1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Воєнна економіка" у ЄС? Наскільки реальна ця перспектива

Тері Шульц
2 червня 2023 р.

У Євросоюзі на тлі війни РФ проти України заговорили про необхідність "економіки воєнного часу". Проте такі дискусії подобаються не всім членам ЄС.

Патрони на озброєнні німецького Бундесверу
Фото: Björn Trotzki/IMAGO

Визначення "економіка воєнного часу" змушує думати про драматичні заходи з темного періоду історії, коли воєнна промисловість була в низці країн пріоритетною галуззю економіки. Тим часом саме цим терміном від початку березня періодично користується комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, говорячи про необхідність швидкого збільшення кількості держзамовлень на боєприпаси та зброю, а також підвищення темпів їхнього виробництва як для постачання в Україну, так і для поповнення власних запасів.

Тьєррі БретонФото: EU/Lukasz Kobus

Бретон щойно відвідав понад десяток оборонних підприємств по всьому Євросоюзу. Їхні співробітники могли б поскаржитися на відсутність довгострокових контрактів. Незважаючи на численні рішення ЄС щодо збільшення фінансування та зниження бар'єрів для спільних закупівель оборонної продукції, робота в цьому напрямку просувається надто повільно, вважає єврокомісар.

"Ці затримки не відповідають нашим поточним потребам, - заявив Бретон на пресконференції 3 травня. - Тому існує - і я говорю це чітко - необхідність надати імпульс промисловій базі та перевести її в режим "економіки воєнного часу", якщо ви дозволите мені висловити це такими словами".

Проблема Німеччини з виразом "воєнна економіка"

Проте, зважаючи на все, висловлюватися саме такими словами готові далеко не всі країни ЄС. Особливо вразлива у цьому плані Німеччина. Так, посол ФРН у Польщі Томас Баґґер (Thomas Bagger) вважає тактику Бретона непродуктивною. "У Німеччині вираз "воєнна економіка" позитивної реакції не викликає, - жорстко заявив Баґґер на конференції з безпеки, що проходила в середині травня в Естонії. - Це невідповідний спосіб для мобілізації зусиль".

Посол ФРН у Польщі Томас БаґґерФото: Arno Mikkor / ICDS

Така реакція зовсім не дивна, пояснює у розмові з DW Едвард Лукас із Центру аналізу європейської політики (CEPA). Він додає, що заборонив би цю фразу зовсім, оскільки "в різних країнах вона означає зовсім різні речі". "Справжня "воєнна економіка" - це коли люди зі зброєю приходять, захоплюють ваш завод і використовують його, щоб виробляти більше зброї. Не думаю, що хтось у Європі пропонує саме це", - каже Лукас. Однак наголошує, що Росія, на його думку, такі кроки вже зробила.

"У Німеччині цей термін нагадує про контроль над економікою в часи націонал-соціалізму з колосальними стражданнями і жорстоким поводженням з робітниками-рабами, - розмірковує Лукас в інтерв'ю DW в Таллінні. - Це якби ви сказали в США: "Потрібно старанніше працювати на плантації". Це розцінили б не як заклик підвищити продуктивність, а як нагадування про найпохмуріший період в історії Америки! Я не думаю, що цю проблему можна вирішити за допомогою гасел. Щоб досягти бажаного результату, потрібно сісти за стіл переговорів і ухвалити важкі рішення у сфері фінансового регулювання".

Читайте також: Звіт SIPRI: у світі зріс попит на зброю на тлі війни Росії проти України

Напруження риторики замість підвищення обсягів виробництва

Інший аналітик, Бен Талліс (Ben Tallis) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), зазначає, що президент Франції Еммануель Макрон теж говорив про "воєнну економіку", не роблячи тих драматичних дій, які вона за собою тягне. "Це (введення режиму "воєнної економіки". - Ред.) мало б багато наслідків, - пояснює Талліс. - Державний контроль над економікою та її державне регулювання. Можливо, це означало б і раціоналізацію в різних галузях. А це стало б дуже цікавим сигналом для європейського населення, який, на мою думку, нинішнє покоління політиків у Західній Європі посилати не хоче".

Тим не менш сигналізувати необхідність термінових рішень треба, якщо ЄС - і НАТО - хочуть розширити воєнне виробництво, вважають експерти. "Зрозуміло, чому деякі чиновники в ЄС намагаються використати цей термін ("воєнна економіка". - Ред.)", - каже Наталі Точчі, керівниця Італійського інституту міжнародних відносин. За її словами, європейським чиновникам потрібно подолати величезний розрив у сприйнятті загрози в Європі, "переконати ті держави-члени ЄС, які знаходяться дуже далеко від лінії фронту, що замість того, щоб витрачати кошти (на внутрішні проблеми. - Ред.) - наприклад, у Калабрії, - вони мають витратити їх на оборонну промисловість, щоб відправити зброю в Україну". Точчі вказує, що деякі європейці вже підтримують цю ідею, "але потрібен час, щоб зробити цей аргумент переконливим для всіх".

Читайте також: Європарламент ухвалив Акт про виробництво боєприпасів

За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, запроваджувати "воєнну економіку" як таку зовсім не обов'язково. Його країна вже виділила понад 1 відсоток свого ВВП на допомогу Україні. "Нам не потрібно спеціально заявляти про це, - пояснює Певкур у розмові з DW. - Ми бачимо загрозу і кажемо, що всі в Європі повинні усвідомити реальний стан справ, а саме, що Росія - це екзистенційна загроза".

Що стоїть за терміном "воєнна економіка"

Військовий історик Славомір Дембський, директор Польського інституту міжнародних відносин (PISM) погоджується з цим. Однак він не вважає, що формування "воєнної економіки" необхідне вже зараз. Він підозрює, що європейські політики самі точно не знають, що означає термін, яким вони користуються. "У 1942 році Сполучені Штати були здатні випускати великі кораблі за 14 днів (замість двох років. - Ред.)", - пояснює він. - Це така приватизація воєнної економіки. Але ми зараз не перебуваємо в такому становищі, потреби переводити нашу економіку в цей режим немає".

Бен Талліс вважає, що замість того, щоб кидатися терміном "воєнна економіка", політикам слід почати пояснювати, що за ним стоїть. "Україна бореться за нашу свободу, і я не думаю, що усвідомлення цього дійшло до Західної Європи повною мірою", - наголошує Талліс в інтерв'ю DW.

Посол ФРН у Польщі Томас Баґґер не поділяє цієї думки. "Важливо, щоб ми не вважали різницю у сприйнятті "екзистенційної загрози" кардинальним знаком питання, який говорить про те, що до інших це ще не дійшло, - аргументує він. - Моя думка така: ми всі розуміємо, але і вам необхідно зрозуміти, що історія та географія - дуже сильні вчителі і вони нас багато чому навчили".

Як завод боєприпасів у США виготовляє снаряди для України

01:38

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW