Під час президентства Дональда Трампа трансатлантичні відносини досягли найнижчої точки в серпні 2018 року, коли господар Білого дому назвав Євросоюз недругом США. "Це перейшло всі межі. Такі заяви ні від кого не хочеться чути, а від президента США і поготів", - зазначає координатор трансатлантичного співробітництва при уряді ФРН, депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Петер Баєр (Peter Beyer).

Це був далеко не єдиний випадок, коли Трамп дав усім зрозуміти, що він думає про Європу, Німеччину або про канцлерку ФРН Анґелу Меркель (Angela Merkel). За чотири роки перебування Трампа у президентському кріслі відносини між Вашингтоном і Берліном сильно змінилися, розповідає Баєр.

Особливо це стосується стилю спілкування. У ФРН звикли обговорювати всі питання з американськими колегами, але нинішня адміністрація Білого дому не завжди вважає це за необхідне. Один із прикладів - рішення Трампа вивести з Німеччини частину американського військового контингенту. "Ми дізналися про це зі статті в виданні Wall Street Journal, а потім Вашингтон цілий тиждень мовчав", - нарікає Баєр.

Опитування: Трампа підтримують лише 13 відсотків німців

Що ж стосується особистих відносин Трампа і Меркель, то їх теж навряд чи можна назвати хорошими. Лідери обох держав дотримуються абсолютно різних політичних поглядів щодо низки ключових питань, це і захист клімату, і світова торгівля, і політика щодо біженців або нинішня криза через пандемію коронавірусу.

У Берліні навряд чи колись настільки сильно сподівалися на зміну влади у Вашингтоні, як зараз. І це стосується не лише політиків. Згідно з результатами опитування, проведеного інститутом Civey, лише близько 13 відсотків німців хочуть, аби Дональд Трамп залишився на другий термін.

Політика Трампа має популярність у ФРН лише серед прихильників правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН): дві третини її електорату сподіваються на перемогу чинного президента США. Втім люди, які голосують за АдН, в Німеччині становлять меншість.

Президентство Трампа - "гірше не буває"

"Будь-яка розсудлива людина сподівається на те, що 3 листопада переможе Байден", - говорить 74-річний Йоганнес Кіндлер (Johannes Kindler). Він обіймав посаду радника уряду ФРН у "золоту добу" німецько-американської дружби - період президентства в США Рональда Рейгана, Джорджа Буша-старшого і Білла Клінтона.

"Гірше не буває", - констатує Кіндлер, говорячи про президентство Дональда Трампа. Але не варто забувати, що відносини між рядовими громадянами різних країн зазвичай складаються куди краще, ніж між їхніми урядами, нагадує він. Наприклад, у самого Кіндлера, як і раніше, багато друзів серед американців.

Байден вимагатиме від ФРН відповідальності

Чи означає це, що тріщинами вкрився лише фасад трансатлантичних відносин, а фундамент залишився цілим? "У мене є побоювання, що фундамент і опори трансатлантичного мосту також похитнулися", - зазначає Баєр. Світ кардинально змінився, підкреслює він.

"Можливо, ми занадто довго відмовлялися це помічати, адже це створює великий дискомфорт. В останні декілька десятиліть нам було так комфортно насолоджуватися життям під захисною парасолькою США. Більше так тривати не може", - вважає Баєр.

Читайте також: Трамп як шанс для емансипації Європи

Він упевнений, що в разі перемоги Джо Байдена на виборах у США відносини між Берліном і Вашингтоном покращаться. Однак Байден вимагатиме від німців більшої відповідальності - наприклад, в тому, що стосується витрат на оборону. "Вимоги США до Німеччини будуть щонайменше настільки ж високими, як і за Дональда Трампа", - вважає Баєр.

Один з пріоритетів Байдена - захист клімату?

Схожої думки дотримується і депутатка Бундестагу від партії Зелених Франціска Брантнер (Franziska Brantner). "Конфлікти в безпосередній близькості від нас - це європейські конфлікти. Навіть якщо президентом США стане член Демократичної партії, ми повинні будемо самі нести за них відповідальність", - зауважує Брантнер в бесіді з DW.

В одному питанні, втім, депутатка від Зелених повністю покладається на Байдена - це захист клімату. У той час як Дональд Трамп неодноразово висловлював сумніви в тому, що глобальне потепління викликане діяльністю людини, його суперник має намір домогтися повного переходу США на поновлювані джерела енергії до 2050 року.

"Я дуже сподіваюся на те, що Паризької угоди щодо захисту клімату знову будуть дотримуватися. Що, можливо, нам навіть вдасться укласти трансатлантичну "зелену угоду", спільно інвестувати в розвиток технологій і встановити загальні стандарти щодо викидів CO2", - підсумовує Брантнер.