Від самого початку російського вторгнення Львів став головним перевалочним пунктом для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів України. А львівський вокзал - головними воротами для них.

У перші два тижні війні львівський вокзал приймав в середньому по 40 тисяч пасажирів щодня. На третьому тижні потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу міст, таких як Маріуполь, - знову поновився.

Біля вокзалу розташований один з кількох пунктів допомоги, що координуються військовою адміністрацією Львівщини. Склад, де збирають та розподіляють "гуманітарку", знаходиться навпроти входу до головного вокзалу.

Керівник волонтерського пункту представляється просто "Вова зі Львова". "В нас був певний досвід організації, тому з першого дня ми якось зв'язалися з адміністрацією та відкрили тут перший пункт допомоги. Координуємо волонтерські групи, біженців та допомогу для них. А головне - намагаємося якось підбадьорити людей".

Потреби пункту вже звичні для багатьох гуманітраних центрів війни: вода, консерви, крупи, ліки першої необхідності, засоби гігієни, підгузки. Все це збирають на складі просто на площі перед вокзалом, а потім перерозподіляють між пунктами біженців.

Частину допомоги перерозподіляють просто на пероні. На цьому фото група волонтерів щойно зустріла невеличкий вантаж консервів з пасажирського потягу з Польщі та готується переправити його до Харкова через Полтаву.

Державна служба з надзвичайних ситуацій забезпечує роботу пунктів обігріву на вокзалі. Нині тут чергують співробітники відомчого львівського університету. На фото: Адріан (л) та Женя завершують своє 12-годинне чергування.

Вночі біля пунктів обігріву збирається чимало безпритульних або тих, хто чекають тут на продовження подорожі - далі на захід.

Найвеселіший настрій на привокзальній площі при польових кухнях. Тут їх працює одразу п'ять - організовані українським товариством Червоного Хреста, польським Червоним Хрестом, Caritas чи то просто гуртом ентузіастів з котлами, які приїхали із Закарпаття.

"Зупка бандерівська, унікальна, з української курки, ще вчора бігала, сама до вас у суп просилась", - жартома зазивають до свого котлопункту закарпатці, зберігаючи почуття гумору навіть у найскрутніші часи.

8-річний Назар з Вознесеньска Миколаївської області під вечір стрибає на батуті на дитячому майданчику біля вокзалу. "Ми цілу добу сюди їхали якоюсь електричкою. Хай хоч ноги розімне", - каже його мама.

З намету біля головного входу до вокзалу майже без зупину лунають оголошення. "Просто зараз готовий до відправлення автобус на Турин, Італія. 60 вільних місць, пріоритет для жінок з дітьми. Це безкоштовно, підходьте", - зазиває Андрій.

Загалом на львівському вокзалі протягом доби в різні зміни працює близько сотні волонтерів: кухарів, медпрацівників, робітників складу, та й тих, хто здатен просто провести та зорієнтувати новоприбулих на незнайомій локації.

12 березня з імпровізованим концертом на львівському вокзалі виступив фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакрачук. Він заспівав нову пісню про Львів, а під фінал виступу пообіцяв присутнім, що "Все буде добре".

Музика на вокзалі долинає з різних куточків. Деякі біженці встигли прихопити зі собою лише музичні інструменти.

Напрямок "На Польщу" веде до п'ятого перону. Звідси п'ять разів на добу відходить найпопулярніший рейс - потяг Львів–Перемишль.

Всі евакуаційні поїзди "Укрзалізниці" з перших днів війни були безкоштовими. Згодом перевізник оголосив, що повертає платний проїзд неевакуаційними поїздами, а також закордонними рейсами. При цьому евакуаційні поїзди внутрішнього сполучення та міжміські електрички залишаться безкоштовними і надалі.

Бажаючих повертатись до столиці Києва поки що небагато. У вагоні вечірнього швидкісного потягу "Інтерсіті" зайнято всього три місця.

Від початку війни до Львівської області приїхало майже 210 тисяч переселенців з охоплених війною регіонів. Скільки їх оселилося в області в приватному порядку - підрахувати ніхто не береться, втім орендувати квартиру у Львові останні два тижні майже неможливо.

Від самого початку російського вторгнення Львів став головним перевалочним пунктом для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів України. А львівський вокзал - головними воротами для них.

У перші два тижні війні львівський вокзал приймав в середньому по 40 тисяч пасажирів щодня. На третьому тижні потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу міст, таких як Маріуполь, - знову поновився.

Біля вокзалу розташований один з кількох пунктів допомоги, що координуються військовою адміністрацією Львівщини. Склад, де збирають та розподіляють "гуманітарку", знаходиться навпроти входу до головного вокзалу.

Керівник волонтерського пункту представляється просто "Вова зі Львова". "В нас був певний досвід організації, тому з першого дня ми якось зв'язалися з адміністрацією та відкрили тут перший пункт допомоги. Координуємо волонтерські групи, біженців та допомогу для них. А головне - намагаємося якось підбадьорити людей".

Потреби пункту вже звичні для багатьох гуманітраних центрів війни: вода, консерви, крупи, ліки першої необхідності, засоби гігієни, підгузки. Все це збирають на складі просто на площі перед вокзалом, а потім перерозподіляють між пунктами біженців.

Частину допомоги перерозподіляють просто на пероні. На цьому фото група волонтерів щойно зустріла невеличкий вантаж консервів з пасажирського потягу з Польщі та готується переправити його до Харкова через Полтаву.

Державна служба з надзвичайних ситуацій забезпечує роботу пунктів обігріву на вокзалі. Нині тут чергують співробітники відомчого львівського університету. На фото: Адріан (л) та Женя завершують своє 12-годинне чергування.

Вночі біля пунктів обігріву збирається чимало безпритульних або тих, хто чекають тут на продовження подорожі - далі на захід.

Найвеселіший настрій на привокзальній площі при польових кухнях. Тут їх працює одразу п'ять - організовані українським товариством Червоного Хреста, польським Червоним Хрестом, Caritas чи то просто гуртом ентузіастів з котлами, які приїхали із Закарпаття.

"Зупка бандерівська, унікальна, з української курки, ще вчора бігала, сама до вас у суп просилась", - жартома зазивають до свого котлопункту закарпатці, зберігаючи почуття гумору навіть у найскрутніші часи.

8-річний Назар з Вознесеньска Миколаївської області під вечір стрибає на батуті на дитячому майданчику біля вокзалу. "Ми цілу добу сюди їхали якоюсь електричкою. Хай хоч ноги розімне", - каже його мама.

З намету біля головного входу до вокзалу майже без зупину лунають оголошення. "Просто зараз готовий до відправлення автобус на Турин, Італія. 60 вільних місць, пріоритет для жінок з дітьми. Це безкоштовно, підходьте", - зазиває Андрій.

Загалом на львівському вокзалі протягом доби в різні зміни працює близько сотні волонтерів: кухарів, медпрацівників, робітників складу, та й тих, хто здатен просто провести та зорієнтувати новоприбулих на незнайомій локації.

12 березня з імпровізованим концертом на львівському вокзалі виступив фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакрачук. Він заспівав нову пісню про Львів, а під фінал виступу пообіцяв присутнім, що "Все буде добре".

Музика на вокзалі долинає з різних куточків. Деякі біженці встигли прихопити зі собою лише музичні інструменти.

Напрямок "На Польщу" веде до п'ятого перону. Звідси п'ять разів на добу відходить найпопулярніший рейс - потяг Львів–Перемишль.

Всі евакуаційні поїзди "Укрзалізниці" з перших днів війни були безкоштовими. Згодом перевізник оголосив, що повертає платний проїзд неевакуаційними поїздами, а також закордонними рейсами. При цьому евакуаційні поїзди внутрішнього сполучення та міжміські електрички залишаться безкоштовними і надалі.

Бажаючих повертатись до столиці Києва поки що небагато. У вагоні вечірнього швидкісного потягу "Інтерсіті" зайнято всього три місця.

Від початку війни до Львівської області приїхало майже 210 тисяч переселенців з охоплених війною регіонів. Скільки їх оселилося в області в приватному порядку - підрахувати ніхто не береться, втім орендувати квартиру у Львові останні два тижні майже неможливо.