Російські військові несуть відповідальність за протизаконні авіанальоти на Бородянку, позасудові страти у низці міст та сіл України, зокрема у Бучі, Андріївці, Здвижівці та Ворзелі, за перешкоджання роботі гуманітарних коридорів та інші воєнні злочини. Таку заяву зробила генеральна секретарка міжнародної правозахисної організації Amnesty International Аньєс Калламар у п'ятницю, 6 травня, на пресконференції у Києві.

У квітні експерти AI провели близько двох тижнів на північному заході Київської області та зібрали там докази причетності росіян до воєнних злочинів, скоєних у період з кінця лютого до початку березня 2022 року, під час наступу російських військ на Київ.

Збір доказів на місці

Висновки дослідження було представлено у доповіді під назвою "Він не повернеться": воєнні злочини на північному заході Київської області". При його підготовці правозахисники спиралися, крім іншого, на свідчення родичів та сусідів загиблих, а також дані очевидців убивств мирних жителів, авіаударів по житлових будинках та інших злочинів. Загалом було зібрано свідоцтва близько сотні людей, також перед поїздкою представники AI поспілкувалися з біженцями, які перебралися з України до Польщі.

"Це - війна на найбагатшому континенті світу, проти суверенної держави, яка розпочата однією з наймогутніших країн світу і постійним членом Ради Безпеки ООН (…) і яка ведеться не рогатками та стрілами, не вправами у дипломатичному красномовстві, не законними засобами політики", - вказала Аньєс Калламар перед презентацією доповіді. "Рідкісним, навіть історичним жестом Amnesty International засуджує незаконне застосування Росією сили як порушення Статуту ООН та акт агресії, злочин відповідно до його визначення у міжнародному праві", - додала вона.

Авіаудари по житлових будинках у Бородянці

1 та 2 березня російська авіація завдала ударів по багатоповерхових житлових будинках у Бородянці, зафіксовано у доповіді. За даними AI, внаслідок цих "неспівмірних та невибіркових нальотів" загинуло щонайменше 40 цивільних осіб. На початку березня, під час російської окупації міст та сіл на північному заході Київської області, їхні жителі зазнавали тортур, позасудових страт та інших видів жорстокого поводження, з'ясували правозахисники. У Бучі та кількох інших містах та селах під Києвом міжнародна делегація Amnesty International знайшла та задокументувала свідчення незаконного вбивства 22 мирних жителів.

При відвідуванні одного з районів Бучі, де, ймовірно, було скоєно вбивство мирних жителів, експерти AI виявили два бронебійні патрони калібром 9х39 мм із чорним наконечником. За даними збройових експертів організації, саме такі патрони використовуються у спеціальних гвинтівках деяких елітних військових підрозділів РФ. Ці підрозділи, за даними правозахисників, було задіяно у Бучі.

Читайте також: Анатолій Федорук: Кожен третій загиблий у Київській області - з Бучі

Пізніше, відповідаючи на запитання італійського журналіста, представники AI уточнили, що на даний момент у них немає доказів того, що в Україні застосовувалася та ж зброя, якою користувалися спецпідрозділи ЗС РФ у Сирії та Лівії.

Обстріл автоколони з мирними жителями

Під час відвідування сусідніх міст і сіл експерти AI зафіксували, що в деяких загиблих руки було зав'язано за спиною та були інші сліди тортур.

Також у доповіді задокументовано свідчення очевидця, який описав обстріл автомобільної колони, що намагалася вивезти мирних жителів. На думку співрозмовника правозахисників, цей обстріл вчинили російські військові.

Тим часом у доповіді наголошується, що члени сімей загиблих у Бородянці, Бучі та інших містах були незадоволені поводженням з тілами їхніх рідних після вилучення їх з-під уламків будівель і неглибоких тимчасових могил, в яких багато кого було поховано. "Члени сім'ї були стурбовані тим, що опрацювання останків відбувається хаотично, що їх не інформують належним чином, і що у деяких випадках останки не було правильно ідентифіковано", - йдеться у доповіді.

Порушення міжнародного права

"Докази, які ми зібрали після початку російського вторгнення в Україну наприкінці лютого 2022 року, викривають російські збройні сили у серйозних порушеннях міжнародного права, включаючи позасудові страти та неспівмірні, невибіркові атаки проти цивільного населення, зокрема у густонаселених районах, - каже Аньєс. - Використання касетних боєприпасів, які, як невибіркові, заборонено міжнародним правом. Зловживання щодо цивільного населення, що живе в умовах облоги, та нездатність захистити та убезпечити гуманітарні коридори. Іншими словами, ми знаємо, що злочини, вчинені проти людей, які живуть під Києвом, про які ми сьогодні повідомляємо, не просто епізодичні, випадкові чи побічні. Ми знаємо, що вони є частиною схеми, яка характеризує ведення Росією військових дій з самого початку, схеми, що повторюється, великої за масштабом і руйнівною за наслідками".

За спостереженнями глави AI, навіть з огляду на міжнародні санкції, накладені на Росію у зв'язку з її війною проти України, "по всьому світу ще надто багато тих, хто вважає, що агресія була якимось чином виправдана". Подібна позиція є неприпустимою, вважає вона: "злочини, скоєні в Україні, - це смерть і каліцтво, повна руйнація, і вони абсолютно неприйнятні".

"Російська агресія проти України стосується всіх нас. Вона розв'язала міжнародну кризу, яка заслуговує на глобальну солідарність. Ми продовжуватимемо просувати це послання, коли наші лідери намагаються дезінформувати або спотворити, коли вони заявляють, що залякування, агресія, мілітаризація краща за міжнародне верховенство права", - заявила правозахисниця.

Вимога справедливого судового процесу

Amnesty International закликає притягнути до кримінальної відповідальності всіх винних у скоєнні воєнних злочинів в Україні, від усіх сторін конфлікту, - "включаючи командирів та цивільних лідерів, таких як міністри та глави держав, - які знали або мали підстави знати про воєнні злочини, скоєні їхніми силами, але не спробували зупинити їх чи покарати винних".

Читайте також: Які злочини визнають геноцидом

При цьому необхідно забезпечити проведення справедливих судових процесів, без можливості вдатися до страти, наголошується в заяві організації.