Великобританія і Канада стали першими великими економічними потугами Заходу, які визнали Палестину як державу. Прем'єр-міністри цих двох країн Кір Стармер та Марк Карні оголосили про ухвалення цього рішення незадовго до початку 80-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Під час сесії інші західні країни, такі як Франція та Бельгія, також хочуть визнати Палестину - попри застереження Ізраїлю. Австралія та Португалія також зробили це 21 вересня.

Визнати палестинську державу саме зараз більшість держав спонукала воєнна операція Ізраїлю в Секторі Гази, під час якої, за даними палестинської сторони, загинуло вже понад 65 тисяч людей. Деякі дослідники навіть припускають, що реальна кількість загиблих може бути ще вищою.

Незалежна комісія Ради ООН з прав людини минулого тижня опублікувала звіт, у якому дійшла висновку, що Ізраїль вчиняє геноцид у Секторі Гази. Ізраїль та його найближчий союзник США відкинули цей та інші звіти, автори яких дійшли такого ж висновку, і засудили плани визнати Палестину незалежною державою, порівнявши такий крок із "винагородою за терор".

Масштабний напад на Ізраїль, вчинений радикальним ісламістським рухом ХАМАС 7 жовтня 2023 року, забрав життя близько 1200 осіб, ще близько 250 людей взяли в заручники. У відповідь на цей напад Ізраїль розпочав воєнну операцію в Секторі Гази. Ізраїль, США, ЄС, а також низка інших держав, серед яких Німеччина, визнали ХАМАС терористичною організацією.

Країни Заходу роблять ставку на "символічні жести"

Дехто з тих, хто підтримує палестинців, побоюється, що визнання Палестини як держави може виявитися недостатнім, якщо воно не супроводжуватиметься конкретними заходами. "Західні держави роблять ставку лише на символічні жести, тоді як палестинці продовжують жити без справедливості і власної держави, стикаючись із дедалі більшим розривом між реальністю, у якій вони живуть, та інсценуванням, що відбувається на міжнародній арені", - написала Інес Абдель Разек у серпні в тексті для палестинського аналітичного центру Al Shabaka. Абдель Разек працює у Палестинському інституті публічної дипломатії (Palestine Institute for Public Diplomacy) в Рамаллі на окупованому Західному березі річки Йордан.

Журналіст британського видання The Guardian Оуен Джонс кілька днів тому написав, що "кожен захід, спрямований проти Ізраїлю, мав виключно символічний характер і служив тому, аби втихомирити заклики до дій з боку суспільства".

Читайте також: Визнання палестинської держави: німецька дилема

Як на визнання державності Палестини відреагує Ізраїль?

"Можлива реакція Ізраїлю на нову хвилю визнання (Палестини як держави. - Ред.) викликає занепокоєння, - пише Річард Гован з аналітичного центру "Міжнародна кризова група" (International Crisis Group) в американському журналі Just Security. - Одним із можливих сценаріїв (...) може бути оголошення про плани формально анексувати частину Палестинських територій".

Як відповідь на визнання держави Палестина з боку Великобританії, Канади та Австралії ультраправий політик, міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен-Гвір закликав негайно анексувати Західний берег річки Йордан. Крім того, за його словами, Палестинську автономію, яку він назвав "терористичною установою", належить повністю знищити, написав Бен-Гвір у своєму дописі на платформі X. Він заявив, що представить на наступному засіданні уряду пропозицію з "розширення (ізраїльського. - Ред.) суверенітету".

Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху анонсував розбудову єврейських поселень на Західному березі, а також додав: "У мене є чітке послання: на захід від Йордану не буде створено палестинської держави".

Чи принесе визнання Палестини мир?

Ясно, що саме по собі визнання Палестини як держави не зупинить війну в Секторі Гази. "Визнання (Палестини як держави. - Ред.) є оманливою заміною бойкотів та штрафних заходів, які треба вжити проти країни, що здійснює геноцид, - аргументує журналіст Гідеон Леві в серпні на шпальтах ізраїльської газети Haaretz. - Визнання - це порожня формальність, що не має значення. Воно не зупинить геноцид. Його можна зупинити лише тоді, коли міжнародна спільнота піде на практичні кроки".

Читайте також: Арабські країни закликали ХАМАС скласти владу в Секторі Гази

Політичні наслідки визнання Палестини

Експерти у сфері права наголошують, що йдеться про два різні питання. Незалежно від того, чи є Палестина незалежною державою, міжнародне право вже зараз зобов'язує інші держави робити все можливе для запобігання ймовірному геноциду. Однак визнання Палестини як держави могло би надати вагоміші аргументи для досягнення перемир'я в рамках наявних дипломатичних, бюрократичних та правових структур.

В осінньому випуску 2025 року фахового щоквартальника The Cairo Review of Global Affairs єгипетський політичний експерт Омар Ауф вказує на випадок, що стався в 1989 році. Тоді палестинські представники хотіли приєднатися до Женевської конвенції, але Швейцарія відхилила їхню заявку через "невизначеність" у питанні існування палестинської держави.

Номі Бар-Яаков, юристка-міжнародниця та медіаторка при Женевському центрі з питань безпеки (GCSP), підкреслила в інтерв'ю DW у серпні, що визнання "безпосередньо нічого не змінює, але дає палестинцям значно сильнішу позицію на переговорах. Адже коли одна держава веде переговори з іншою державою, це не те саме, що переговори між державою і невизнаною державою або просто сутністю".

Двостороннє визнання можна вважати формою підвищення статусу на дипломатичному рівні. Країни, що визнають Палестину як державу, мають переглянути свої відносини з нею та юридичні зобов'язання перед цією державою. Через це визнання може призвести й до переосмислення відносин цих країн з Ізраїлем, зазначає експертка.

Читайте також: Війна на Близькому Сході: що варто знати про операцію Ізраїлю в місті Газа

Визнання Палестини - символічний крок, який є важливим

Визнання Палестини як держави насправді є символічним кроком, зазначив у розмові з DW Х'ю Ловатт, експерт з питань Близького Сходу в Європейській раді з міжнародних відносин (ECFR). "Однак символічна політика не завжди є поганою. З огляду на країни, які це визнання проголосили, зокрема Францію та Великобританію, це важливе підтвердження прав та самовизначення палестинців, їхнього права на життя без окупації, їхнього права на власну державу тощо". Однак символічні жести мають супроводжуватися практичними заходами, додає експерт.

На пресконференції у Брюсселі минулого тижня верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас закликала країни Євросоюзу підвищити мита на певні ізраїльські товари та запровадити санкції проти жителів ізраїльських поселень на окупованих Ізраїлем Палестинських територіях, а також проти двох провідних ізраїльських політиків. Запровадити ці заходи раніше рекомендував ECFR.

Нині відбувається одночасне просування численних заходів, констатує Х'ю Ловатт. Це ознака того, наскільки змінилася громадська думка у всьому політичному спектрі з 2023 року. "Визнання варто розглядати як подорож, - вважає Ловатт. - Ми, можливо, не досягнемо цілі завтра, але дорога є чіткою".

Читайте також: "Серце обливається кров'ю": що кажуть жителі Гази про життя в місті на тлі наступу Ізраїлю