Білоруська журналістка Ірина віднедавна живе у Києві. Після липневої хвилі обшуків та арештів з боку білоруських силовиків вона з чоловіком вирішили покинути рідне місто. Його, як і своє прізвище дівчина просить не називати з міркувань безпеки. За її словами, удома на її родину могли чекати переслідування, тому вони покинули країну.

"Якщо тебе хочуть посадити, тебе посадять"

Як розповідає співрозмовниця DW, до від'їзду вона стала "морально готуватися" вже наприкінці весни, коли прогриміла новина про затримання в аеропорту Мінська опозиційного журналіста Романа Протасевича. "Там така ситуація, що неважливо, що ти насправді робив або не робив, якщо тебе хочуть посадити, тебе посадять", - розповідає білоруска. Така ситуація, каже, мотивувала емігрувати багатьох її знайомих. "Напевно, останні понад пів року у нас в Білорусі було менше людей, з якими ми могли зустрітися, ніж за кордоном, - змальовує ситуацію Ірина. - Ми коли приїхали в Київ, у нас тут більше десятка наших друзів точно з Білорусі. І люди постійно приїжджають і приїжджають".

Нова хвиля мігрантів через репресії

Про нову хвилю мігрантів кажуть і в громадській ініціативі Free Belarus Center, яка допомагає білорусам в Україні. Її керівниця Поліна Бродік пов'язує це із нещодавніми атаками на медіа та правозахисні організації в Білорусі. Оцінити загальну кількість білорусів, які лишаються в Україні, однак, не просто. "Багато хто використовує Україну як транзитну країну просто тому, що усвідомлюють, як складно буде тут легалізуватися в порівнянні з Польщею або Литвою, які дають гуманітарні візи, на підставі яких можна, в тому числі, працевлаштуватися", - пояснює правозахисниця.

Читайте також: Батьки Романа Протасевича просять допомоги у Анґели Меркель

Лише до її організації упродовж року з початку протестів у Білорусі звернулися понад вісімсот співвітчизників, підраховує вона. "У першу чергу, це юридична допомога. Крім цього, періодично бувають запити на психологічну допомогу, тому що багато виїжджають з сильним посттравматичним синдромом, в тому числі і діти", - розповідає активістка.

Скільки білорусів переїхали в Україну

За рік від початку протестів проти режиму Олександра Лукашенка дозвіл на проживання в Україні отримали понад 3,5 тисячі громадян Білорусі. Із серпня 2020-го по липень 2021 року посвідки на тимчасове проживання оформили 3042 громадяни, ще 487 осіб отримали дозвіл на постійне проживання. Також, починаючи з 2020 року в Україні визнано біженцями дев'ятьох білоруських громадян, ще двоє отримали статус осіб, які потребують додаткового захисту. Такі дані у відповідь на запит DW надала Державна міграційна служба України. Для порівняння, у 2019 році в Україні видали для білорусів 2175 посвідок на тимчасове проживання, а у 2020-му загалом- 2537.

Читайте також: Рік протестів, кризи, репресій. Чи є вихід з білоруського глухого кута?

Водночас минулого року білорусам дозволили без візи перебувати в Україні 180 днів замість раніше дозволених 90. А відтак, точно порахувати реальну кількість мігрантів доволі складно. Як зазначав ще у травні секретар РНБО України Олексій Данілов, ідеться про тисячі переважно молодих людей, які найчастіше їдуть до великих міст. "Складно сказати, наскільки це масово, тому що у нас немає відстеження кожного громадянина, ми демократична країна", - цитувала Данілова новинна агенція "Укрінформ".

(Не)лояльна міграційна політика

Загалом в Україні може налічуватися кілька десятків тисяч білоруських мігрантів, припускає координатор українського правозахисного проєкту "Без кордонів" Максим Буткевич. Він, однак, звертає увагу на те, що міграційне законодавство України не є достатньо лояльним і велика частина білорусів змушена перебиратися у інші країни через складнощі із легалізацією в Україні.

Наразі право на тимчасове проживання в Україні видається іноземцям на один на рік на основі низки підстав, як-от навчання, шлюб чи працевлаштування. Спрощене оформлення таких посвідок діє для висококваліфікованих спеціалістів із Білорусі, зокрема зі сфери IT. Опитані DW експерти вважають, що цього замало для повної легалізації білоруських мігрантів. "Перелік підстав дуже обмежений. І більшість людей під нього просто не потрапляє. Найпопулярніше зараз - це влаштуватися волонтерами в якусь громадську організацію", - каже Буткевич.

Принизливе біженство та загроза видворення

Також в Україні діють дві форми захисту осіб, що тікають від переслідування у своїх країнах: статус біженця і статус додаткового захисту. Однак, за словами експерта, цими механізмами користуються дуже мало осіб через "тривалу, незручну, а місцями дещо принизливу процедуру". "Перше, що відлякує багатьох, - це те, що у людини забирають паспорт (…). А це обмеження у свободі пересування, це величезні проблеми з влаштуванням на роботу", - пояснює експерт. За його словами, вирішити ситуацію із вимушеними білоруськими мігрантами допоміг би "тимчасовий захист" - це передбачений законодавчо статус щодо іноземців, які через певні загрози вимушені шукати захисту в Україні. Однак для цього потрібне окреме рішення Кабміну. Однак схоже, що зараз в Україні немає політичної волі урегулювати білоруське питання.

Читайте також: В'язниця, закордон, партія. Що сталося з екскандидатами в президенти Білорусі?

Правозахисні організації в Україні неодноразово закликали владу припинити відносини з білоруською стороною. Особливу увагу співрозмовники DW звертають на співпрацю силовиків, яка досі триває. "За інформацією колег, за перші півроку 2021-го Україна видала до Білорусі або в невідомому напрямку 16 громадян Білорусі. Враховуючи нелегітимність теперішнього білоруського режиму, системні катування і масові репресії, ми вважаємо, що треба призупинити співпрацю з силовими структурами Республіки Білорусь", - акцентує правозахисник Максим Буткевич.

"Ми всі перебуваємо в зоні ризику"

Дуже важливо, аби у білорусів в Україні було розуміння безпеки - юридичної та фізичної, додає білоруска Поліна Бродік. За її словами, нещодавня резонансна загибель білоруського активіста Віталія Шишова в Україні продемонструвала, що кожен перебуває у зоні ризику. "Дуже важливо, щоб цей кейс було максимально швидко і ефективно розслідувано. Це, насправді, додатковий стимул для українських правоохоронців і прокуратури активізуватися і щодо справи Павла Шеремета (убитого в Києві 2016 року білоруського журналіста. - Ред.)", - вважає правозахисниця.

Тим часом журналістка Ірина хоче, щоб саме Україна стала для неї новим домом на найближчий час. "Ми не зможемо повернутися в Білорусь до зміни влади. І у мене немає ілюзій, що це станеться найближчими місяцями", - каже вона.