Німці відомі своєю дисциплінованістю й слухняними виконанням інструкцій та вказівок згори. Однак оголошені 23 березня підсумки 15-годинної зустрічі канцлерки ФРН Анґели Меркель (Angela Merkel) з керівниками земельних урядів обурили навіть дисциплінованих і слухняних німців.

Того дня, виступаючи на пресконференції, Меркель застерегла від можливого погіршення ситуації з коронавірусом. "Ситуація дуже і дуже серйозна", - пояснила тоді канцлерка причини посилення жорсткого курсу.

Її подальші слова стали справжнім холодним душем для багатьох жителів Німеччини, котрі після оголошених на початку березня деяких послаблень локдауну очікували подальших кроків у цьому напрямку.

Однак почуте їх засмутило, а декого й обурило. Згідно з оголошеними тоді рішенням, Чистий четвер і субота, тобто 1 і 3 квітня, перед Великоднем як виняток оголошені "днями спокою". При цьому Страсна п'ятниця, Великдень і наступний за нею понеділок в Німеччині є традиційно святковими днями. Таким чином "протягом п'яти днів поспіль буде діяти принцип "залишатися вдома", - підкреслила тоді канцлерка. Зібрання людей так само забороняються.

А загалом локдаун було подовжено ще на чотири тижні - до 18 квітня. Його подальшу долю мали вирішувати під час запланованого спочатку на 12 квітня повторного засідання канцлерки та глав урядів земель. Та не так сталося, як гадалося.

Болючі обмеження під час найбільшого християнського свята

Фактично оголошені тоді рішення уряду означали для німців, значна частина яких християни, що найбільше християнське свято вони будуть змушені провести або вдома, або в кращому разі як учасники онлайн-зустрічі на богослужінні. В церковних колах також визнають, що це рішення уряду для них виявилося цілком несподіваним.

Читайте також: Більшість німців хоче відкриття ресторанів і готелів - опитування

Накладені обмеження означали ще й те, що багатьом звиклим до регулярних подорожей у теплі краї на Великодні канікули німцям доведеться відмовитися й від цього.

Та й взагалі, німецька влада "ощасливила" громадян подальшим подовженням жорсткого локдауну, що триває з грудня 2020 року. І це тоді, коли в багатьох інших країнах уряди пішли на істотні послаблення через успішну кампанію вакцинації населення, масове застосування експрес-тестів на коронавірус або ефективно проведені раніше обмеження.

Читайте також: У театр і кафе - з тестом на COVID. Чи стане Тюбінген прикладом для всієї Німеччини?

Удар для економіки й шквал критики

Однак рішення влади обмежуються не лише релігійними, емоційними та рекреаційними потребами громадян. Посилення й подовження протиепідемічних заходів означають також болючий удар для економіки, котрій коронавірусна криза й без того добряче дошкулила. Тільки тепер можновладці все значно ускладнили, в тому числі й досить нечіткими формулюваннями.

У туристичній галузі, котра чи не найбільше потерпає від запроваджених протиепідемічних обмежень, це рішення викликало лише негативні відгуки. "Лють, злість, розпач - ось як це можна описати", - сказав представник Німецької спілки туристичного бізнесу Дірк Дункельберґ (Dirk Dunkelberg). За його словами, ухваленими рішеннями було цілковито проігноровано пропозиції деяких керівників земельних урядів, котрі пропонували в окремих випадках дозволити відкриватися готелям і кемпінгам за умови посилених протиепідемічних заходів. Говорячи про оголошене 23 березня подовження локдауну та позицію уряду Меркель, Дункельберґ сказав: "Це вже справді не можна серйозно обґрунтувати".

Схожі думки висловили і представники готельно-ресторанного бізнесу, й навіть німецького автопрому. Головний пункт критики на адресу уряду - самими лише жорсткими обмеженнями й закриттям закладів та магазинів пандемію не спинити. Натомість потрібно робити більше експрес-тестів і пришвидшувати темпи вакцинації, кажуть представники підприємців і промисловців.

Що таке "дні спокою"?

Олії у вогонь підлили ще й незвичні формулювання, до яких вдалася Меркель, оголошуючи подовження локдауну. Приміром, 1 і 3 квітня уряд оголосив "днями спокою" (німецькою "Ruhetage". - Ред.), що просто ошелешило працедавців, адже ніхто з них не знав, чи працювати їхнім підприємства чи ні. Особливо це стосується промислових підприємств, котрі досі більш менш безболісно пройшли через спричинену коронавірусом кризу. Ніхто не знав, як позначиться кілька днів зупинки заводу, що випускає, приміром, критично важливі вузли й деталі для автомобілів, на ланцюжку в глобальній системі постачання.

До речі, в німецькому автопромі називали просто немислимою зупинку навіть на кілька днів своїх підприємств. Адже це могло б призвести до затримок з виконанням контрактів, а згодом до втрати постійних клієнтів та інших негативних наслідків.

Є ще один важливий момент: оплата праці. У Німеччині працівники отримують істотні надбавки за роботу в вихідний, - власне, неділю - або святковий день (німецькою Sonn- und Feiertagszuschlag. - Ред.). А ось щодо оголошених урядом "Ruhetage" в трудовому законодавстві нічого не сказано. Тож не дивно, що відповідні міністерства просто засипали листами й запитами з проханням пояснити детальніше суть нововведень. "Багато працедавців просто шоковані", - так прокоментував ситуацію голова Федерального об'єднання спілок працедавців Німеччини Райнер Дульґер (Rainer Dulger).

У приватних розмовах дедалі більше промисловців критикували можновладців за те, що вони банально не продумали наслідки своїх рішень для економіки й країни. Реакція на таку позицію уряду не змусила себе чекати. Німецькі ЗМІ, котрі ще рік тому розхвалювали виважений і продуманий підхід канцлерки Меркель у боротьбі з коронавірусом, тепер практично в один голос звинувачують її уряд у допущених промахах. Не мовчали навіть близькі до блоку консервативних партій ХДС/ХСС видання, приміром, Die Welt.

Меркель скасувала власні рішення щодо Великоднього локдауну

Здається, що серйозність ситуації зрозуміла й сама Меркель - зранку 24 березня вона оголосила позапланову нараду з керівниками урядів земель щодо подальшого протиепідемічного курсу.

Читайте також: Меркель готова щепитися вакциною AstraZeneca, але чекатиме своєї черги

Уже після кількох годин наради Меркель вибачилася перед громадськістю за ухвалені попередні рішення, які вона визнала "цілком і повністю" своєю помилкою, й оголосила їхнє скасування. За її словами, 1 і 3 квітня "днями спокою" не будуть.