1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як зоопарки з ФРН допомагають українським колегам

Наталія Корольова | Валерій Сааков
12 квітня 2022 р.

Війна - це лихо як для людей, так і для тварин. Звірі з українських зоопарків потребують допомоги, тож німецькі й європейські звіринці відгукнулися на їхню біду.

Тварини Київського зоопарку під час війни
Фото: Zoo Kiew

Жоден німецький зоопарк, жодна німецька організація захисту тварин не залишилися осторонь лиха, що спіткало українські зоопарки через війну Росії проти України - збирають для них пожертви, відправляють гуманітарну допомогу, надають житло колегам і членам їхніх сімей, які опинилися в евакуації. Так, берлінськими зоопарками - Зоологічним садом Берліна (Zoologischer Garten Berlin) та Берлінським зоопарком (Tierpark Berlin) - зібрано понад 320 тисяч євро пожертв для зоопарків у Києві, Харкові, Одесі, інших містах України.

Приміром, 6 квітня вони відправили туди третю за рахунком велику партію гуманітарних вантажів вагою близько 22 тонни - спеціальний корм для фламінго, зебр, носорогів, жирафів, інших тварин та птахів, ветеринарні матеріали, а також предмети першої необхідності для персоналу, як-от налобні ліхтарі, батареї та продукти харчування. Цього разу вони попрямували до зоопарків Києва, Черкас та зоопарку "Парк XII місяців" у селищі Демидів неподалік української столиці. Дві попередні партії вантажів було розподілено між зоопарками по всій Україні.

Допомога без бюрократичної тяганини

"Відтоді як ситуація на українсько-російському кордоні стала напружуватися, ми з нашими українськими колегами буквально щодня на зв'язку - пишемо одне одному у Whatsapp, електронною поштою, спілкуємося телефоном. Ну, а коли російська армія вдерлася в Україну, і зоопарки країни опинилися у надзвичайній ситуації, стало зрозуміло: потрібно терміново надавати допомогу", - розповідала DW офіційна представниця Зоологічного саду Берліна Катаріна Марія Шперлінґ (Katharina Maria Sperling).

За її словами, українські зоопарки надсилають списки конкретних товарів та продуктів, запаси яких у них добігають кінця, і берлінські колеги купують все необхідне - різноманітні корми для птахів та тварин, продукти харчування для персоналу, а тоді відправляють цей гуманітарний вантаж до України. Водночас берлінські зоопарки запустили акцію зі збору пожертв, оголосивши про неї у таких соціальних мережах, як Facebook, Instagram, Twitter, а також у пресі. І результат не забарився.

"У найкоротші терміни ми зібрали величезну суму грошей - понад 320 тисяч євро. Ви не уявляєте, як багато людей по всьому світу відгукнулися на наш заклик про допомогу українським зоопаркам! Гроші переказують мешканці найрізноманітніших країн - не лише з європейських, а й з Японії, Канади, Австралії. Причому є люди, які не обмежуються разовим внеском, а вдруге переказують гроші через певний час", - наголосила Катаріна Марія Шперлінґ.

За бездоганної логістики

Як зазначає речниця берлінського звіринця, організувати логістику транспортних перевезень гуманітарної допомоги було непросто.

"Ми ж не логістична компанія і на старті цього проєкту не надто розуміли, як все має функціонувати з доставкою. Почали з того, що звільнили для складування товарів, що закуповуються у величезних кількостях, великий зал. А потім на допомогу прийшов основний німецький залізничний оператор Deutsche Bahn, що запустив так званий "залізничний міст", організувавши логістичну мережу з автомобільної та залізничної складових для доставки гуманітарних вантажів до України - причому безплатно - на ньому до Польщі, а потім до України", - пояснює Шперлінґ.

Завантаження контейнерів з вантажем для України на потяг Deutsche BahnФото: Vladimir Esipov/DW

При цьому речниця столичного німецького зоопарку наголошує на тому, що всі подробиці, пов'язані з транспортуванням гуманітарної допомоги в Україну, тримаються в найсуворішій таємниці. Ані графік руху вантажних поїздів, ані конкретний маршрут їхнього прямування, ані навіть інформація про можливі інциденти в дорозі не розголошуються.

Житло для біженців

Деякі німецькі зоопарки не лише надають українським колегам гуманітарну та фінансову допомогу, а й по змозі надають житло працівникам українських зоопарків та їхнім рідним, які перебувають в евакуації. Берлінські зоопарки теж поселили кілька таких сімей.

"На території наших зоопарків є квартири, призначені для гостей - котрі приїжджають до нас за обміном досвідом або для участі в спільних проєктах колег і вчених. В одній з таких квартир, приміром, ми нещодавно поселили матір і доньку, обидві працюють доглядачами в одному зоопарку - їхніх імен я називати не буду... Нам зателефонували з Європейської асоціації зоопарків та акваріумів і попросили їх прихистити. Жінки дуже втомилися, адже у них за плечима довгий і болісний шлях, але не втомлювалися дякувати нам за гостинність. Шкода тільки, що ні німецькою, ні англійською мовами вони не володіють, тож нам доводиться спілкуватися через голосовий онлайн-перекладач", - говорить Катаріна Марія Шперлінґ.

За її словами, вони й надалі мають намір допомагати українським колегам - і не припинятимуть це робити весь час, поки ті потребуватимуть підтримки. Зоопарки України дуже зворушені тим, що їх не кидають у біді. DW зв'язалася з деякими з них.

Миколаївський зоопарк закрито, але квитки продаються

У музеї найбільшого, а також одного з найкращих та найдавніших в Україні Миколаївського зоопарку, історія якого сягає 1901 року, з'явилися нові експонати - ракети, що впали на його територію під час обстрілів з боку російської армії. Люди та тварини не постраждали, але директор зоопарку Володимир Топчій, який працює тут уже 44 роки, побоюється за життя своїх підопічних - невідомо, що буде далі.

Директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчій біля російського боєзаряду, що впав на територію звіринцюФото: Zoo Mykolaijw

"На територію нашого зоопарку в різний час впали вже п'ять реактивних ракет - і "Град", і "Смерч", і заборонені міжнародною конвенцією касетні ракети. Ми все це зберігаємо - як докази, що підтверджують справжнісіньку фашистську агресію. У Миколаївському зоопарку налічується близько 4000 тварин. Майже половина з приблизно 400 представлених тут видів занесена до міжнародної Червоної книги - як види, яким загрожує зникнення. І ми дуже хвилюємося за них", - визнав у розмові з DW Володимир Топчій.

Звісно, він волів би евакуювати тварин у безпечне місце. Але за його словами, для цього бракує машин. До того ж дороги, що ведуть на захід, забиті транспортом, а простоювання в пробках загрожує тим, що жирафи, слони й бегемоти просто загинуть від холоду. Попри важкі обставини, більшість тварин у порядку. Вкрай важливо те, що корму вистачає, і всі підопічні ситі - завдяки допомозі, що надходить з-за кордону.

"Нам дуже велику допомогу надають колеги з Німеччини, Польщі, Чехії - надсилають корми для тварин, переказують гроші, постійно дзвонять, зв'язуються з нами через Facebook, хвилюються за нас. Європейська асоціація зоопарків та акваріумів перерахувала нам 10 тисяч євро", - перелічує Володимир Топчій.

Попри війну, майже весь штат зоопарку залишився у Миколаєві - не хочуть кидати тварин напризволяще. Багато хто з них навіть ночує в зоопарку: обстріли ведуться найчастіше вночі, і тварин, яких через гучні вибухи охоплює паніка, треба заспокоювати. А в ніч на 8 березня в умовах сильного бомбардування самка леопарда привела дитинча - і їй, і новонародженому треба було забезпечити догляд.

Працівники Миколаївського зоопарку обігрівають птахівФото: Zoo Mykolaijw

До речі, попри те, що вже півтора місяця Миколаївський зоопарк закрито для відвідувачів, квитки, як і раніше, продаються - люди купують їх в інтернеті, щоб підтримати улюблений зоопарк під час війни.

Київський зоопарк під звуки сирени повітряної тривоги

"На щастя, снаряди на нашу територію поки що не потрапляли, але осколків достатньо", - так відповідає на запитання DW про ситуацію в Київському зоопарку його директор Кирило Трантін, який упродовж усієї війни не залишає своє робоче місце ні вдень, ні вночі.

Директор Київського зоопарку Кирило Трантін у слоновникуФото: Emilio Morenatti/AP/picture alliance

За його словами, вибухи й звуки сирени повітряної тривоги, що лунають, спричиняють у тварин у сильний стрес. Так, через хвилювання пелікани придушили яйця, які вони висиджували. А самка лемура покинула одного зі своїх новонароджених малюків, і тепер працівникам зоопарку доводиться його годувати штучно. Слон такий наляканий, що більше не хоче виходити із закритого приміщення на повітря.

Майже всі працівники зоопарку перебувають тут день і ніч. Підвал під однією з будівель переобладнано в спальну залу. Там розставили лави, які служать лежаками, поклали на них надувні матраци та ковдри.

Кинутий матір'ю лемур - підопічний Київського зоопаркуФото: Zoo Kiew

"Звісно, якщо буде пряме влучення ракети, то нікому тут не вижити, але від уламків можна врятуватися. Спеціального бомбосховища в зоопарку апріорі немає - ми якось на війну не розраховували", - гірко всміхається Кирило Трантін.

Ще перед війною працівники Київського зоопарку про всяк випадок запаслися кормами на два тижні наперед. Тож тварини не голодували. Щоправда, виник дефіцит зеленої маси, якою харчуються рептилії та примати. Довелося в найкоротші терміни збудувати теплицю для вирощування зелені - навіть встигли зібрати перший урожай. Ну, а потім наспіла гуманітарна допомога від місцевих волонтерів та з Європи. І тепер із харчем для підопічних перебоїв немає.

Як тварини з Київського зоопарку переживають війну

02:12

This browser does not support the video element.

"Закордонні, зокрема німецькі, колеги нас дуже підтримують - і харчем для тварин, і медикаментами, і фінансами, і рекомендаціями. Саксонські зоопарки заявили про готовність прийняти у себе на час війни частину наших тварин. Але я не наважився відправити їх в евакуацію - надто ризикована ця справа. Як кажуть, нам відповідати за тих, кого приручили", - наголошує Кирило Трантін.

Директор Київського зоопарку Кирило Трантін приймає гуманітарну допомогу з ЄвропиФото: Zoo Kiew

Зоопарк "Парк XII місяців" втрачає тварин

Зоопарк "Парк XII місяців" у селищі Демидів під Києвом під час обстрілів та бомбардувань практично втратив доступ до електроенергії та газу. До того ж там закінчилися запаси харчу. Як розповів директор зоопарку Михайло Пінчук, багато тварин були змушені перебувати у холодних вольєрах, в результаті частина звірів загинула.

Інші тварини сильно підупали психологічно. Через постійні обстріли й бомбардування, отримані поранення і втрати родичів вони вкрай пригнічені та не бажають виходити зі своїх навіть відкритих кліток. Дехто згинув від розриву серця.

"Екопарк Фельдмана" знищено

Внаслідок масованих обстрілів та бомбардувань майже нічого не залишилося від найбільшого в Україні приватного екопарку - "Екопарку Фельдмана" під Харковом. Його спонсор та директор Олександр Фельдман змушений був взяти частину тварин до себе додому. Як він написав у Facebook, "мій будинок перетворюється на "Ноїв ковчег". У кожній кімнаті, у кожному закутку хтось живе".

Частина тварин, що залишилися в зоопарку, зокрема пара бізонів, загинула при обстрілах. За ​​словами Фельдмана, "найбільша проблема - це великі хижаки, що залишилися у вольєрах. Їхні клітки ще цілі, але у разі ще одного обстрілу збожеволілі від страху леви, тигри, ведмеді можуть вирватися на волю і піти убік Харкова або в поблизькі селища".

Дізнавшись про це, готовність допомогти оголосили мешканці Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, багатьох інших міст України. 6 квітня Олександр Фельдман повідомив у Facebook, про початок евакуації тварин. Попри обстріли, волонтерам, які не бояться вивозити тварин із небезпечної зони, вже вдалося евакуювати майже всіх хижаків та багатьох інших звірів.

Раніше Фельдман застерігав, що якщо всіх хижаків вивезти з території екопарку не вийде, тих, хто залишиться, доведеться приспати.

Як від війни рятують тварин у Харкові

01:31

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW