"Зброя, зброя і зброя". Так міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба описав три цілі свого візиту до Брюсселя. Там 7 квітня він взяв участь у засіданні глав МЗС країн НАТО. Якщо міністри з Києва вже багато років є регулярними гостями у штаб-квартирі Альянсу, то цього разу кількість гостей виявилася безпрецедентною. Вперше до Брюсселя одночасно приїхали глави дипломатії Грузії, Фінляндії, Швеції, Австралії, Японії, Нової Зеландії та Кореї. Приїхали, аби обговорити війну Росії проти України та допомогу Києву.

НАТО та Київ очікують великий наступ на Донбас

Росія вивела свої війська з північних областей України, аби зібрати сили для великого наступу на Донбас. Таку оцінку поділяє і НАТО, і влада в Києві. "Ми очікуємо великої битви на Донбасі, великого російського наступу", - заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг. За його словами, у НАТО не побачили ознак того, що президент Росії Володимир Путін змінив свою "основну ціль - контроль над Україною та здобуття значних перемог на полі бою".

"Битва за Донбас іде прямо зараз. Вона не досягла свого максимального масштабу", - погодився Кулеба. "На жаль, слід очікувати більшого. Мені шкода це говорити, але це правда - битва за Донбас нагадуватиме Другу світову війну з великими операціями, маневрами та залученням тисяч танків, бойових броньованих машин, літаків, артилерії. З огляду на ту підготовку Росії, яку ми бачимо, це не буде локальна операція", - розповів глава МЗС України.

Україна просить зброю якомога швидше

Той час, поки Росія перегруповує свої війська та перекидає їх ближче до Донбасу, слід використати, аби надати Україні більше зброї. Саме про це Кулеба просив своїх колег у штаб-квартирі НАТО. "Або ви допомагаєте нам зараз - і я говорю про дні, не тижні, або ваша допомога надійде запізно, і багато людей загинуть, багато цивільних втратять свої домівки", - відкритим текстом говорив очільник МЗС України.

За підсумками обговорень він висловив "обережний оптимізм". "У мене нема сумнівів, що в України буде зброя, необхідна, щоб воювати. Питання у строках. Зараз дискусія не про список озброєнь, а про час: коли ми їх отримаємо", - пояснив Кулеба.

Рівно двома тижнями до засідання міністрів у Брюсселі відбувся саміт НАТО. На ньому президент України Володимир Зеленський закликав надати Києву бойові літаки, танки, системи протиповітряної оборони, установки залпового вогню та протикорабельну зброю. Але низка країн Альянсу не поспішали передавати Україні системи, важчі за протитанкову зброю та переносні зенітно-ракетні комплекси.

Читайте також:

 Три саміти щодо України: до чого закликав Зеленський і що відповіли в Брюсселі

У НАТО визнають терміновість передачі Україні зброї

Тепер ситуація змінюється. "Ми погодилися, що ми повинні ще посилити та підкріпити нашу підтримку України, щоб Україна взяла гору над російським вторгненням", - так Столтенберг описав головний підсумок зустрічі міністрів. За словами генсека, вони розуміють і терміновість питання: "Це чіткий меседж з сьогоднішнього засідання: держави НАТО повинні робити більше, готові робити більше, надавати більше обладнання, і вони усвідомлюють і розуміють невідкладність цього".

Це підтвердив і державний секретар США Ентоні Блінкен: "У нас є сильне відчуття нагальності - це те, що, я думаю, сьогодні тут відчували всі союзники та партнери".

Читайте також: США розглядають надання Україні нового важкого озброєння

НАТО: Уся зброя, яку надають Україні, - оборонна

Яку саме зброю передаватимуть Україні? Жодних деталей щодо цього не повідомляють з міркувань безпеки. Але Блінкен уточнив, що Вашингтон розглядає запити України на "нові системи", які їй до цього не постачали.

Держсекретар так описав процес: "Вони (українці. - Ред.) говорять, які нові системи, на їхню думку, будуть ефективними. А ми використовуємо наші експертні знання, щоби визначити, що, на нашу думку, буде ефективно та що українці готові використовувати".

Одне точно зрозуміло - у НАТО зараз не ділять озброєння на оборонні та наступальні. Це розрізнення, коли йдеться про Україну, Столтенберг назвав "дивним". "Бо ми говоримо про надання зброї країні, яка захищає себе. А право на оборону закріплено в Статуті ООН", - пояснив він.

У НАТО лунають численні причини для дедалі більшої готовності надавати Україні все важчі озброєння. Це і очікування наступу РФ на Донбас. І зміна характеру бойових дій, порівняно з першими тижнями війни. І жахи Бучі та інших передмість Києва, котрі місяць були під контролем армії РФ. Вагому роль зіграло й те, що в Європі не бачать серйозної готовності Москви до справжніх переговорів для мирного врегулювання.