Через вимоги лізингодавця літак авіакомпанії SkyUp, який летів з Мадейри до Києва, мусив сісти в Молдові. Ускладнення очікують і інші гравці ринку
Реклама
Літак авіакомпанії SkyUp, що 12 лютого виконував рейс за маршрутом Мадейра (Португалія) - Київ, був вимушений здійснити посадку в Кишиневі (Молдова). Влітати у повітряний простір України заборонив лізингодавець, повідомила пресслужба авіакомпанії у неділю, 13 лютого.
"12 лютого лізингодавець- (Lunar Aircraft Trading Company 2 Limited - Ред.) - резидент Ірландії - повідомив авіакомпанію про негайну заборону на вліт літака в повітряний простір України. Попри всі зусилля авіакомпанії та готовність державних структур України звернутись до лізингодавця, власник літака надав категоричну відмову в той час, коли повітряне судно вже виконувало рейс до Києва", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що SkyUp зуміла домовитись про посадку в найближчому до території України аеропорту - Кишиневі. Як повідомили DW у пресслужбі авіакомпанії, нині всіх 175 пасажирів рейсу почали вивозити автобусами до Києва. "Також всіх пасажирів було забезпечено харчуванням", - зазначили SkyUp.
Як уточнив речник українського МЗС Олег Ніколенко, для доставки людей в Київ до Кишенева прибули чотири автобуси. "Посольство України в Молодові надає консульську допомогу пасажирам літака SkyUp. Українські консули нині перебувають в аеропорту разом з громадянами, взаємодіють із авіатранспортними органами Молдови та підтримують зв'язок із представниками авіакомпанії", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
В офісі президента та міністерстві інфраструктури в неділю наголосили, що не вбачають небезпек для аероруху в повітряному просторі України і не збираються його закривати. В той же час міністерство провело нараду з авіаперевізниками. На ній з'ясувалось, що в деяких авіакомпаній "виникають складнощі пов’язані із коливаннями на ринках страхування".
Міністерство не називає точну кількість авіакомпаній, які стикнулись зі страховими проблемами. Втім зазначає, що регулярні рейси продовжують виконувати більшість перевізників - 29 компаній забезпечують сполучення з 34 країнами світу.
Міністерство інфраструктури обіцяє підтримати авіаперевізників і надати додаткові фінансові гарантії для страховиків. "Наразі проводяться консультації з міжнародними партнерами та готуються відповідні рішення уряду", - зазначають у пресслужбі, обіцяючи в разі потреби забезпечити повернення всіх громадян з-за кордону.
Міністр інфраструктури Олександр Курбаков не відповів на прохання DW прокоментувати ситуацію. "Ринки страхових послуг, так само як і ринки капіталу, є вразливими до інформаційного поля. Очікуємо, що вже найближчим часом ситуація стабілізується", - цитує його слова пресслужба міністерства
KLM зупиняє польоти в Україну
Нагадаємо, 12 лютого нідерландська авіакомпанія KLM зупинила польоти до України. Це рішення авіаперевізник прийняв "з огляду на останні зміни у переліку порад щодо здійснення подорожей та обширний аналіз стану безпеки".Напередодні Нідерланди та ще 17 країн, серед яких Німеччина, США, Великобританія та Бельгія, закликали своїх громадян залишити Україну через загрозу вторгнення з боку Росії.
Згідно з даними німецького видання Der Spiegel, американські спецслужби на основі останньої інформації остерігаються, що воно може статися вже 16 лютого.
Українці беруться за зброю на випадок вторгнення Росії
25:51
Коротка історія російсько-українського протистояння
Конфлікт Росії та України сягає корінням в історію. Його суть - Кремль не визнає незалежності України. DW нагадує про ключові події новітньої історії, що передували загостренню ситуації між країнами.
Фото: DW
Розпад Радянського Союзу і створення СНД
У грудні 1991 року Україна разом із Росією та Білоруссю закріпила розпад СРСР. Москва, очевидно, розраховувала зберегти вплив за допомогою СНД та постачання дешевого газу. Але вийшло інакше. РФ та Білорусь створили союзну державу, Україна дедалі частіше дивилася на Захід. На фото - Леонід Кравчук, Нурсултан Назарбаєв, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич під час офіційного заснування СНД в Алмати.
Фото: dpa/picture-alliance
Спадок СРСР та Будапештський меморандум
Україна успадкувала від СРСР майже мільйонну армію та третій у світі ядерний арсенал. Від ракет Київ відмовився, передавши їх Росії в обмін на економічну допомогу та гарантії безпеки (Будапештський меморандум 1994 року). Поки Захід не відповідав Києву взаємністю і не збирався інтегрувати її до своєї структури, реакція РФ виглядала стриманою.
Фото: David Brauchli/AP Photo/picture alliance
Росія визнає кордони України з Кримом
Пострілів не було, якщо не брати до уваги інцидент зі стріляниною у повітря 1992 року, коли сторожовий корабель ЧФ підняв прапор України і пішов із Севастополя до Одеси. Росія перші 10 років була слабка економічно, а чеченські війни забирали ресурси. Розділивши Чорноморський флот і підписавши у 1997 році "Великий договір", РФ визнала кордони України, включаючи Крим. На фото: Севастополь, 1992 рік.
Фото: Sergei Supinsky/dpa/picture alliance
Тріщини в радянській дружбі: конфлікт навколо Тузли
Перша велика дипломатична криза між Москвою та Києвом відбулася за президенства Володимира Путіна. Восени 2003 року РФ раптово почала будувати дамбу в Керченській протоці в напрямку українського острова Тузла. Київ сприйняв це як спробу переділу кордонів. Конфлікт було вирішено після особистої зустрічі президентів. Будівництво припинили, але задекларована дружба двох країн отримала перші тріщини.
Фото: Valeriy Solovyov/dpa/picture-alliance
Помаранчева революція
На виборах президента України 2004 року РФ активно підтримала проросійського кандидата Віктора Януковича, але "помаранчева революція" не допустила його перемоги на тлі звинувачень у фальсифікації. Президентом став прозахідний Віктор Ющенко. Його перемога стала відправною точкою до політичних змін у РФ. Вони спрямовані на недопущення того, що в Москві називають "кольоровими революціями".
Фото: Sergey Dolzhenko/picture-alliance/dpa
Перекриття газового крану у 2000-х
За часів президентства Ющенка РФ двічі перекривала Україні газовий кран - у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи.
На фото 2009 рік: співробітник "Газпрому" на газовимірювальній станції "Суджа", за 200 метрів від українського кордону, Курська область, РФ.
Фото: Maxim Shipenkov/dpa/picture alliance
Обіцянки членства у НАТО
Ключова подія сталася у 2008 році. На саміті НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш спробував надати Україні та Грузії План дій з підготовки членства в альянсі (ПДЧ). Путін різко виступив проти, Москва дала зрозуміти, що не визнає повністю незалежність України. У результаті ФРН та Франція заблокували план Буша. Україні та Грузії, було обіцяно членство в НАТО, але без дати.
Фото: Vladimir Rodionov/dpa/picture-alliance
Курс України на Євросоюз
Оскільки швидко просунутися до НАТО не вдалося, Київ взяв курс на економічну інтеграцію з ЄС. Влітку 2013 року, за кілька місяців до можливого підписання угоди про асоціацію з ЄС, РФ почала тиск, майже перекривши на кордоні експорт з України. Уряд Януковича заявив про призупинення підготовки до підписання угоди. Це викликало масові протести в Україні, Янукович у 2014 році втік до Росії.
Фото: Getty Images
Анексія Криму
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. На фото: російські військові в Криму (Сімферополь, березень 2014 року).
Фото: Filippo Monteforte/AFP/Getty Images
Війна на Донбасі
Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, що приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили. На фото: танк бойовиків у Донецьку, 2015 рік.
Фото: REUTERS/Maxim Shemetov
Поява "нормандського формату"
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
Фото: Bundesregierung/Bergmann/dpa
"Іловайський котел"
Улітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Активні бойові дії по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
Фото: Reuters
Позиційна війна триває
На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити. Тоді за посередництва ФРН та Франції було підписано Мінськ-2. Жоден з його пунктів повністю не виконаний.
Фото: Andriy Andriyenko/AP/dpa/picture alliance
Скупчення військ на кордоні
У 2021 році трапилося нове загострення. Росія двічі скупчує свої війська біля західних кордонів: навесні та восени. Українська та західна розвідки повідомляють про загрозу можливого вторгнення РФ в Україну. Аби розрядити обстановку, на Заході пройшла низка міжнародних переговорів. Однак РФ вимагає гарантій невступу України в НАТО і дає знати, що поки відводити війська вона не збирається.