У Молдові1 серпня 2024 року офіційно стартувала виборча кампанія для проведення президентських виборів і конституційного референдуму про вступ країни до Європейського Союзу, які відбудуться 20 жовтня. Щонайменше 13 політиків, включно з нинішнім президентом Майєю Санду, уже заявили про свої наміри балотуватися.

Прихильники олігарха-втікача Ілана Шора, котрий осів у Москві і якого було заочно засуджено в Молдові за банківське шахрайство до 15 років в'язниці, роблять ставку на зрив референдуму. Чотири проросійські партії: "Шанс", "Відродження", "Альтернативна сила порятунку Молдови" і "Перемога" подали до ЦВК документи для реєстрації блоку, який агітуватиме проти вступу Молдови до ЄС.

Єдиного кандидата висунути не вдалося

Головною політичною подією напередодні виборчої кампанії в Молдові стала спроба лідера найбільшої опозиційної партії соціалістів (ПСРМ) Ігоря Додона висунути єдиного кандидата, здатного реально протистояти нинішній проєвропейській президентці Майї Санду. ПСРМ запропонувала кандидатуру колишнього генерального прокурора Олександра Стояногло, якого подає в образі жертви політичної розправи.

Ексгенпрокурора затримали в жовтні 2021 року і помістили під домашній арешт у справі про зловживання службовим становищем, корупцію та неправдиві заяви. Винним він себе не визнав за жодним з обвинувачень. За пів року вища рада прокурорів запропонувала президенту країни звільнити Стояногло з посади, оцінивши його діяльність як незадовільну, і у вересні 2023 року Майя Санду підписала відповідний указ.

Але в лютому нинішнього року Олександр Стояногло був виправданий в одній зі справ про перевищення повноважень. Наразі в суді триває розгляд за так званим "епізодом В'ячеслава Платона". Колишнього генпрокурора обвинувачують у тому, що він незаконно сприяв звільненню з ув'язнення бізнесмена, який нині осів у Лондоні і був оголошений у Молдові в розшук.

Лідер ПСРМ Ігор Додон закликав опозицію об'єднатися навколо Олександра Стояногло і заявив, що заради єдності не балотуватиметься сам. На 10 липня він призначив зустріч для об'єднання і назвав політиків, яких очікує побачити. Серед них зазначалися колишні прем'єри Іон Кіку, який очолює Партію розвитку та об'єднання Молдови (PDCM), і лідер ліберал-демократів Влад Філат. Також були заявлені екс-башкан Гагаузії Ірина Влах, лідер "Нашої партії" Ренато Усатий і засновник "Платформи DA" Андрій Нестасе.

Не перша спроба об'єднання опозиції

Однак на зустріч ніхто не прийшов, а за кілька днів усі ці політики заявили, що самі балотуватимуться в президенти. Майя Санду, своєю чергою, коментуючи висунення від ПСРМ Олександра Стояногло заявила, що "олігархи і Кремль домовилися і знайшли кандидата".

"Опозиція не змогла знайти єдиного кандидата в наївних сподіваннях перемогти Майю Санду", - доходить висновку директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський у коментарі для DW. Ба більше, зазначає політолог, у різних опозиційних сил завдання та інтереси протилежні, висування в президенти слід оцінювати з прицілом на парламентські вибори, які відбудуться через рік.

Утім, це була вже не перша спроба об'єднання опозиції. Приблизно в тому самому складі в травні зібрати політиків спробувала відома в Росії та Молдові журналістка Наталія Морарь, яка зробила паузу в кар'єрі після зізнання, що батьком її дитини є бізнесмен В'ячеслав Платон. У Росії В'ячеслав Платон вважається організатором схеми "Ландромат" і рік тому був заочно засуджений до 20 років позбавлення волі.

Перед тим В'ячеслав Платон знову виявив інтерес до молдавської політики і в соцмережах повідомив про створення партії "Фенікс Молдова". Травнева спроба знайти "політично неафілійованого кандидата" від опозиції закінчилася нічим, і Наталія Морарь сама заявила про президентські амбіції. Те саме зробив ще один учасник її зустрічі, ексміністр закордонних справ Молдови Тудор Ульяновський.

Які шанси Майї Санду

Далі стало зрозуміло, що виборчі бюлетені на виборах президента будуть досить довгими, але рейтинг опозиційних кандидатів не дуже високий. Згідно з результатами опитування Інституту європейської політики та реформ (IPRE), опублікованими 30 липня, за Майю Санду готові проголосувати 30 відсотків респондентів, на другому місці Ігор Додон із тринадцятьма відсотками, а замикає трійку Ренато Усатий із 6,5 відсотка. 

До 1 серпня про бажання балотуватися заявили ще експрем'єр часів перебування при владі Партії комуністів Васіле Тарлєв, колишня антикорупційна прокурорка Вікторія Фуртуне, яка пішла у відставку зі скандалом через обмеження в доступі до держтаємниці, а також висуванці від двох партій - Європейські соціал-демократи висунули колишнього міністра оборони Валерія Плешку, а Альянс лібералів і демократів за Європу (ALDE) Штефана Савіцкі.

Із тринадцяти претендентів десяток - це прокремлівські кандидати і діють вони системно, що є серйозною загрозою, зазначає Віталій Андрієвський. Кремль, пояснює він, зараз допомагає всім, щоб визначитися з фаворитом у другому турі. При цьому Ілан Шор, розуміючи, що виграти у Маї Санду нереально, продає Кремлю ідею зриву референдуму про вступ Молдови до ЄС.

Комуністи і соціалісти закликали своїх прихильників просто бойкотувати референдум, вважаючи його маневром Майї Санду для мобілізації голосів за неї. А партії Шора вже почали шалену кампанію проти вступу до ЄС. Наприклад, лідер партії "Шанс" Олексій Лунгу заявив, що ЄС "розглядає Молдову як майданчик для соціальних і військових експериментів".