються. Чи так це в державах Перської затоки?

Усім моїм співрозмовникам було ясно, що Німеччина зараз хоче вжити жорстких заходів проти Росії. Що ми не введемо в експлуатацію газопровід "Північний потік-2" і водночас зосередимося на захисті клімату.

Але коли ми говоримо, що необхідно зробити більше для забезпечення прав трудящих у Катарі, і критикуємо той факт, що ОАЕ вітали сирійського правителя Асада, про що я також казав під час візиту, погляди цих країн звернені на Німеччину і Захід: (нам кажуть - Ред.) ви залишаєте нас у підвішеному стані, коли армії, які ми вважаємо терористичними, обстрілюють нас. Ваше ставлення до Ірану є амбівалентним, і ми змушені нести весь тягар. І ви приходите лише тоді, коли хочете, щоб ми вам допомогли. Мені це було сказано досить різко.

Питання для нас, казали мої співрозмовники, таке: наскільки довгостроковим є те, чого ви хочете зараз? Або ми повинні допомогти лише на короткий час, а потім ви знову відвернетеся від нас? Тому мені довелося пояснити, що наша потреба у зеленому водні довгострокова, а політика відмови від російського газу - це надовго. І я думаю, що ми досягли успіху в цьому.

Ви перебуваєте на посаді з грудня минулого року, коли війни ще не було. Наскільки це змінило вас самого та урядову коаліцію в Німеччині?

Для мене особисто це не зовсім новий підхід до політики. Я завжди хотів нести відповідальність і знав, що мені доведеться ухвалювати рішення, які не користуються популярністю, які є важкими, які покладають на людей певні зобов'язання. Рішення, які можуть бути неприйнятними для більшості, але які все одно мають бути ухвалені.

Але, звичайно, я не розраховував, що мені доведеться ухвалювати рішення на тлі війни. Тепер усе стало ще більш цілеспрямованим, ще серйознішим. Рішення про постачання Україні зброї, оснащення Бундесверу, санкції. І ми не знаємо, коли президент Путін вживе контрзаходів. Я маю на увазі, що Росія має ядерну зброю! Все змінилося, все серйозно.