"Воєнна економіка" у ЄС? Наскільки реальна ця перспектива
Тері Шульц
2 червня 2023 р.
У Євросоюзі на тлі війни РФ проти України заговорили про необхідність "економіки воєнного часу". Проте такі дискусії подобаються не всім членам ЄС.
Реклама
Визначення "економіка воєнного часу" змушує думати про драматичні заходи з темного періоду історії, коли воєнна промисловість була в низці країн пріоритетною галуззю економіки. Тим часом саме цим терміном від початку березня періодично користується комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, говорячи про необхідність швидкого збільшення кількості держзамовлень на боєприпаси та зброю, а також підвищення темпів їхнього виробництва як для постачання в Україну, так і для поповнення власних запасів.
Бретон щойно відвідав понад десяток оборонних підприємств по всьому Євросоюзу. Їхні співробітники могли б поскаржитися на відсутність довгострокових контрактів. Незважаючи на численні рішення ЄС щодо збільшення фінансування та зниження бар'єрів для спільних закупівель оборонної продукції, робота в цьому напрямку просувається надто повільно, вважає єврокомісар.
"Ці затримки не відповідають нашим поточним потребам, - заявив Бретон на пресконференції 3 травня. - Тому існує - і я говорю це чітко - необхідність надати імпульс промисловій базі та перевести її в режим "економіки воєнного часу", якщо ви дозволите мені висловити це такими словами".
Проблема Німеччини з виразом "воєнна економіка"
Проте, зважаючи на все, висловлюватися саме такими словами готові далеко не всі країни ЄС. Особливо вразлива у цьому плані Німеччина. Так, посол ФРН у Польщі Томас Баґґер (Thomas Bagger) вважає тактику Бретона непродуктивною. "У Німеччині вираз "воєнна економіка" позитивної реакції не викликає, - жорстко заявив Баґґер на конференції з безпеки, що проходила в середині травня в Естонії. - Це невідповідний спосіб для мобілізації зусиль".
Така реакція зовсім не дивна, пояснює у розмові з DW Едвард Лукас із Центру аналізу європейської політики (CEPA). Він додає, що заборонив би цю фразу зовсім, оскільки "в різних країнах вона означає зовсім різні речі". "Справжня "воєнна економіка" - це коли люди зі зброєю приходять, захоплюють ваш завод і використовують його, щоб виробляти більше зброї. Не думаю, що хтось у Європі пропонує саме це", - каже Лукас. Однак наголошує, що Росія, на його думку, такі кроки вже зробила.
"У Німеччині цей термін нагадує про контроль над економікою в часи націонал-соціалізму з колосальними стражданнями і жорстоким поводженням з робітниками-рабами, - розмірковує Лукас в інтерв'ю DW в Таллінні. - Це якби ви сказали в США: "Потрібно старанніше працювати на плантації". Це розцінили б не як заклик підвищити продуктивність, а як нагадування про найпохмуріший період в історії Америки! Я не думаю, що цю проблему можна вирішити за допомогою гасел. Щоб досягти бажаного результату, потрібно сісти за стіл переговорів і ухвалити важкі рішення у сфері фінансового регулювання".
Напруження риторики замість підвищення обсягів виробництва
Інший аналітик, Бен Талліс (Ben Tallis) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), зазначає, що президент Франції Еммануель Макрон теж говорив про "воєнну економіку", не роблячи тих драматичних дій, які вона за собою тягне. "Це (введення режиму "воєнної економіки". - Ред.) мало б багато наслідків, - пояснює Талліс. - Державний контроль над економікою та її державне регулювання. Можливо, це означало б і раціоналізацію в різних галузях. А це стало б дуже цікавим сигналом для європейського населення, який, на мою думку, нинішнє покоління політиків у Західній Європі посилати не хоче".
Тим не менш сигналізувати необхідність термінових рішень треба, якщо ЄС - і НАТО - хочуть розширити воєнне виробництво, вважають експерти. "Зрозуміло, чому деякі чиновники в ЄС намагаються використати цей термін ("воєнна економіка". - Ред.)", - каже Наталі Точчі, керівниця Італійського інституту міжнародних відносин. За її словами, європейським чиновникам потрібно подолати величезний розрив у сприйнятті загрози в Європі, "переконати ті держави-члени ЄС, які знаходяться дуже далеко від лінії фронту, що замість того, щоб витрачати кошти (на внутрішні проблеми. - Ред.) - наприклад, у Калабрії, - вони мають витратити їх на оборонну промисловість, щоб відправити зброю в Україну". Точчі вказує, що деякі європейці вже підтримують цю ідею, "але потрібен час, щоб зробити цей аргумент переконливим для всіх".
За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, запроваджувати "воєнну економіку" як таку зовсім не обов'язково. Його країна вже виділила понад 1 відсоток свого ВВП на допомогу Україні. "Нам не потрібно спеціально заявляти про це, - пояснює Певкур у розмові з DW. - Ми бачимо загрозу і кажемо, що всі в Європі повинні усвідомити реальний стан справ, а саме, що Росія - це екзистенційна загроза".
Реклама
Що стоїть за терміном "воєнна економіка"
Військовий історик Славомір Дембський, директор Польського інституту міжнародних відносин (PISM) погоджується з цим. Однак він не вважає, що формування "воєнної економіки" необхідне вже зараз. Він підозрює, що європейські політики самі точно не знають, що означає термін, яким вони користуються. "У 1942 році Сполучені Штати були здатні випускати великі кораблі за 14 днів (замість двох років. - Ред.)", - пояснює він. - Це така приватизація воєнної економіки. Але ми зараз не перебуваємо в такому становищі, потреби переводити нашу економіку в цей режим немає".
Бен Талліс вважає, що замість того, щоб кидатися терміном "воєнна економіка", політикам слід почати пояснювати, що за ним стоїть. "Україна бореться за нашу свободу, і я не думаю, що усвідомлення цього дійшло до Західної Європи повною мірою", - наголошує Талліс в інтерв'ю DW.
Посол ФРН у Польщі Томас Баґґер не поділяє цієї думки. "Важливо, щоб ми не вважали різницю у сприйнятті "екзистенційної загрози" кардинальним знаком питання, який говорить про те, що до інших це ще не дійшло, - аргументує він. - Моя думка така: ми всі розуміємо, але і вам необхідно зрозуміти, що історія та географія - дуже сильні вчителі і вони нас багато чому навчили".
Як завод боєприпасів у США виготовляє снаряди для України
01:38
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.