Широкій публіці він, звичайно, далеко не так добре відомий, як колишній канцлер ФРН Ґергард Шредер (Gerhard Schröder). Проте в тому, що Німеччина та Австрія опинилися сьогодні в такій великій газовій залежності від Росії, німецький топ-менеджер і кавалер російського Ордену дружби Райнер Зеле (Rainer Seele) зіграв, мабуть, не меншу роль.

Акціонери OMV вимагають розслідувати діяльність колишнього глави концерну

Адже тим, що раніше називалося "зміцненням енергетичної співпраці з Росією", колишній голова німецької нафтогазової компанії Wintershall, а потім австрійського напівдержавного концерну OMV цілеспрямовано займався довгі роки. Цій же меті він присвятив себе і в ролі багаторічного президента Німецько-російської зовнішньоторговельної палати у Москві (AHK Russland).

Але тепер постало питання про детальне розслідування його діяльності. У всякому разі, така вимога багатьох акціонерів OMV - найбільшого індустріального підприємства Австрії, якому за підсумками 1-го кварталу 2022 року довелося списати через бізнес з "Газпромом" збиток у 2 мільярди євро. Тому власники понад 70 відсотків акцій концерну відмовили Райнерові Зеле на своїх віртуальних річних зборах 3 червня у тому, що в німецькомовних країнах називають Entlastung - у затвердженні його звіту про виконану за рік роботу.

Для 61-річного Райнера Зеле, який достроково залишив посаду голови правління OMV у серпні 2021 року, це "незадовільно" поки що жодних прямих наслідків не матиме. Однак той факт, що глава компанії не отримав формального схвалення своєї діяльності, згодом може юридично полегшити, наприклад, висунення претензій чи вимог щодо відшкодування збитків.

"Деякими своїми діями Зеле переступив межу допустимого. Наслідки стають зрозумілими тільки тепер. Тут треба забезпечити прозорість, якщо потрібно - шляхом спеціального розслідування або кримінального позову", - заявив напередодні річних зборів Флоріан Беккерман (Florian Beckermann), який очолює австрійську організацію (IVA) - вона відстоює інтереси міноритарних (дрібних) акціонерів. При цьому він наголосив, що діє принцип презумпції невинуватості.

Читайте також: Путін нагородив орденом керівника австрійського енергоконцерну

Перше розслідування проти Райнера Зеле було у 2020 році

Австрійський політичний тижневик Profil навів список претензій до Райнера Зеле, пов'язаних із прагненням OMV під його керівництвом, як висловився тижневик, "набитися в друзі до "Газпрому": "Участь у російських газових родовищах, фінансування газопроводу "Північний потік-2", спонсор команди санкт-петербурзького "Зеніту", продовження договору про постачання газу до 2040 року".

Втім, продовжує Profil, є й інші претензії чи звинувачення: це і організація стеження за лідерами профспілки, і надзвичайно щедра винагорода колишньому начальникові відділу комплаєнсу OMV під час його переходу на іншу роботу. Тому самому начальнику, який у 2020 році розслідував закиди на адресу Райнера Зеле через надзвичайно високі витрати на службові відрядження у бізнес-джетах - і порушень не виявив.

Два роки тому DW докладно писала про розслідування, поштовх до якого дало австрійське журналістське розслідування під саркастичним заголовком "З розкішного життя нафтового принца". Тоді Райнерові Зеле дорікали службовими витратами, пов'язаними, зокрема, з польотами в Росію, з розкішними урочистостями на честь піввікового ювілею співпраці з "Газпромом" у Відні та з незвичайно щедрим для Австрії спонсорським контрактом з газпромівським футбольним клубом "Зеніт", причому не з його основним складом, а лише з молодіжною командою.

Читайте також: Австрійська компанія OMV купує частку в газовому родовищі в Росії

Звинувачення у помилковій бізнес-стратегії щодо Росії

Тепер запрошеному влітку 2015 року німецькому топ-менеджерові дорікають вже зовсім іншим: принципово неправильною бізнес-стратегією. "Озираючись назад, ми змушені констатувати, що здійснені після 2015 року інвестиції в Росії були засновані на занадто великій довірі до Росії та її ролі в міжнародному співтоваристві", - заявив на річних зборах акціонерів OMV голова наглядової ради концерну Марк Гарретт (Mark Garrett) . І додав, щоб не залишалося вже жодних сумнівів: "Взагалі треба прямо сказати: постфактум ці інвестиції слід розцінювати як помилку".

Відповідальність за помилкові інвестиції несе не тільки Райнер Зеле, проте головою концерну з вирішальним словом був все ж таки саме він, вказує тижневик Profil. Так, на фінансуванні "Північного потоку-2" OMV втратив близько 1 мільярда євро. У 2017 році німецька компанія Uniper вирішила піти із спільного з "Газпромом" проєкту з освоєння Південно-російського нафтогазового родовища в Західному Сибіру - і OMV заповнив російському держконцерну втрату західного партнера, купивши цей актив за 1,75 мільярда євро. Після російського нападу на Україну його також довелося списати.

А в 2018 році Райнер Зеле підписав із "Газпромом" новий контракт на постачання російського газу до Австрії, причому на особливо довгий термін - одразу до 2040 року. І в цьому договорі, наголошує віденська газета Kronen Zeitung, навіть немає пункту про можливість виходу з нього "на той випадок, якщо газ на той час втратить значення як енергоносій". Адже Австрія разом з усім ЄС має намір найближчими роками форсувати розвиток відновлюваної енергетики та прискорити декарбонізацію економіки - відмову від використання вуглеводнів.

Читайте також: Керівник австрійського OMV: Санкції проти Росії не вплинуть на "Південний потік"

Попередник Райнера Зеле вирішив більше не мовчати

За даними Kronen Zeitung, укладання цього довгострокового контракту - один із тих трьох епізодів, докладного розслідування яких особливо наполегливо вимагає зараз холдинг ÖBAG, який управляє пайовою участю австрійської держави в капіталі найбільших компаній країни, у тому числі і OMV. Два інші: п'ятирічний спонсорський контракт із "Зенітом" та історія з багатомільйонною винагородою начальникові відділу комплаєнсу, який пішов.

Однак закиди або навіть звинувачення на адресу Райнера Зеле, а також тих, хто свого часу сприяв його запрошенню на місце глави OMV або не заперечував проти його дій на цій посаді, можуть виявитися ще серйознішими. В усякому разі, їх ще на початку березня в інтерв'ю тижневику Profil висунув попередник Зеле - колишній голова правління OMV Ґергард Ройсс (Gerhard Roiss).

Він довго відмовлявся розмовляти зі ЗМІ, але напад Росії на Україну все змінив: "Тут я вирішив перестати мовчки спостерігати за тим, як група осіб, тих, хто "розуміє  Путіна" (Putin-Versteher), цілеспрямовано вкидає Австрію та OMV у залежність від Росії. Ці люди поставили свої особисті фінансові інтереси вище за всяку мораль".

Читайте також: Коментар: Авторитарні примани для західних політиків від Баку і Москви

В австрійців, які "розуміють Путіна" - велика фракція

У докладній бесіді з Profil Ґергард Ройсс стверджує, що у 2014 році (після анексії Криму та початку конфлікту на Сході України) "велика фракція", за його словами, тих, хто "розуміє Росію" і "розуміє Путіна" на різних рівнях у концерні і серед його ключових акціонерів виступила за поглиблення економічної співпраці з РФ та за те, щоб провідну роль у цьому процесі грав OMV. Тому його, Ройсса, ще у жовтні того року, за дев'ять місяців до формальної передачі повноважень уже запрошеному з Німеччини Райнеру Зеле, фактично усунули від справ, щоб він, зокрема, не заважав переговорам щодо "Північного потоку-2".

Сам же Ройсс був проти участі в цьому російському газопроводному проєкті і взагалі "не хотів інвестувати жодного центу в Росії", оскільки у 2012 році OMV виявив у Чорному морі біля берегів Румунії найбільше в історії концерну газове родовище Neptun. На його освоєння спільно з американською корпорацією Exxon він і робив ставку, до того ж підтримував проєкт газопроводу Nabucco для постачання в Європу азербайджанського газу, а 2013 року вирішив вкласти близько трьох мільярдів євро у розвиток наявних та нових нафтогазових родовищ у Норвегії.

Проте ні з проєкту Nabucco, проти якого активно виступала Росія, ні з освоєння родовища Neptun нічого не вийшло, а проти інвестицій у Норвегії розпочалася активна кампанія у ЗМІ з твердженням, що набагато вигідніше одержувати газ із Росії, розповів Ґергард Ройсс в інтерв'ю Profil. І нагадав, що після вступу на посаду Райнер Зеле один із проєктів OMV у Норвегії продав, а інші хотів у ході обміну активами передати "Газпрому", але норвезький уряд цього не допустив.

Читайте також: У Німеччині схвалили закони щодо посилення енергобезпеки

Як Райнер Зеле віддав "Газпрому" газосховища у Німеччині та Австрії

До речі, про обмін активами. У Німеччині Райнер Зеле, де він до 2015 року очолював нафтогазову компанію Wintershall, такого роду угоду незадовго до свого від'їзду до Відня таки реалізував - або, точніше, повністю підготував. Віддавши частку в Уренгойському родовищі в Західному Сибіру, ​​"Газпром" натомість отримав від свого німецького партнера значну частину тих активів, які були власністю компанії Gazprom Germania.

Серед цих активів було і найбільше у ФРН та в усьому ЄС підземне сховище газу Rehden. Те саме, яке "Газпром" з літа торік тримав практично порожнім, що посилювало у Німеччині побоювання зимового дефіциту палива та гнало вгору ціни на газ. Зараз уряд ФРН, взявши це ПСГ під свій контроль, намагається якнайшвидше його заповнити.

У ході того німецько-російського обміну активами під контроль "Газпрому" пішло й найбільше в Австрії ПСГ Haidach, із заповненням якого минулої зими теж виникли великі проблеми, які не вирішені досі.

Загалом за роки роботи Райнера Зеле в OMV обсяги щорічних поставок з Росії більш ніж потроїлися, внаслідок чого Австрія на початок 2022 року на 80 відсотків (!) залежала від російського газу. Для порівняння: залежність Німеччини на той момент становила 55 відсотків.

Тож австрійським ЗМІ, політикам, захисникам прав акціонерів є що розслідувати. У Німеччині ж великого інтересу до діяльності та спадщини Райнера Зеле поки що не спостерігається. І він залишається головою президентської ради Німецько-російської зовнішньоторговельної палати у Москві, повідомила DW її пресслужба, уточнивши, що з кінця лютого діяльність цього органу заморожено.

Жодних висловлювань колишнього глави Wintershall та OMV щодо російської агресії проти України виявити не вдалося. Цим Райнер Зеле відрізняється від Ґергарда Шредера. Той хоча б заявив, що "війна та пов'язані з нею страждання людей в Україні мають бути припинені якнайшвидше".