Фонд "Повернись живим" став першою в Україні волонтерською організацією, яка отримала ліцензію на закупівлю за кордоном товарів військового призначення. Чи доцільно дозволяти волонтерам купувати зброю для ЗСУ?
Реклама
Коли держава не справляється, на допомогу в Україні часто приходять волонтери. "Любі українці, цей день настав. Ми купуємо Bayraktar!", - оголосив нещодавно телеведучий та волонтер Сергій Притула - українцям вистачило трьох днів, аби назбирали достатньо коштів на придбання чотирьох турецьких безпілотників Bayraktar. Закупити їх планувалось через підприємства-спецімпортери. Турецький виробник, однак, надав ці безпілотники Україні безкоштовно, а зібрані кошти волонтери витратили на інші потреби для військових.
Інший волонтерський центр - Благодійний фонд "Повернись живим" - пішов ще далі і вирішив сам стати спецімпортером, зареєструвавшись у Державному експортному контролі України, як суб’єкт міжнародної передачі товарів, зокрема, військового призначення. Це означає, що волонтери цього фонду можуть тепер не тільки збирати гроші на потреби армії та через посередників закуповувати все необхідне, а самі звертатись до виробників зброї та військового спорядження, підписувати контракти й офіційно завозити придбане в Україну.
Реклама
Без посередників дешевше і швидше
"Особливість нашого фонду в тому, що юридична особа і ми працюємо тільки "в білу", тільки через банківські рахунки, не використовуючи особистих карток чи рахунків фізосіб для збору благодійних коштів", - пояснює юристка Благодійного фонду "Повернись живим" Руслана Величко. Вона не бачить нічого дивного в тому, що волонтерська організація отримала дозвіл на спецімпорт, зокрема й летальної зброї. За її словами, законодавством це не заборонено.
"До цього ми купували все необхідне для наших військових у посередників, а саме підприємств-спецекспортерів (імпортерів). А отримавши ліцензію, ми тепер можемо купувати все напряму в іноземних виробників. Це значно здешевлює товар. Ми тепер самі собі спецімпортери і не залежимо від когось", - наголошує волонтерка. У Благодійному фонді "Повернись живим" сподіваються, що це значно зекономить такий дорогоцінний на фронті час для постачання сучасної зброї.
DW звернулося з офіційним запитом до Державної служби експортного контролю України з проханням пояснити, хто і як може отримувати в Україні ліцензію на спецекспорт та імпорт товарів, включаючи летальне озброєння, та прокоментувати, чи справляються підприємства- спецекспортери (імпортери) з постачанням зброї для потреб ЗСУ. На момент публікації матеріалу відповіді на запити DW від цієї установи не надійшло.
Зброя військовим потрібна вже зараз, бо вона втрачається
Як наголошують волонтери також з інших організацій, попри те, що міжнародні партнери постачають озброєння українській армії, а міністерство оборони України намагається закуповувати найнеобхідніше, власне сучасного озброєння на фронті все одно бракує. "Ми купували сучасні гвинтівки, постачали магазини, ріжки, патрони, тепловізори, дальноміри на снайперські гвинтівки - все що треба бійцям, адже зараз реально не вистачає зброї", - розповіла DW Ірина Прудкова, волонтерка з Маріуполя, яка допомагає Збройним силам України (ЗСУ) та добровольчим батальйонам ще з 2014 року. "Того, що нам постачають з-за кордону не вистачає, бо ж нашу зброю теж знищують, як і ми їхню", - констатує Прудкова.
За її словами, волонтери працюють з військовими напряму: командири озвучують потребу, волонтери збирають гроші та завозять придбане спорядження та зброю на передові позиції. Це пришвидшує постачання і допомагає уникнути зайвої бюрократії. "У нас є взаємодія з бійцями, командирами бригад, батальйонів та підрозділів. Бо ж у нас бюрократія в мінобороні нікуди не поділася", - каже Прудкова.
Волонтерські організації шукають товари подвійного призначення всюди, де можуть: тепловізори чи дальноміри завозяться здебільшого з-за кордону як гуманітарна допомога, розповіла Прудкова. А от зброю, пояснює вона далі, купують переважно на внутрішньому ринку в посередників. Адже завезти її з-за кордону просто так не можливо. Для цього потрібно мати державну ліцензію на експорт та імпорт товарів військового призначення.
Таку ліцензію досі мали лише спеціальні підприємства, які були зареєстровані в Державному експортному контролі України. І от тепер цей список поповнився волонтерською організацією. "Зараз спецімпортери зайняті державним оборонним замовленням. А цим оборонним замовленням всі потреби не закриються, у держави на все не вистачає коштів. А наш фонд фаховий, профільний. У нас працюють дуже багато колишніх військовослужбовців. Чому б нам не взяти на себе відповідальність і не постачати це самим, оскільки ми це робимо швидше, якісніше і здебільшого тихіше", - каже Руслана Величко з фонду "Повернись живим".
Експерти дивуються, як благодійний фонд міг отримати ліцензію на імпорт товарів військового призначення. "Все що стосується зброї і боєприпасів підлягає системі експортно-імпортного контролю. Це державний контроль, міжнародні стандарти, є правила на ввезення цієї категорії товарів. Окрім того, продавцю ти маєш показати сертифікат кінцевого споживача. Є ті, хто займається спеціалізовано торгівлею зброєю, а благодійні фонди не повинні цим займатися, бо це не їхня профільна діяльність", - прокоментував співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів Центру Разумкова Олексій Мельник.
Величко з такою критикою не погоджується і радить також іншим благодійним фондам та волонтерським організаціям, які спеціалізуються на допомозі армії, офіційно реєструватися як спецімпортер. "Не можна, щоб Україна не перетворилася на Сомалі. Якщо ти везеш товар військового призначення, подвійного використання, це все має обліковувати і контролювати держава. Це все не повинно потім перепродуватися. Якщо хтось везе товар подвійного використання як гуманітарний вантаж, але потім не ставить його на облік у військовій частині, то це велика проблема", - наголошує волонтерка.
Руслана Величко визнає, що отримати дозвіл для її фонду було нелегко: довелося підготувати велику кількість документів та пройти спецперевірки. Офіційно імпортувати озброєння фонд "Повернись живим" може від березня цього року, але повідомив про отримання ліцензії лише нещодавно. "У нас все є, зокрема і сертифікат кінцевого споживача. Ми вже купили комплекс Bayraktar і боєкомплект до нього, але не хотіли говорити про це, поки він не доїхав туди, куди потрібно. Ми виконуємо всі вимоги: склад і перевізник мають бути сертифіковані, окрім цього це - контроль на всіх ланках, валютні контролі, фінансові моніторинги. Але все одно це швидше і значно економить гроші благодійників, аніж купувати через посередників", - зазначає Руслана Величко.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.