1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ішинґер: Треба посилити тиск на РФ. Так не може далі тривати

27 січня 2026 р.

Безперервні атаки Росії на українські міста свідчать про її неготовність до миру, а гарантії безпеки для Києва не можна прив'язувати до територіальних поступок, вважає Вольфґанґ Ішинґер. Інтерв'ю DW.

Вольфґанґ Ішинґер
Вольфґанґ Ішинґер вважає, що Росія показує своїми ракетами відсутність бажання до мируФото: DW

Поки тривають тристоронні переговори між Україною, Росією і США, ЗМІ повідомляють про можливі умови американських гарантій безпеки для Києва - зокрема, про їхню потенційну прив'язку до територіальних поступок з боку України. Голова Мюнхенської конференції з безпеки (MSC) Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) закликав не робити поспішних висновків з переговорів та підкреслює, що саме надійні, довготривалі гарантії є ключем до будь-якого майбутнього миру. В інтерв'ю DW він пояснює, чому на даний момент не вірить у готовність Кремля до серйозних переговорів і що, на його думку, має зробити Захід вже зараз, аби підштовхнути Москву до миру.

Deutsche Welle: Зараз тривають інтенсивні переговори між Росією, Україною та США щодо припинення російської війни. Сьогодні видання Financial Times повідомило, що США висунули умови для надання гарантій безпеки для України. За його інформацією, гарантії безпеки з боку США буде надано лише у випадку територіальних поступок, що, як ми знаємо, є основною вимогою Росії. Це є пасткою?

Вольфґанґ Ішинґер: Чесно кажучи, я не можу судити про це, тому що я не сиджу за столом переговорів. І ми не маємо усієї інформації з перших рук про хід і результати цих дискусій. Однак я вважаю, що немає нічого важливішого, ніж отримання Україною надійних, довготривалих гарантій безпеки. Я вважаю, що це одна з ключових передумов для встановлення режиму припинення вогню або, в майбутньому, мирного врегулювання. І тому особисто я вважав би неправильним пов'язувати питання гарантій безпеки з іншими питаннями, які перебувають на столі переговорів.

Але що б ви порекомендували президенту України Володимиру Зеленському? Чи варто йому на це йти?

Я не маю жодних порад для президента Зеленського. Я довіряю переговорним навичкам української делегації, з якою я зустрічався в Давосі три дні тому, і вірю, що вони знайдуть правильний шлях. І ми також бачили за останні кілька довгих місяців, що американці пробували то одне, то інше, і що американські позиції не є незмінними. Тому я припускаю, що тут можна буде знайти спільне рішення.

Чи бачите ви зміну російської позиції на переговорах, які нещодавно відбулися в Абу-Дабі?

Я вважаю, що ви торкаєтеся головного питання цих так званих переговорів, тому що я бачу, що українська сторона завжди приймала всі - справді всі - вимоги, які були висунуті американцями, третьою стороною на сьогоднішній день. У мене склалося враження, що російська сторона досі лише тягнула час і не продемонструвала ані міліметра готовності насправді серйозно вести переговори про припинення вогню. Той факт, що безпілотники і ракети летять на українські міста і спричиняють смерті, в той час як відбуваються переговори в Абу-Дабі, є ознакою того, що російську сторону не можна вважати готовою до миру на даний момент.

Я бачу в цьому найбільшу перешкоду для всього цього процесу і переконаний, що президент (Росії Володимир. - Ред.) Путін і його військове керівництво будуть серйозно готові погодитися на припинення вогню, на мир лише тоді, коли вони відчують, коли вони справді відчують, що подальше розгортання їхній військ більше не призведе до жодних помітних переваг для Росії. У мене таке враження, що Москва ще не усвідомила цього, і тому я можу припустити, що це займе ще кілька тижнів і місяців, і це вимагатиме від нас на Заході - сподіваюся, за активної американської підтримки - посилення тиску на Росію в цьому напрямку.

У столиці України Києві вже близько трьох тижнів триває гуманітарна катастрофа, спричинена російськими атаками. Сотні тисяч людей знеструмлені, без тепла при мінусовій температурі. Захід, і Європа теж, засудили це і надіслали генератори. Як ви вважаєте, цього достатньо?

Звичайно, я не думаю, що цього достатньо, тому що я сам був в Україні сім разів з початку російської агресії, у мене там є друзі, не тільки в уряді, але й серед науковців, в академічній спільноті та серед військових. Я точно знаю, як сильно страждають люди. Це абсолютно неприйнятно. І лише з цієї причини ми повинні значно посилити тиск на Росію в ці години і дні. Так не може далі тривати.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW