Харків. Назва другого за величиною міста України останні три місяці дуже часто з'являлася в новинах. Місто перебувало під систематичними обстрілами. За різними оцінками, за період з початку війни, розв'язаної Росією проти України, Харків, місто з населенням понад мільйон людей, залишили від третини до половини мешканців. Але для тих, хто залишився, життя триває: вони садять квіти в парках, прибирають вулиці і навіть випускають книги - як це робить видавництво Vivat.

"У нас все йде своєю чергою..."

"З одного боку, випуск книг для нас - це професія та покликання. З іншого боку, робота допомагає нам не збожеволіти", - ділиться в розмові з DW засновниця та генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова. До війни у ​​її видавництві працювало 177 постійних співробітників та близько 200 позаштатних. Багатьох тут уже немає, дехто бореться на фронті.

Читайте також: Український фільм "Бачення метелика" в Каннах: розповідь про травми війни

Ті ж, що залишилися, продовжують працювати - у "домашньому офісі", який основну частину часу розташовується у бомбосховищі. "Вся наша редакційна робота, включаючи набір і коректуру текстів, укладання контрактів, ілюстрування, продовжує йти своєю чергою", - каже Юлія.

Внаслідок обстрілу будівля її друкарні постраждала, і тепер видавництву доводиться вдаватися до послуг інших друкарень - під Києвом та на заході країни. Склад видавництва був евакуйований під Львів, і тепер продажі можуть бути відновлені насамперед у цифровому форматі. Втім, 20 травня видавництво знову відкрило свою книгарню у центрі Харкова - серед зруйнованих будівель. Відомий український поет, письменник, музикант та перекладач Сергій Жадан прочитав на його відкритті свою нову поезію.

Читайте також: Kalush Orchestra: На "Євробаченні" ми показуємо, що українська культура жива

"Цією символічною акцією ми хочемо привернути увагу до проблем українських видавців, які попри величезні збитки та падіння доходів рятують українську книжкову індустрію", - пояснює офіційна представниця видавництва Vivat Галина Падалко. "Люди в Україні відчайдушно потребують відчуття того, що життя триває", - наголошує вона. За словами речниці, останніми тижнями попит на літературу постійно зростає - особливо на дитячі та юнацькі книжки. Від початку війни лише Vivat випустив уже понад 60 книжок. Не відстають від нього й інші українські видавництва.

"Коли йдеться про війну, є лише чорне чи біле…"

Видавництво Vivat було створено у 2013 році внаслідок злиття двох невеликих видавництв та протягом наступних років пройшло шлях до вершини українського видавничого бізнесу. За рік до початку війни ним було продано майже два мільйони книжок. "Це робить нас одним із трьох провідних видавництв у країні", - наголошує Орлова.

Предмет її особливої ​​гордості - якість книг, що випускаються в Vivat. "Ми працюємо з провідними українськими та зарубіжними авторами та прокладаємо шлях новим талантам", - зазначає підприємниця. Художня та нехудожня література, українські тексти та переклади, але передусім за все дитячі книжки - асортимент видавництва Vivat дуже широкий.

До 2014 року тут також виходили книги російською мовою. Разом із російською анексією Криму настав переломний момент. "Ми зайняли чітку проукраїнську позицію. Це завдало нам великих економічних збитків, тому що східна Україна - російськомовна, і Крим теж був одним із наших ринків. Але абсолютно чітко позиціонувати себе мало для нас дуже велике значення. Коли йдеться про війну та порушення міжнародного права, є лише чорне чи біле", - переконана Юлія Орлова.

Читайте також: Як Німеччина допомагає захистити культурну спадщину України

На її думку, ні російським книгам, ні російським видавництвам немає місця зараз на українському ринку - власне, і на міжнародному теж. "Мені боляче, тому що в мене було багато друзів і колег у Росії", - каже Орлова, яка сама народилася в Мурманську. Але, нагадує вона, кожен російський видавець також сплачує податки у себе в країні і цим підтримує цю війну. Крім того, за словами Юлії Орлової, вона не бачить сильної та чіткої позиції російської культури, у тому числі й представників видавничої сфери, щодо анексії Криму, затяжних військових дій на Донбасі - і насамперед агресивної війни, розв'язаної Росією проти України.

"Неможливо підготуватися ні до війни, ні до смерті..."

Як і багато харків'ян, Юлія не могла заплющити очей у ніч на 24 лютого. "Надходило багато інформації від розвідувальних служб, що все почнеться цієї ночі. І все одно ніхто не вірив, що буде війна", - каже вона. За словами дівчини, навіть незважаючи на те, що багато говорило про наближення війни, вона не була готова до неї. "Неможливо підготуватися ні до війни, ні до смерті", - каже Юлія. Але о п'ятій ранку передсвітанкову тишу в Україні розірвали вибухи снарядів, постріли та шуми від протиракет.

"Ми всі вибігли на балкон, хоча це було найдурніше, що ми могли зробити...", - каже Юлія. Зараз вона вже може розрізнити за звуком практично всі реактивні системи залпового вогню, чи-то російські "Град" та "Смерч", чи засоби української протиповітряної оборони.

"Я сподіваюся на відродження українського книговидавництва..."

Нехай навіть кінця війни ще не видно, Юлія Орлова та її колеги твердо переконані: перемога буде за Україною - втім, морально вона цю війну вже давно виграла.

"Я сподіваюся на відродження українського книговидання у повоєнний період. І ми відіграватимемо центральну роль у відновленні країни", - каже дівчина.

"І дуже важливо, щоб світ краще дізнався про українську літературу - тим більше, у нас так багато чудових авторів, особливо в галузі дитячої та юнацької літератури. Людям варто відкрити їх для себе", - упевнена засновниця та генеральна директорка харківського видавництва Vivat Юлія Орлова.