Після візитів до своїх привілейованих партнерів, таких як президент США Дональд Трамп і папа римський Лев XIV, новий президент Польщі Кароль Навроцький ввечері 15 вересня вирушив до Німеччини - країни, до якої польські правоконсервативні сили відчувають глибоку недовіру. У вівторок, 16 вересня, він зустрінеться в Берліні зі своїм колегою, президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром (Frank-Walter Steinmeier), а також з канцлером Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz), після чого вирушить до Парижа.

Як під час своєї передвиборчої кампанії, так і після офіційного заступу на посаду шість тижнів тому, Навроцький не приховував і не приховує своїх упереджень щодо Німеччини, яка нібито разом з Францією домінує в ЄС - зрозуміло, як він вважає, на шкоду інтересам Польщі.

Навроцький підтверджує вимогу репарацій від Берліна

У своїй промові з нагоди 86-ї річниці початку Другої світової війни президент Навроцький 1 вересня підтвердив вимогу Польщі щодо отримання від Німеччини репарацій за скоєні нацистами злочини в роки війни та завдані ними збитки під час окупації. Більше того, він прив'язав майбутнє партнерства Варшави і Берліна до вирішення цього питання.

"Щоб створити з нашим західним сусідом партнерство, засноване на правді і хороших відносинах, ми повинні нарешті вирішити питання про репарації з боку німецької держави, яких я, як президент Польщі, однозначно вимагаю заради загального блага", - заявив Кароль Навроцький на церемонії вшанування жертв війни у Вестерплатте під Гданськом.

У вересні 2022 року комісія Сейму оцінила збитки, завдані Польщі гітлерівською Німеччиною під час війни, у 6,2 трильйона злотих (майже 1,5 трильйона євро). Тому нинішній польський лівоцентристський уряд прем'єра Дональда Туска вже два роки намагається отримати фінансову допомогу від Берліна для тих жертв нацизму, які ще залишилися в живих, кількість яких оцінюється в 70 тисяч осіб. Досі - безрезультатно.

1 вересня голова опозиційної націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС) Ярослав Качинський пішов ще далі, назвавши ФРН "постнацистською" державою, яка не покарала нацистських злочинців і не виплатила компенсацію їхнім жертвам. Свіже соцопитування показало, що більшість поляків (54 відсотки) підтримують вимогу про виплату репарацій. Прессекретар Навроцького Рафал Лескевич нещодавно підтвердив, що питання про репарації буде обговорюватися на переговорах у Берліні.

Німецька влада відкидає вимоги про виплату репарацій. Це питання з юридичної точки зору закрите, запевнив уповноважений уряду ФРН у справах Польщі Кнут Абрагам (Knut Abraham), який представляє консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС). При цьому він послався на співпрацю двох країн у сфері безпеки. "На відміну від того часу, коли Польща стала жертвою, зараз Німеччина і Польща підтримують одне одного. І ми повинні підкріпити це військовими і фінансовими засобами", - зазначив Абрахам в інтерв'ю німецькій видавничій групі Redaktionsnetzwerk Deutschland.

Після атаки дронів на Польщу безпека на першому місці

Питання безпеки вийшло на перший план після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі в ніч на 10 вересня. Слабка реакція Вашингтона на інцидент стала "ляпасом" для президента Навроцького, написав автор польської онлайн-платформи ONET. На відміну від США, європейські союзники по НАТО, в тому числі Німеччина, швидко відреагували на те, що сталося. Бундесвер розширив свою місію на східному кордоні Альянсу, в тому числі посилив стеження за повітряним простором Польщі за допомогою винищувачів Eurofighter. Їхню кількість було збільшено з двох до чотирьох.

"Лавірування Дональда Трампа і швидка допомога з Європи повинні змусити Навроцького задуматися", - зазначив в інтерв'ю DW Пйотр Бурас, очільник варшавського офісу Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR). "Коли, якщо не зараз?" - так він відповів на питання про шанси на німецько-польське партнерство в сфері безпеки. Як верховний головнокомандувач збройними силами, польський президент, який досі робив ставку на особливі відносини з США і Трампом в галузі безпеки, міг би скоригувати свою політику, вважає Бурас.

Заступниця директора Німецького інституту Польщі (DPI) в Дармштадті Аґнешка Лада-Конефаль (Agneschka Lada-Konefal) налаштована більш скептично. "Польські праві не змінять свого ставлення до Німеччини, тому що вони керуються не раціональними аргументами, а політичним розрахунком. Антинімецька риторика приносить політичні вигоди - представлення німців як опудала і дискредитація політики ФРН як підозрілої окупається", - пояснила Лада-Конефаль в розмові з DW.

Хоча перемога в жовтні 2023 року на парламентських виборах у Польщі лівоцентристської коаліції під керівництвом Дональда Туска привела до нормалізації німецько-польських відносин після восьми років правління ПіС, очікуваного перелому не сталося. Зміна влади в Берліні після дострокових виборів до Бундестагу в лютому 2025 року також не стала проривом. Одностороннє запровадження в травні владою Німеччини прикордонного контролю на кордоні з Польщею і дзеркальні відповідні заходи Варшави ще більше погіршили відносини.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час передвиборчої кампанії постійно підкреслював, що Польща для нього є таким же важливим партнером, як і Франція. Після заступу на посаду на початку травня він відвідав Париж і Варшаву. Однак уже через чотири місяці, виступаючи 8 вересня на відкритті конференції німецьких послів, Мерц говорив тільки про німецько-французьку вісь.

У Німеччині втомилися від претензій Польщі?

"Я бачу в політичних і дипломатичних колах Німеччини певне розчарування, навіть втому від Польщі", - ділиться заступниця директора DPI Лада-Конефаль. Берлін, за її словами, розчарований тим, що уряд у Варшаві з внутрішньополітичних причин, тобто через побоювання критики з боку опозиції, радше уникає ініціатив у двосторонніх відносинах.

"М'яч зараз на польському боці. Польща повинна сама проявити ініціативу або, принаймні, позитивно відреагувати на пропозиції Німеччини, замість того щоб демонструвати свою незацікавленість", - радить Лада-Конефаль. Ще більш різко оцінює ситуацію, що склалася, Пйотр Бурас з ECFR: "Уряд Туска боїться, що опозиція назве його пронімецьким. Це заважає новим ініціативам щодо Берліна".

Попередник Кароля Навроцького на посаді президента Анджей Дуда, який також представляв правоконсервативний табір, прагнув налагодити добрі відносини з Німеччиною. "Навроцький буде чіткіше, ніж Дуда, формулювати очікування щодо ФРН, тому що він більшою мірою звертається до виборців, які підтримують праві партії", - уточнила Лада-Конефаль.

У програмі візиту Навроцького до Берліна не передбачено ні пресконференції, ні підсумкової заяви. Схоже, що страх перед незручними питаннями від журналістів сильніший за бажання президента постати перед ЗМІ в німецькій столиці надійним партнером Німеччини.