В Україні суди почали ухвалювати вироки проти російських військових уже за кілька місяців після повномасштабного вторгнення. За кордоном процесів поки що не було, хоча, наприклад, у Німеччині розслідування розпочалося вже у перші тижні. Як відбувається збір доказів, у чому труднощі й коли чекати на результат? Про це під час дискусії, що відбулася з нагоди 75-ї річниці Загальної декларації прав людини у старій ратуші у Бонні у неділю, 10 грудня, розповіла федеральна прокурорка Душа Ґмель (Duscha Gmel). Подробиці - у матеріалі DW.

Злочини під час окупації Бучі

Федеральна прокуратура в Карлсруе - єдина структура в Німеччині, яка може розслідувати, зокрема, воєнні злочини та злочини проти людяності. Вона діє на основі закону, який німецькою мовою називається Völkerstrafgesetzbuch, що можна перекласти як Кодекс злочинів проти міжнародного права або Міжнародний кримінальний кодекс. Цей закон дозволяє розслідувати скоєні за кордоном злочини проти міжнародного права. Він відносно новий, перші звинувачення за ним висунули у 2011 році проти лідерів угруповання повстанців у Руанді.

Читайте також: Розслідування злочинів під час війни: як працює комісія ООН в Україні

Після російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року Федеральна прокуратура розпочала розслідування проти невстановлених осіб, розповіла Душа Ґмель. За її словами, метою є надання допомоги як Міжнародному кримінальному суду (МКС) у Гаазі, так і Україні та іншим країнам, де йдуть пов'язані з війною РФ розслідування. Таких країн понад 20. МКС у березні 2023 року видав міжнародний ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової за підозрою у незаконній депортації українських дітей. Питання про умови і місце переслідування за злочин, що вважається центральним, - агресії проти України - досі відкрите.

Країни обговорюють різні варіанти, зокрема створення так званого гібридного трибуналу, в якому процеси йшли б за українським законодавством, але з можливою участю міжнародних суддів.

Читайте також: Викрадення дітей - глобальний злочин диктаторів

Війна РФ в Україні вважається найбільш добре задокументованою в історії, у тому числі через безліч фото- та відеоматеріалів. Щоб впоратися з "напливом доказів" з різних джерел, прокурори в Карлсруе вирішили зосередитися на кількох напрямках, каже Ґмель. Серед них - резонансні злочини, наприклад, імовірно скоєні російськими військовими під час окупації передмістя Києва, міста Буча, обстріли цивільних осіб, які втекли з української столиці, а також удари по українській інфраструктурі. Хоча, як визнала прокурорка, в останньому випадку юридичне переслідування "дуже важке".

Свідки не поспішають давати свідчення

Вибір був пов'язаний ще й з тим, що серед понад мільйона українських біженців у Німеччині перебувають "дуже багато свідків", які бачили злочини або самі стали їх жертвами.

Процес збирання доказів узгоджено з іншими країнами. Було створено стандартизований опитувальник, який є у кожному поліцейському відділку. Інформацію збирають земельні управління кримінальної поліції, які передають її у федеральне управління у Вісбадені. Але збирати дані "дуже складно", визнала прокурорка Душа Ґмель. За її словами, опинившись у безпеці за кордоном, не тільки в Німеччині, а й в інших країнах, свідки з України не поспішають свідчити. Одна з очевидних причин - пережита травма. Тому Федеральна прокуратура розгорнула серед біженців кампанію із закликами розповідати слідчим органам про злочини.

Читайте також: Чи відповість Росія за знищення української природи

Про перше розслідування проти конкретних осіб стало відомо у липні 2023 року. За словами Душі Ґмель, це п'ятеро ймовірних воєнних злочинців. Їх підозрюють в обстрілі та пораненні цивільних осіб у Гостомелі під Києвом. Раніше ЗМІ повідомляли, що один потерпілий має громадянство ФРН.

Коли можливі судові процеси у Німеччині

Для України та потерпілих головне - коли можна розраховувати на початок судових розглядів та ухвалення вироків. Відповідаючи на це питання DW, Душа Ґмель закликала "запастиcя терпінням". "Я закликаю не поспішати, - каже федеральна прокурорка. - Не в наших інтересах, якщо злочини такого масштабу виявляться в суді без відповідних доказів і, в результаті, можливо, не буде обвинувального вироку". За її словами, для вивчення доказів потрібен час.

Крім того, Душа Ґмель наголосила на особливості німецького законодавства, яке передбачає судовий розгляд лише у разі особистої присутності підозрюваних. Іншими словами - заочних вироків у Німеччині щодо війни Росії в Україні не буде.

Але це не означає, що німецьке правосуддя навряд чи спіткає винних. Як приклад Душа Ґмель нагадала про те, як Федеральна прокуратура розпочала розслідування злочинів у Сирії у 2011 році, а у 2019 році в Німеччині було затримано двох "представників сирійського режиму". Один із них у 2021 році був засуджений до чотирьох з половиною років позбавлення волі, а другий через рік - до довічного ув'язнення за злочини проти людяності, у тому числі тортури. Це був перший подібний процес у світі, експерти назвали його "історичним". На цей досвід прокурори з Карлсруе спираються і у випадку війни в Україні.