"Ми зіткнулися з украй серйозною загрозою", - констатує президент Федерального відомства з безпеки у сфері інформаційної техніки (BSI) Арне Шенбом (Arne Schönbohm). Напередодні запланованих на вересень 2021 року виборів до Бундестагу німецькі партії, політики і виборці особливо потребують інформаційного захисту. Всі вони можуть стати жертвами дезінформації, пропаганди і фейкових новин - маніпуляцій з метою вплинути на результати голосування.

Шенбом вважає, що загроза можливих маніпуляцій на виборах до Бундестагу буде вищою, ніж раніше. Це, зокрема, пов'язано і з пандемією COVID-19, що призвела до різкого зростання трафіку в інтернеті, а, отже, і можливості впливати на думки людей, заявив він під час онлайн-прес-конференції 25 травня.

Спроби маніпуляцій не виключені

Говорячи про кіберзагрози, глава BSI вказав на досвід інших країн, наприклад, із ситуацією навколо злому електронної пошти передвиборної команди Еммануеля Макрона у Франції або спробами маніпуляції під час президентської виборчої кампанії у США. Щось подібне "може виявитися привабливим для реалізації і в Німеччині як в економічно найпотужнішій державі Європи", - зазначає Шенбом. 

Глава відомства, відповідального за забезпечення кібербезпеки, озвучив кілька можливих сценаріїв. Хакери можуть спробувати заволодіти акаунтами кандидатів до Бундестагу і оприлюднити на них неправдиву інформацію. Можуть бути оприлюднені і деякі викрадені дані. Крім того, вони можуть бути змішані з іншою інформацією, що не дозволить оцінити правдивість тих чи інших тверджень. Отже, підкреслив Шенбом, має бути посилена інтернет-безпека кандидатів у депутати.

Читайте також: Хакери DarkSide отримали від своїх жертв мінімум 90 мільйонів доларів

Чи очікують німці хакерських атак з Росії?

BSI передовсім виконує консультативні функції. Про втілення рекомендацій у життя політики й виборці мають подбати самі. Арне Шенбом радить користувачам регулярно оновлювати своє програмне забезпечення, а також закликає не довіряти інформації із сумнівних джерел і не поширювати її.

BSI тісно співпрацює з німецькими спецслужбами. Ті ж, своєю чергою, нерідко звинувачують в атаках хакерів з Росії. Такі припущення висловлювалися і під час попередніх виборів до Бундестагу 2017 року. Останнім часом, однак, ситуація залишається відносно спокійною, масштабних нападів хакерів зафіксовано не було.

Але ніхто не розраховує на те, що зловмисники дадуть спокій Німеччині в передвиборний період 2021 року. Так не вважає і представник Лівої партії Томас Ломаєр (Thomas Lohmeier). У 2019 році хакери виклали в мережу дані майже тисячі німецьких політиків: серед постраждалих опинилися й близько ста представників цієї політичної сили. До того ж, за словами Ломаєра, сайт партії регулярно піддається кібератакам.

Партії мають самостійно забезпечити кібербезпеку

Підтримка з боку BSI для мінімізації кіберзагроз вельми доречна. Для великих партій, на думку Ломаєра, її цілком достатньо. Але варто подумати про допомогу зі створенням надійної захисної інфраструктури дрібним партіям, які не представлені у Бундестазі, вважає представник Лівої партії. "Демократичні інститути постраждають в тому випадку, якщо в суспільстві складеться враження, що ними можна маніпулювати, що вони більше не відображають демократичне волевиявлення виборців", - каже Ломаєр.

Експертка з кібербезпеки Юлія Шютце (Julia Schuetze) з берлінського фонду "Нова відповідальність" (Neue Verantwortung) оцінює небезпеку як для партій, так і для політиків, як "особливо високу". Вона обґрунтовує це тим, що вони самі повинні відповідати за кібербезпеку, а державні структури, наприклад, BSI можуть їх в цьому лише підтримати. "Це призводить до того, що не скрізь думають про IT-безпеку і дотримуються необхідних стандартів", - вказує Юлія Шютце.

Підвищена увага до цього питання, з її точки зору, необхідна тому, що від хакерських атак можуть постраждати не лише партії та окремі політики. Іншими можливими цілями можуть виявитися дані, які збирають виборчі штаби: електронні адреси, політичні уподобання виборців. Якщо такі особисті відомості будуть викрадені, їх можуть використовувати для навмисного поширення дезінформації. Згідно з прогнозом Юлії Шютце, оскільки в порівнянні з 2017 роком цього року партії проводять виборчі кампанії більшою мірою у цифровому форматі, простір для хакерських атак стане набагато ширшим.

Тим часом глава Федеральної виборчої комісії ФРН Ґеорґ Тіль (Georg Thiel), кажучи про можливі ризики при проведенні виборчої кампанії, вказує ще на одне слабке місце: голосування поштою, яке під час пандемії відіграватиме більш важливу роль, ніж раніше. Така форма голосування існує в Німеччині з 1957 року. Відтоді вибори загалом стали значно більш вразливими до маніпуляцій.