Коли глава Європейської Ради Шарль Мішель наприкінці квітня вирішив скликати на 25 травня позачерговий саміт ЄС, темами зустрічі він назвав зміни клімату та Росію. Згодом "меню" зустрічі поповнилося відносинами з Лондоном і COVID-19, через що саміт мав тривати два дні. І все ж, "стратегічна дискусія" про відносини з Росією мала стати головною подією засідання лідерів Євросоюзу. Однак усе змінили події 23 травня, коли в Мінську примусово посадили літак компанії Ryanair, що виконував рейс Афіни-Вільнюс.

ЄС погрожує Мінську наслідками за посадку літака Ryanair

Посадка авіалайнера та затримання опозиційного блогера і журналіста Романа Протасевича, котрий перебував на його борту, викликали миттєву та дуже різку реакцію в Європі. Лідери ЄС і його країн-членів не стримувалися у своїх заявах. Президент Литви Гітанас Науседа назвав посадку літака "актом державного тероризму проти європейського співтовариства", а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) - "викраденням" лайнера.

Читайте також: Інцидент з літаком Ryanair: в ЄС обіцяють "наслідки" для влади Білорусі

І навіть відома своєю стриманістю та виваженістю канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) охарактеризувала інцидент як "примусову посадку" літака. Версію, представлену владою Білорусі, вона назвала "не вартою жодної довіри".

Більшість топполітиків ЄС одностайно погрожували Мінську "наслідками". З конкретними ініціативами зокрема виступила Литва, запропонувавши визнати білоруський повітряний простір небезпечним. Утім, серед брюссельських чиновників і журналістів було чимало тих, хто у прогнозах був стриманим, адже достатньо однієї незгодної держави з 27-и, щоб Європейська Рада не змогла ухвалити рішення.

Обмеження на польоти над Білоруссю

Засідання саміту ЄС увечері 24 травня почали саме з Білорусі, посунувши тему Росії на друге місце. Перед обговоренням Шарль Мішель наполегливо просив президентів і прем'єрів залишити свої телефони за дверима зали засідань, щоб ніхто не порушив "конфіденційності" обговорення обох тем.

Лідерам країн ЄС знадобилося близько двох годин, аби домовитися про реакцію на інцидент напередодні. І вони погодили усі заходи та санкції за "примусову посадку" літака Ryanair, до яких закликали найактивніші критики режиму Олександра Лукашенка. Зокрема Європейська Рада закликала авіакомпанії, зареєстровані у ЄС, уникати повітряного простору Білорусі. А також дала завдання Раді ЄС закрити авіапростір і аеропорти Євросоюзу для білоруських авіаліній.

На думку Урсули фон дер Ляєн, білоруських авіадиспетчерів використали, аби "допомогти державі захопити контроль над літаком з ЄС". "Тож довіряти Білорусі, що польоти через її повітряний простір будуть безпечними, не можна", - переконана вона.

У ЄС готовий мільярдний пакет допомоги білорусам

Коли ж журналісти запитали її та Мішеля про те, чи не нашкодить заборона на польоти "Белавіа" у ЄС передусім пересічним білорусам, вони запевнили, що підтримують громадянське суспільство у Білорусі. На підтвердження фон дер Ляєн вказала на підготований пакет економічної допомоги Білорусі. "У ЄС готовий інвестиційний і економічний пакет у розмірі трьох мільярдів євро. Але він доти залишатиметься замороженим, доки Білорусь не стане демократичною", - заявила голова Єврокомісії.

Високопосадове джерело DW у структурах ЄС пояснило жорстку реакцію саміту тим, що дії влади Білорусі "наразили на серйозну небезпеку авіаційну безпеку та пасажирів на борту літака".

Економічні санкції ЄС щодо Білорусі

Жорстке рішення саміту контрастує з трьома пакетами санкцій, запровадженими ЄС щодо Білорусі у жовтні, листопаді та грудні 2020 року. Оглядачі називали їх доволі скромними. Уже кілька місяців ЄС готує четвертий пакет санкцій. Тепер же нові заходи, судячи з усього, будуть жорсткішими, бо саміт дав завдання Раді ЄС запровадити подальші економічні санкції. За інформацією джерела DW, вони можуть включати не лише точкові, але також і секторальні обмеження.

На підсумковій пресконференції фон дер Ляйен уточнила, що нові обмежувальні заходи стосуватимуться як осіб, причетних до "викрадення" літака, так і підприємств і бізнес, які "фінансують режим" Лукашенка. Остаточне рішення про санкції ухвалюватиме Рада ЄС.

Стратегічна дискусія про відносини ЄС і Росії

На стратегічну дискусію про відносини з Росією на саміті знадобилося ще менше часу - півтори години. Утім, нинішнє обговорення стало лише першим кроком у перегляді лідерами Євросоюзу своєї політики щодо РФ.

У рішенні Європейської Ради, ухваленому одразу після полуночі 25 травня, дається завдання Єврокомісії та главі дипломатії ЄС Жозепу Боррелю підготувати звіт, який запропонує "варіанти політики" щодо Росії. На основі цього документа лідери ЄС продовжать стратегічну дискусію про РФ на своєму наступному саміті 24-25 червня.

Читайте також: ЄС: Список РФ з "недружніми" країними є кроком до ескалації

"Ця дискусія була корисною та плідною. Це була можливість почути один одного, а також спільними зусиллями оцінити нинішню ситуацію та подумати, як ми можемо укріпити здатність ЄС захищати свої інтереси та просувати свої цінності", - зауважив на підсумковій пресконференції Мішель.

Фон дер Ляєн вказала на російське втручання та дестабілізацію України, Молдови та Грузії, а також спроби "ослабити ЄС і підірвати його держави-члени за допомогою гібридних загроз, саботажу, вбивств, тактики "поділяй і володарюй", кібератак і кампаній з дезінформації". "Ми бачимо цю схему роками, вона не змінюється та лише стає гіршою. У той же час ЄС і Росія приречені на спільне майбутнє", - підсумувала президентка Єврокомісії.