На березі Іст-Рівер у Нью-Йорку в понеділок, 22 вересня, очікується важлива подія: у рамках Генеральної Асамблеї ООН Франція і Бельгія мають намір визнати Палестину як державу. Днем раніше про таке рішення заявили Великобританія, Канада, Австралія та Португалія. Мета цих дій - чинити тиск на Ізраїль, щоб домогтися кінця війни в Секторі Гази і початку нового мирного процесу.

Палестину як державу визнали вже чимало країн-членів ООН: близько 150 із 193. Однак важливість нинішнього моменту полягає в тому, що до них приєднуються "важковаговики", зокрема учасники Великої сімки - Франція, Великобританія і Канада. США, навпаки, виступають категорично проти визнання - так само як і Ізраїль. Ізраїльський прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху вбачає в цих діях "винагороду за терор", влаштований бойовиками радикального ісламістського руху ХАМАС, визнаного США, ЄС і низкою держав світу терористичним. 

Для Палестинської автономії визнання з боку настільки впливових держав стало дипломатичною перемогою і сприймається як удар по позиції Ізраїлю - особливо на тлі ескалації конфлікту в Секторі Гази.

Концепція двох держав для двох народів

Німеччина не приєднається до числа країн, які визнають палестинську державу, заявив 22 вересня міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) перед відльотом до Нью-Йорка, наголосивши, що такий крок має стати фінальним етапом переговорів про створення двох держав. Утім, такі переговори "мають розпочатися вже зараз", зазначив міністр.

Раніше про незмінну позицію ФРН говорив федеральний канцлер. "Ми не приєднаємося до цієї ініціативи", - зазначив Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) у серпні під час візиту до Берліна прем'єр-міністра Канади Марка Карні. Мерц обґрунтував це головним чином формальними причинами: "Ми не вважаємо, що наразі виконано умови для визнання державності". За його словами, таке визнання має бути лише заключним кроком мирного процесу, який приведе до реалізації концепції двох держав для двох народів.

Проблема ж полягає в тому, що говорити про реалістичність здійснення цієї концепції не доводиться. Після різанини, влаштованої ХАМАС 7 жовтня 2023 року, і початої у відповідь військової операції Ізраїлю в Секторі Гази, шанси на мирне врегулювання близькі до нуля. Критики вважають, що уряд у Берліні використовує цю умову як привід, щоб ухилитися від ухвалення рішення.

Боротьба з антисемітизмом

У питанні відносин Ізраїлю і палестинців Німеччина постала перед особливо гострою моральною дилемою: через історичну відповідальність за Голокост вона вважає безпеку Ізраїлю частиною своєї державної доктрини (Staatsräson).

Для канцлера Мерца це не просто слова. Він ледь стримував сльози, виступаючи в середині вересня на церемонії повторного відкриття зруйнованої нацистами й тепер відновленої синагоги в Мюнхені: "З 7 жовтня ми переживаємо, і ви переживаєте нову хвилю антисемітизму - у старому й новому вигляді, відкритому й погано приховуваному, у словах і в діях, у соцмережах, університетах і в публічному просторі". Канцлер ФРН пообіцяв боротися з будь-якою формою антисемітизму в країні.

Однак боротьбу з антисемітизмом Мерц відокремлює від оцінки політики Ізраїлю - особливо бойових дій у Секторі Гази. Він різко критикував їх і навіть оголосив про припинення експорту озброєнь, які можуть бути використані в цьому протистоянні.

На урочистому заході, присвяченому 75-річчю Центральної ради євреїв у Німеччині, Мерц заявив: "Критика політики ізраїльського уряду має бути можливою, і навіть необхідною. Розбіжності по суті не означають зраду нашої дружби".

Критика на адресу ФРН через невизнання палестинської держави

Між тим, тиск на уряд Німеччини посилюється - як з боку ЄС, так і всередині країни. Верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас закликає Німеччину приєднатися до санкцій проти Ізраїлю. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) пропонує призупинити торговельні преференції для Ізраїлю.

У відповідь голова фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Єнс Шпан (Jens Spahn) порівняв це з найпохмурішим періодом німецької історії. "Що буде далі? "Не купуйте у євреїв"? Ми вже проходили це",- нагадав він в ефірі телеканалу ZDF про нацистські заклики до бойкоту єврейських магазинів у 1930-х роках. Шпан попередив, що в питанні Ізраїлю та Сектора Гази в Німеччині "дуже швидко втрачається рівновага, і все скочується в антисемітизм".

Але всередині країни тиск теж зростає. Соціал-демократи, які входять до правлячої коаліції, припускають можливість санкцій. Ще жорсткішу позицію займають Зелені, які перебувають в опозиції. Співголова їхньої партії Франциска Брантнер (Franziska Brantner) зажадала від канцлера Мерца і міністра закордонних справ Вадефуля визначитися: "Чи стоять вони на боці тих, хто бореться за мир для всіх, - в Ізраїлі та Палестині? Чи вони не діють, поки ізраїльський уряд, частина якого дотримується правоекстремістських поглядів, продовжує руйнувати Газу і дедалі більше віддаляє перспективу миру і звільнення заручників?"

З петицією і закликом підкріпити критику Ізраїлю конкретними діями до уряду Німеччини звернулося також і об'єднання з десятків громадських організацій.

Опитування: більшість німців - за визнання Палестини

Однак питання про визнання Палестини на державному рівні - це окрема тема. І щодо неї канцлер, схоже, залишається непохитним - попри те, що більшість німців його не підтримують. Згідно з опитуванням Forsa, проведеним на початку серпня, 54 відсотки респондентів виступили за визнання, 31 відсоток - проти.

Тим часом кількість країн, які відмовляються визнати Палестину, зменшується. Після того як на інший бік перейдуть найближчі союзники ФРН - Франція, Великобританія і Канада, - Берлін опиниться у скрутному становищі. Насамперед на боці Німеччини залишаються США - що, з огляду на суперечливість постаті президента Дональда Трампа, не так вже й полегшить дипломатичну роботу німецького уряду.

США, де розташована штаб-квартира ООН, відмовили у в'їзді голові Палестинської національної адміністрації Махмуду Аббасу. Таким чином, навіть якщо нові західні країни визнають Палестину на Генасамблеї в Нью-Йорку, Аббас не матиме можливості там виступити.

Читайте також: Визнання Палестини як держави - які наслідки це матиме?