Фіктивна бабуся Ренате Берґманн стала в Німеччині популярним феноменом не тільки соціальних мереж.
Реклама
Все почалося в грудні 2013 року на сімейному святкуванні Різдва. Нині 45-річний письменник, а тоді зовсім ще не письменник, а просто бухгалтер Торстен Роде (Torsten Rohde), трохи занудьгувавши в атмосфері домашнього затишку, почав постити у соціальній мережі Twitter репліки родичів, які сиділи за святковим столом. Наступного дня вранці, як стверджує Роде у відео на своєму авторському сайті, користувачі соціальної мережі коротких повідомлень просигналізували бурхливе захоплення і зажадали продовження хроніки.
Так у Ренате Берґманн (Renate Bergmann) з'явився власний акаунт у Twitter, і за сім наступних після її "народженням" років вигадана бабуся з Берліна здобула в Німеччині культовий статус. Коли Ренате Берґманн не публікує вранці нове повідомлення, вулик Twitter тут же починає гудіти і питати, чи не потрібно викликати їй "швидку допомогу". "Це трохи втомлює", - зізнається в інтерв'ю агенції dpa творець культової бабусі Торстен Роде. Тому Роде завжди намагається якомога раніше вранці твітнути від бабусі вітання її понад 55 тисячам шанувальників.
Ренате Берґманн - популярний феномен не тільки соціальних мереж. Написані від її особи книги належать до бестселерів. Нещодавно вийшла історія про карантин під час пандемії COVID-19 "Dann bleiben wir eben zu Hause!" ("Тоді сидітимемо вдома!") і в якийсь момент за кількістю проданих примірників навіть випередила всі інші бестселери.
Народжена в Twitter
Ренате Берґманн - 82 роки, родом вона зі Східної Німеччини, в дівоцтві носила прізвище Штрелеманн. Після війни розбирала руїни зруйнованих німецьких міст, все життя пропрацювала на німецькій залізниці. Заміжня була чотири рази, всіх чотирьох чоловіків ховала на різних кладовищах, проживає на заході Берліна, в районі Шпандау. Єдина дочка живе на заході Німеччини, в Берліні у неї є друзі і знайомі. Троюрідний племінник навчив Берґманн користуватися "мобілкою" і "розкладним комп'ютером". Бабуся не нудьгує і щосили постить через свій акаунт в Twitter.
За сім років віртуального існування в житті Ренате Берґманн сталося стільки всього, що цього вистачило не тільки не регулярні пости в соціальній мережі, а й традиційні паперові книги, яких опубліковано вже понад десяток. І в усіх цих публікаціях бабуся залишається вічно молодою. "Коли Ренате Берґманн народилася в Twitter, їй було 82 роки. Коли я написав першу книжку про неї, їй, звичайно, теж було 82, - згадує Торстен Роде. - Взагалі-то, вона повинна старіти. Але я вирішив, що вона буде як Пеппі Довгапанчоха, яка назавжди залишається маленькою дівчинкою, хоча зараз їй вже 75 років".
Спонтанні твіти на злободенні теми
Роде дозволяє Ренате писати в Twitter так, як пишуть справжні живі люди, з помилками і в різному настрої. "Все абсолютно спонтанно", - запевняє автор. Твіти його героїні народжуються без попередньої підготовки, а теми підказує повсякденне життя. Так з'явився твіт про віконні рами, які миють тільки в тих місцях, які видно оку, або твіти про правих екстремістів і теорії змов. "Бути порядним і проти правого радикалізму не має нічого спільного з політикою, це справа принципів і внутрішніх переконань", - пояснює Роде появу політичних тем в твіті своєї фіктивної героїні.
Його бабуся дивується з того, "яку ж нісенітницю пишуть в цій "інтермережі", і радіє свободі слова: "Знаєте, у нас, можливо, не все ідеально. Але кожному дозволено говорити те, що він думає, чи то про поганого співака, або про кухаря без м'яса. І ми з цим справляємося, без солдатів на вулицях. Якщо подумати, то непогано тут у нас!" Користувачі активно і схвально лайкають.
З Twitter до книгарні
Стрімкий успіх Ренате Берґманн в соціальних мережах привернув увагу видавництв. Торстен Роде спочатку сумнівався: "Я вивчав бізнес, працював бухгалтером в маленькому містечку. Книги писати уявлялося мені чимось утопічним і неймовірним". Важко було перемкнутися з формату короткого повідомлення на формат книги і "заповнити всі ці білі аркуші в моніторі комп'ютера суцільною історією", - згадує нині відомий в Німеччині письменник.
Успіх прийшов швидко - з першої ж книги про культову стареньку "Ich bin nicht süß, ich hab bloß Zucker" ("Я не солодка, у мене просто цукор" (діабет. - Ред.), опублікованої 2014 року. З Twitter Ренате Берґманн перейшла вже на театральну сцену (на заголовному фото - актриса Анке Зіфкен (Anke Siefken) в ролі культової бабусі) і, можливо, з'явиться на кіноекранах. Про це конкретно говорити поки зарано, демонструє обережність її творець, але культову стареньку питання часу не лякає, вона, як і Пеппі Довгапанчоха, не старіє.
Найкрасивіші книжки з усього світу
Масивні фотоальбоми, мініатюрні дитячі книжки, товсті антології. Понад 600 книг з 30 країн переглянуло журі, аби оцінити оформлення, друк та оправу. І от у Лейпцигу представили найкращі. Серед них є й українська книжка.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
У пошуку найкращого оформлення книжки
Починаючи від 1963 року, в Лейпцигу проводять щорічний конкурс "Найкрасивіші книжки з усього світу". Роботи журі вистачає: обирати цьогоріч довелося з понад 600 книжок з 30 країн на п'яти континентах, усі вони до цього вже здобули нагороди на національних конкурсах. Відвідувачі Лейпцизького книжкового ярмарку могли подивитися їх на стенді Фонду "Книжкове мистецтво". 14 з них були відзначені.
Фото: Stiftung Buchkunst/Carolin Blöink
Найвища нагорода для "Amsterdam Stuff"
Найкрасивіша книжка 2019 року впадає в око, хоча й оформлена дуже просто. Її обкладинку прикрашають три срібні хрести, половинчаста суперобкладинка з паперу розкриває лише половину назви - "Stuff". Вказівка на зміст - лише натяками: хрести вказують на герб Амстердама, "Stuff" - на численні об'єкти, які були знайдені під час будівництва нової гілки метро.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
Детальна документація на тонкому папері
Під час будівництва метро у старому руслі річки Амстел були знайдені численні речі, які затонули в різні епохи - від первісних часів до 20-го століття. Науковці супроводжували процес будівництва, реєстрували та документували 700 тисяч об'єктів. До каталогу з тонкого паперу увійшли 13 тисяч артефактів. Напівпрозорий папір нагадує шари, які архегологи розкривали один за одним.
Фото: DW/S. Peschel
Відсортовані колекції
Зображення об'єктів були зроблені в результаті кропіткої роботи та ідеально відсортовані. Каталог демонструє предмети одного й того самого типу з різних століть, вражаюча колекція об'єктів повсякденного вжитку. Каталог, створений на замовлення міської влади Амстердама Віллемом ван Зутендаалем, здобув нагороду "Золота літера", найвищу, що її присуджує Фонд "Книжкове мистецтво".
Фото: DW/S. Peschel
Фотоальбом про потяг з тілом Кеннеді
8 червня 1968 року тіло вбитого кандидата в президенти США Роберта Ф. Кеннеді перевозили з Нью-Йорка до Вашингтона. Фотограф Рейн Джелл Терпстра дослідив, як люди, що жили на шляху слідування потягу, його сприймали. Розміщені на чорному тлі - часто нерізкі - знімки створюють атмосферу чогось нереалістичного. Книжка "Robert F. Kennedy Funeral Train - "The People's View" здобула золоту медаль.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
"Я так бачу"
Українська книжка - п'ята золота медаль - розповідає про враження дівчинки від того, що вона бачить. Дівчинка вимушена носити окуляри, адже її зір - не найкращий. Сова, символ мудрості, супроводжує дитину. Книга про зір, про те, що людина бачить очима й те, для чого потрібні телескопи або мікроскопи, аби його побачити.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
"Сила віку" / "Die Kraft des Alters"
Австрійський виставковий каталог демонструє літню даму, відому представницю мистецького бомонду Нью-Йорка. Усередині по черзі розміщені оповідання та зображення на товстому натуральному папері. Наприкінці книжки папір стає майже непомітно жовтуватим. Це надає книжці життя, що тонко передає й саму тему. "Die Kraft des Alters" - "Сила віку" здобула срібну медаль.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
"Будинок Анни Франк" / "Anne Frank House"
На обкладинці написано лише слово "House" - "будинок". На увазі мається будинок в Амстердамі, в якому впродовж двох років від націонал-соціалістів переховувалася родина Франк. Суперобкладинка не загорнута всередину, а натомість загнута назовні: глухий кут. Книжкова полиця на обкладинці зображує потаємний вхід до схову.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
Заховані сторінки
Усі подвійні сторінки в книжці зроблені так, щоб їх можна було розгорнути - масштабне зібрання фотографій, документів та текстів, яке можна повністю осягнути лише враховуючи сховані внутрішні сторінки. Таким чином створюється ілюзія зазирання в схов. У цьому місці Анне Франк написала свій щоденник, який став відомим на весь світ. Каталог, виданий різними мовами, був удостоєний срібної медалі.
Фото: Anne Frank Stichting, Amsterdam
"Bonjour, Monsieur, Gauguin" - чеські художники в Бретані
Одну з п'яти бронзових медалей здобула книжка з Чехії, оформлення якої побудовано на сильних контрастах. Матово-білі та глянцево-чорні літери плакативно розміщені на тлі чорно-білого фото бретонського пейзажу. Виставковий каталог про чеських художників у Бретані 1850-1950-х років документує культурний зв'язок між Східною та Західною Європою.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
"Париж" / "Paris"
Шведський фотограф Ола Ріндаль зазирає за гламурну ширму його обраної батьківщини Парижа. Його увага прикута до звичайних речей міської атмосфери - людей на лавочці в парку, слідів піни на доріжці - тверезі моменти, що збивають з пантелику, які він закарбовує на матовому папері: двосторонні вертикальні фотографії. Альбом здобув бронзову медаль.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
"Мігрант" / "The Migrant"
Візуальна приманка - викарбуваний на тканинній обкладинці золотий силует птаха. Птах, що став об'єктом полювання, є для фотографині Анаїс Лопес символом світової актуальності суспільної міграції: у книжці зібрані фоторепортажі, комікси, вуличні фотографії, пов'язані з історією міграції птаха. Бронзова медаль для нідерландської книжки.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
"Не бути" / "Nichtsein"
Те, що на обкладинці виглядає як гострокутне карбування, насправді вирізані з суперобкладинки смужки. Всередині цієї книги, яка власне є магістерською роботою про суїцид, можна знайти чимало сторінок, заповнених проколотими дірками. Діаграми - тексуально і графічно надзвичайно скорочені. Робота Катаріни Шварц та Еллен фон ден Дріш також отримала бронзову медаль.
Фото: Stiftung Buchkunst/Thomas Gothier
Конкурс краси
Після возз'єднання Німеччини дві різні нагороди за книжкове мистецтво були об'єднані в одну, з 1991 року цей конкурс проводиться Фондом "Книжкове мистецтво". У рамках виставки "Найкрасивіші книжки зі всього світу" демонструють не лише переможців, але й усі книжки, які були подані для участі в міжнародному конкурсі, а це загалом близько 700 назв, найкращі зразки книжкового мистецтва.