У вівторок, 3 листопада, у Сполучених Штатах обирають президента країни. Як проголосують американці, багато в чому залежить від їхнього ставлення до п'яти наступних ключових питань цієї виборчої кампанії.

Коронавірус і пандемія COVID-19

Перед президентськими виборами в США пандемія COVID-19 стала в місцевих ЗМІ панівною темою. До 20 жовтня кількість тих, що заразилися коронавірусом від початку пандемії, перевищила в країні позначку в 8,9 мільйона осіб, а померло від COVID-19 понад 228 тисяч. Водночас безробіття в США сягнуло рекордного рівня з часу Великої депресії. У цій ситуації питання про те, чи досяг успіху чинний президент США Дональд Трамп у боротьбі з коронавірусною інфекцією, розкололо американське суспільство.

Як зазначив в інтерв'ю DW Ешвін Васан, лікар і доцент Медичного центру Колумбійського університету в Нью-Йорку, "нинішні вибори стануть референдумом про те, що було зроблено за минулі вісім-дев'ять місяців, а саме: чи змогла нинішня влада розробити план боротьби з коронавірусом і виконати його".

Сьогодні американські консерватори стверджують, що без дій Трампа ситуація була б значно драматичнішою. Своєю чергою, ліберали заявляють, що тисячі жителів США залишилися б живі, якби обмеження, спрямовані на боротьбу з пандемією, запровадили раніше й вони були б більш суворими.

Охорона здоров'я в США

Питання охорони здоров'я вийшли в передвиборній боротьбі на перший план після того, як Трамп номінував глибоко релігійну католичку й затяту противницю абортів Емі Коні Барретт на посаду судді Верховного суду, що стала вакантною після смерті судді Рут Бейдер Гінзбург, яка вирізнялась своїми ліберальними переконаннями.

Очікується, що невдовзі після виборів Верховний суд США ухвалить рішення про те, чи буде скасований закон про доступне медичне обслуговування (також відомий як Obamacare, оскільки його прийняли під час президентства Барака Обами). Скасувати цей закон Трамп намагається з моменту свого вступу на посаду президента.

Поки Барретт не висловилася однозначно про те, виступає вона за цей закон чи проти нього. Однак у минулому вона  неодноразово критикувала Obamacare.

Аборти в США

З темою охорони здоров'я безпосередньо пов'язане й питання абортів. За словами доцентки кафедри політології Університету Індіанаполіса Лаури Мерріфілд Вілсон, це питання може навіть стати визначальним під час нинішніх президентських перегонів. Проблема законності абортів грає важливу роль в очах переконаних прихильників Трампа - білих протестантів. Незважаючи на те що їхня частка в населенні США становить лише 15 відсотків, вони дуже активно беруть участь у голосуванні. Так, на президентських виборах 2016 року, згідно з даними екзитполів, ця група становила чверть усіх тих, хто проголосував.

Сам Трамп є переконаним противником абортів. Він був першим чинним президентом США, що взяв участь в акції проти абортів під назвою March for Life.

За словами Вілсон, для ліберальних виборців проблема легального переривання вагітності не менш важлива: "В лавах Демократичної партії є великий рух прихильників абортів".

Відновлення економіки США після пандемії

До початку пандемії економіка США переживала бум. Однак після перших локальних локдаунів у березні чимало підприємств малого бізнесу по всій країні були змушені закритися. До середини квітня 23 мільйони американців вважалися безробітними. Це відповідає рівню безробіття 14,7 відсотка.

Для порівняння: за два місяці до того цей показник становив у США 3,5 відсотка. Для Трампа це серйозна проблема. Адже впродовж своїх перших трьох років у Білому домі він неодноразово вказував на успішний розвиток економіки в часи його урядування. Тепер же Трамп намагається переконати виборців у тому, що саме він зможе знову домогтися економічного зростання.

Своєю чергою, суперник Трампа на виборах від Демократичної партії Джо Байден перебуває в більш виграшній ситуації. Він обіцяє, що завдяки його програмі під назвою Build Back Better ("Відбудуємо знову й зробимо краще") робочий і середній клас в Америці виявиться в більш вигідних умовах, ніж ті умови, які він отримає, якщо при владі ще на чотири роки залишиться Трамп.

Проблеми расової дискримінації

Загибель афроамериканця Джорджа Флойда 25 травня 2020 року під час затримання його поліцією в Міннеаполісі призвела до піднесення руху на захист прав чорних у США Black Lives Matter. Як пояснила в інтерв'ю DW Лаура Мерріфілд Вілсон, пов'язані з расизмом конфлікти були частиною американської історії ще з часів, коли перші раби висадилися на берегах Нової Англії. Але цього літа, за оцінкою Вілсон, пристрасті досягли справді "історичних масштабів".

Як білі, так і чорні американці протестують не тільки проти поліцейського насильства, а й проти того, що вони сприймають як "системний расизм". Вони закликають до реформування поліції, а дехто вимагає навіть припинити її фінансування. Своєю чергою, критики руху Black Lives Matter звертають увагу на насильство, спалахи якого були в низці міст, де відбувалися протести.

Президент Трамп назвав "символом ненависті" вже саме гасло "Black Lives Matter" ( "Життя чорних мають значення") і пообіцяв відновити закон і порядок на американських вулицях. За словами Лаури Мерріфіл Вілсон, така позиція ще більше розлючує прихильників руху Black Lives Matter, проте допомагає Трампу здобути додаткові симпатії з боку його традиційного електорату. Подібні заяви можуть мобілізувати виборців Республіканської партії, а також американців без чітко виражених політичних симпатій, які схиляються радше до правих поглядів, вважає вона.

Своєю чергою, прихильники Байдена заявляють, що поведінка Трампа лише додає олії у вогонь конфлікту - замість того, щоб сприяти примиренню.