Через бойові дії в Україні скасували проведення державної підсумкової атестації, єдиного вступного іспиту з іноземних мов для здобуття ступеня магістра, а також єдине фахове вступне випробування для здобувачів правової освіти. Зовнішнє незалежне оцінювання до війни було обов’язковою вимогою для вступу на бакалаврат. Але зараз проводити його із дотриманням всіх вимог просто неможливо, наголошують у міністерстві освіти та науки України (МОН).

Замість ЗНО - мультипредметний тест

Замість цього запровадили національний мультипредметний тест (НМТ), який у МОН називають спрощеною формою ЗНО. Він включатиме по 20 запитань з трьох дисциплін - українська мова, математика та історія України. Переважно - це тестові завдання та питання на встановлення відповідності. Для виконання тесту вступники матимуть 90 хвилин. У МОН пояснюють вибір цих трьох предметів тим, що їх "вивчають всі у приблизно однакових умовах". Складати цей тест доведеться тим вступникам, які претендуватимуть на бюджетне місце у виші, а також абітурієнтам для подачі на контракт на кон’юнктурні ("Гуманітарні науки" (крім спеціальності "Філологія"), "Соціальні та поведінкові науки", "Журналістика", "Право", "Сфера обслуговування", "Міжнародні відносини") та медичні спеціальності. Водночас, наголошують у МОН, для вступу цього року також можна використати сертифікати ЗНО за 2019, 2020 або 2021 роки.

Реєстрація на участь у НМТ завершилася 19 квітня. Як повідомили DW у міносвіти, понад 340 тисяч вступників подали заявки. Вони складатимуть тест очно для "впевненості в повній неупередженості щодо атестації претендентів". Втім з міркувань безпеки робитимуть це лише раз в спеціально обладнаних комп'ютерних класах, а не 3-4 рази, як це було під час класичного ЗНО. Крім того, передбачено можливе призупинення тестування у разі оголошення повітряної тривоги. Після виконання завдань комплексного тесту абітурієнти одразу отримають три оцінки за шкалою 100-200 балів.

Точних дат проведення цього випробування наразі нема. Як повідомляв міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, передбачається щонайменше три сесії - основна, додаткова у липні та спеціальна у вересні. У МОН також планують провести тренувальне онлайн-тестування у червні. Крім того, за словами Шкарлета, буде можливість складання НМТ в країнах Європейського Союзу. Для цього там планують залучити мережі провідних університетів, а також аналогів українського центру оцінювання якості освіти, йдеться на сайті МОН. Відповідна процедура наразі визначається, уточнили в міністерстві в коментарі DW.

Читайте також: Біженцям з України спростили вступ до вишів Німеччини

Як підготуватися

Усі завдання тесту відповідатимуть шкільній навчальній програмі, наголошують в міносвіти. Там радять готуватися за тестами ЗНО минулих років, дивитися офіційні відеороз’яснення до попередніх завдань та проходити короткі тематичні тести в онлайн-тестувальниках на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Комплексний тест все ж відрізнятиметься від звичного ЗНО. Так, у блоці з української мови не буде завдань, які передбачають надання письмової розгорнутої чи короткої відповідей, а також завдань з української літератури.

Завдання із математики охоплюватимуть всі теми з алгебри й геометрії зі шкільного курсу та міститимуть лише два запитання відкритої форми, які передбачатимуть коротку відповідь.

Блок з історії України включатиме запитання тільки щодо подій періоду 20-го та початку 21-го століть.

Що робити абітурієнтам з тимчасово окупованих територій

Провести українські іспити на території, тимчасово непідконтрольній Україні, без ризиків для життя та здоров'я учасників неможливо, наголошував Сергій Шкарлет під час брифінгу. Вступники звідти матимуть або приїхати на підконтрольні частини України для складання НМТ, або подаватися у вищі навчальні закладати онлайн на контрактну форму навчання. У МОН наголошують, що подання документів, співбесіди, творчі конкурси, фахові іспити й підтвердження місця навчання відбуватимуться з будь-якої точки світу.

"НМТ складатиметься виключно на бюджет і на висококон’юктурні спеціальності. Будуть напрями, на які можна вступити суто за заявою та мотиваційним листом, який подається онлайн. Для вступу до приватних закладів вищої освіти достатньо заяви та мотиваційного листа", - зазначав Сергій Шкарлет.

Готувати мотиваційний лист доведеться і вступникам на бюджетну форму навчання. Однак враховуватимуть його лише у разі необхідності вибору між кандидатами із однаковими балами. Середній бал атестату не братимуть до уваги, "щоб не ставити дітей в різні умови". Адже, як пояснив генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров, цього року оцінки можуть бути достатньо випадковими через масові переміщення дітей регіонами.

Читайте також: Як у Німеччині допомагають студентам і науковцям з України

Вступ до магістратури

Для вступу на магістратуру випускникам бакалаврату всіх спеціальностей, окрім правових та кон'юнктурних, буде достатньо скласти фаховий іспит безпосередньо у закладі освіти, щоб претендувати на бюджетне місце. До того ж міністерство дозволило проводити ці випробування дистанційно.

Водночас для вступу на контракт вимагатимуть лише подачу мотиваційного листа. У МОН радять абітурієнтам уважно вивчати правила прийому обраних ВНЗ, адже саме вони визначатимуть критерії оцінки мотиваційних листів.

Вступники на спеціальності "Право" та "Міжнародне право" замість ЄВФФ складатимуть магістерський комплексний тест із завданнями з іноземної мови та права. А від кандидатів на здобуття ступеню магістра за спеціальностями "Соціальні та поведінкові науки", "Журналістика", "Управління та адміністрування", "Публічне управління та адміністрування" та "Міжнародні відносини" окрім фахового іспиту у ВНЗ вимагатимуть складання магістерського тесту навчальної компетентності. Централізовані магістерські вступні випробування також проводитимуть у форматі комп’ютерного онлайн-тестування в спеціальних екзаменаційних центрах України. Розглядають також можливість їх складання за кордоном.

Пріоритет - військові та технічні спеціальності

Наразі поки що невідомо, як цього року розподілять бюджетні місця між спеціальностями та закладами вищої освіти. У МОН, відповідаючи на запит DW, повідомили, що відомство запропонувало міністерству економіки збільшити державне замовлення для інженерних (технічних) і будівельних спеціальностей. Крім того, як зазначав під час брифінгу міністр Шкарлет, беззаперечним пріоритетом цьогорічної кампанії буде підготовка фахівців сфери безпеки та оборони. Зокрема, уряд пропонує безоплатну другу освіту для тих, хто має першу цивільну.