Перший день позачергового саміту ЄС 1-2 жовтня завершився проривом. Після близько десяти годин переговорів, у ніч на п'ятницю глави держав і урядів країн Євросоюзу змогли розблокувати питання запровадження санкцій проти влади Білорусі. Глава Європейської Ради Шарль Мішель повідомив, що санкції проти списку з близько 40 білоруських чиновників набудуть чинності уже в п'ятницю. Засудили лідери ЄС і отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Утім, у цьому питанні санкції навіть не згадали.

Санкції ЄС щодо Білорусі з запізненням у місяць

У Євросоюзі про необхідність санкцій за фальсифікацію президентських виборів у Білорусі та за репресії проти протестувальників домовилися ще у серпні. Утім, остаточне рішення про обмежувальні заходи виявилося заблоковано Кіпром - в обмін на свою згоду він вимагав санкції проти Туреччини.

Читайте також: Кримський міст: ЄС розширив санкції

Спротив Кіпру вдалося подолати лише близько першої години ночі. Учасники не приховували свого полегшення. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) у підсумку назвали переговори "дуже успішними". "Щодо Білорусі - я дуже щаслива, що ми нарешті відкрили дорогу санкціям, і що не буде безкарності для відповідальних за переслідування демонстрантів і опозиціонерів", - додала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

Шарль Мішель повідомив, що під санкції поки не потрапить особисто Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі ЄС не визнає. Такий крок президент Європейської Ради пояснив бажанням діалогу між владою та протестувальниками у Білорусі, зокрема за посередництва ОБСЄ. "Але ми будемо слідкувати за ситуацією, за її розвитком", - застеріг Мішель.

Президент Франції Еммануель Макрон висловив сподівання, що санкції стануть додатковим важелем тиску на владу Білорусі пристати на пропозицію ОБСЄ про посередництво у діалозі. Макрон був менш дипломатичним, зазначивши, що додати Лукашенка у санкційний список можна буде і згодом.

Читайте також: Глави МЗС країн ЄС не змогли запровадити санкції щодо Білорусі

У Євросоюзі також почнуть готуватися і до часу, коли Лукашенко піде. А саме, Європейська Рада дала Єврокомісії завдання "підготувати всеохоплюючий план економічної підтримки демократичної Білорусі". До цього на саміті Польща, Литва та низка інших країн закликали підготувати такий план для Білорусі "після Лукашенка", який би включав, серед іншого, діалог про безвізовий режим для білорусів і інвестиції в інфраструктуру.

Туреччина та розвідка газу в східному Середземному морі

Нинішній саміт ЄС скликали саме через конфлікт Кіпру та Греції з Туреччиною за родовища газу в східній частині Середземного моря. Лише згодом Кіпр прив'язав санкції проти високопосадовців Білорусі до цієї теми. Шарль Мішель, який головує на саміті ЄС, навіть перетасував порядок тем на зустрічі 1 жовтня так, щоб почати з найскладнішого - Білорусі-Туреччини. Утім, перший варіант компромісу відкинули і Кіпр, і Греція.

Складність полягала в тому, що частина країн ЄС, зокрема Німеччина, намагаються вирішити конфлікт шляхом діалогу. Меркель нагадала, що останніми тижнями уже були зроблені позитивні кроки. У комюніке саміту уточняється, що Греція та Туреччина анонсували поновлення консультацій щодо делімітації континентального шельфу між двома країнами. Але з Кіпром Туреччина зараз діалог не веде. До того ж, на саміті канцлер Австрії Себастіан Курц окремо виступив з жорсткою заявою, вимагаючи санкції проти Анкари та остаточного завершення переговорів з нею про вступ до ЄС.

Читайте також: Туреччина відкидає погрози семи членів ЄС щодо санкцій

Після кількох спроб лідерам ЄС вдалося знайти варіант, який влаштував Кіпр. Цю дискусію Меркель назвала "тривалою та важкою", оскільки Кіпр і Греція відстоювали свої права. "Але ми хочемо започаткувати конструктивний порядок денний з Туреччиною. Передумовою для цього повинні стати зусилля зі зниження напруженості", - зазначила Меркель.

Фон дер Ляєн пояснила, що ЄС підготував два "набори інструментів". За її словами, перший з них Брюссель не хоче застосовувати, але може зробити це "негайно", якщо Туреччина знову вдаватиметься до односторонній дій і порушуватиме міжнародне право. У комюніке згадки про санкції щодо Анкари уникнули, але навели статті договорів ЄС, які їх передбачають.

"Ми хочемо використати другий набір інструментів - у разі конструктивних відносин с Туреччиною", - додала фон дер Ляєн. Серед головних пропозицій Анкарі - розширення митного союзу та сприяння торгівлі між Туреччиною та ЄС.

Санкції за отруєння Навального у ЄС поки не згадують

У комюніке саміту отруєння Навального нервово-паралітичною речовиною з родини "Новачок" назвали "спробою убивства". "Використання хімічної зброї - це серйозне порушення міжнародного права", - наголосили в документі. Лідери ЄС закликали владу Росії до "цілковитої співпраці" з Організацією з заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) з ціллю "забезпечити неупереджене міжнародне розслідування та притягнути відповідальних до правосуддя".

Читайте також: Дебати у ЄП: нелегітимний Лукашенко, Навальний і "Північний потік-2"

Як відомо, отруєння Навального "Новачком" підтвердити три лабораторії - у Німеччині, Франції та Швеції. Утім, перш ніж переходити до якихось дій, у Євросоюзі очікують на результати експертизи ОЗХЗ.

За діалог з Росією у справі отруєння Навального виступають навіть ті учасники саміту, які відстоюють дуже жорстку позицію щодо нинішнього курсу Кремля. Так, президент Литви Гітанас Науседа після прибуття на саміт висловився за діалог з Росією, але наголосив, що у діалозі повинні брати участь обидві сторони. Політик додав, що "перезавантаження" відносин з РФ можливе лише за умови: "припинити вбивати людей".

У комюніке саміту ЄС додали, що знову розглянуть питання отруєння Навального вже за два тижні - лідери ЄС зберуться на вже черговий саміт у Брюсселі 15-16 жовтня.