Як у Києві відреагували на відновлення нормандського формату
Олександр Савицький
27 січня 2022 р.
Попри брак конкретних результатів зустрічі представників Франції, Німеччини, України та Росії в Парижі політики та експерти в Києві вітають сам факт відновлення переговорів у "нормандському форматі".
Реклама
Це була перша очна зустріч "нормандської четвірки", починаючи від 2019 року - цього разу на рівні політичних радників керівників Франції, Німеччини, України та Росії. Понад вісім годин сторони говорили про врегулювання на Донбасі та виконання Мінських угод. Щоправда, якогось конкретного результату в середу, 26 січня, в Парижі досягнуто так і не було. Більше того, як повідомляється, в питанні трактування Мінських угод і надалі зберігаються розбіжності. Однак у спільній заяві сторони принаймні підтвердили свою прихильність дотримуватись режиму припинення вогню. Крім того, учасники переговорів мають намір знову зустрітись за два тижні - тепер уже в Берліні.
В Офісі президента в Києві позитивно оцінили вже сам факт відновлення перемовин у "нормандському форматі", назвавши їх "змістовними й такими, що дають змогу окреслити можливість досягнення рішень, необхідних для миру". "Для нашої держави перший пріоритет на сьогодні - це досягнення стабільної та безумовної тиші на Донбасі. Режим припинення вогню має бути гарантований, надійний, і саме на цій основі можуть бути зроблені наступні кроки", - заявив президент України Володимир Зеленський, слова якого цитує його офіційний сайт.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вбачає "хорошу новину" в тому, що радники домовилися зустрітися в Берліні через два тижні. "А це означає, що як мінімум найближчі два тижні Росія, найімовірніше, залишиться на дипломатичному шляху", - сказав Кулеба в Києві.
Неоднозначну оцінку переговорів у Парижі можна було почути у Верховній Раді. Депутат з фракції "Слуга народу" Єгор Чернєв теж вважає головним досягненням зустрічі домовленість про припинення вогню як першого пункту мінських угод. Він наголосив, що Україна має зберігати непохитність позиції з подальшої черговості виконання мінських угод. "Ми наголошуємо на тому, що спочатку безпека, а потім уже політичні заходи", - сказав Чернєв у розмові з DW. Депутат сподівається, що тепер відкриються перспективи виконати щонайменше такі пункти мінських угод, як розмінування, відведення військ, обмін полоненими і відновлення інфраструктури.
На відміну від Чернєва, депутат від партії "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв сказав DW, що не побачив у паризькій зустрічі жодних проривів. "Домовилися домовлятися, як завжди. Будемо стежити за руками учасників, що вони запропонують Україні: чи знову повернуть до московського порядку денного, чи будуть тримати себе в рамках пристойності", - сказав депутат. Він закликав не втрачати пильності і "попередити небезпеку протягти за ці два тижні до наступної зустрічі якусь невигідну для України формулу". Ар'єв зазначив, що наразі важко говорити про будь-які перспективи відновлених переговорів, оскільки "всі задіяні в них чотири сторони говорять різне".
Київський політолог Віктор Небоженко вважає єдиним позитивом паризької зустрічі радників сам факт того, що країни "нормандського формату" відновили переговори, а не продовжили обмінюватися письмовими заявами. Відсутність конкретних результатів він пояснив не тільки низьким рівнем представництва на переговорах у Парижі, а й невизначеними позиціями уряду Росії.
"Проблема навіть не в слабкості переговорних позицій Києва, а й у суперечливих діях Москви. Важко повірити в миролюбність Росії, коли Козак (заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак. - Ред.) і Лавров (міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. - Ред.) вимагають початку переговорів з ватажками так званих "ДНР/ЛНР", а Держдума заявляє про ініціативу постачати їм зброю", - сказав Небоженко.
Ці суперечності у заявах можуть бути запасним варіантом збройної атаки на Україну, вважає керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов. Він не виключає, що замість повномасштабної війни може бути реалізований сценарій захоплення бойовиками "ДНР/ЛНР" всієї території Донецької і Луганської областей. Тому в цій ситуації є сенс вести переговори з Росією заради самих переговорів у намаганні стримати ескалацію воєнних дій, сказав експерт.
Димов скептично ставиться до сподівань на виконання всіх Мінських угод. "Росія ніколи не погодиться на визнання себе стороною конфлікту чи виведення війська з Донбасу. Інакше їй би довелося визнати себе стороною конфлікту і той факт, що ці війська були туди введені Кремлем", - переконаний Димов. Він вважає вимоги російської сторони до України розглянути вимоги бойовиків з Донбасу спробою легітимізувати їх, як сторону міжнародних угод і суб'єктів міжнародного права. А отже й уникнути відповідальності за агресію проти України 2014 року.
Війна на Донбасі, якою її побачив Тілль Маєр
Німецький фотограф і журналіст Тілль Маєр за п'ять років здійснив більше десяти подорожей до зони бойових дій на Донбасі, аби задокументувати повсякдення українських вояків в окопах і життя цивільних поблизу фронту.
Фото: Till Mayer
Чотирилапий друг
"Бійці в однострої, касці і бронежилеті виглядають немов лицарі в обладунках", - каже Тілль Маєр. "Однак вони такі самі люди, як і ми з нашими почуттями і переживаннями. Те, як цей боєць подбав про свого пса, вбравши його у теплого кожуха - дуже зворушливе тому свідчення", - зазначає фотограф. Пси в окопах - не рідкість. Вони попереджають про небезпеку, є вірними друзями і... відлякують щурів.
Фото: Till Mayer
Манекен, що рятує життя
У Широкиному поблизу Маріуполя доводиться пересуватися між будинками під прицілом ворога. Перш ніж перебігти у безпечне місце, бійці висувають у вікно або з-за рогу цей манекен, який вони знайшли у знищеній крамниці. "Кожна дірка на манекені могла бути смертельною кулею. Це життя у постійній напрузі, яке дуже виснажує зсередини", - каже Маєр. (Фото: Широкине, осінь 2017 року)
Фото: Till Mayer
Зруйнована школа
"У зруйнованій школі, де вчилися діти, відчуваєш особливий сум від того, скільки понівечила ця війна", - каже Тілль Маєр. (Широкине, літо 2019 року)
Фото: Till Mayer
Знайомство перед смертю
Вадим проводив німецькому фотографу "екскурсію" по колишньому курортному селищу Широкине, де до війни був у відпустці. Невдовзі боєць загинув. Це фото, зроблене Маєром, співслужбовці і вдова згодом помістили на пам'ятну плиту на могилі Вадима. "Зустріч з ним мене вразила. Після п'яти років на фронті у нього не було жодної ненависті", - каже Маєр. (Широкине, літо 2019 року)
Фото: Till Mayer
З цигаркою і автоматом
"Я ще ніде не бачив стільки людей, які палили би цигарку за цигаркою, як в окопах цієї війни. Це - наслідок постійного нервового напруження. Один раз необережно висунув голову з окопу - і тебе більше нема", - каже Тілль Маєр. Від цього окопу поблизу шахти Бутівка на околицях Донецька до позицій ворога лише кілька десятків метрів. (Літо 2018 року)
Фото: Till Mayer
Не бачив нічого, крім війни
"Із солдатом Іваном я познаймився, коли йому був 21 рік. На той момент він був вже три роки на війні, куди він пішов добровольцем. Можна сказати, що у своєму житті він мало що бачив крім війни", - зазначає Маєр. На його переконання, підтримка початку нового життя тих, хто повертається з Донбасу, - один з найбільших викликів для України. (Шахта Бутівка, 2018 рік)
Фото: Till Mayer
Десятки метрів від ворога
Ніде на лінії фронту позиції української армії та сепаратистів не розташовані так близько одна проти одної, як поблизу колишньої шахти Бутівка. У це місце Тілль Маєр приїздив не раз. "Від бліндажа на цьому фото до позиції ворога - лише 40 метрів. Важко собі уявити, як проводити під прицілом місяці і роки", - зазначає фотограф.
Фото: Till Mayer
Раптом летять кулі
Попри те, що на лінії зіткнення тижнями панує тиша, стрілянина може відновитися у будь-який момент. На цьому фото боєць стріляє у напрямку сепаратистів, виявлених в тилу біля Широкиного.
Фото: Till Mayer
У батьковому плащі
Порятунок від дощу і холоду цей молодий боєць знайшов у цьому незвичайному плащі. "У цьому плащі багато років тому служив у радянській армії мій батько", - пояснив хлопець. У перші роки війни на Донбасі бійці, яким не вистачало належного спорядження, викручувалися як могли. Згодом ситуація стала кращою, каже Маєр.
Фото: Till Mayer
Мати на могилі сина
Сліди і рани цієї війни Тілль Маєр знаходить не лише на Донбасі, але по всій Україні. Це фото він зробив на Личаківському цвинтарі у Львові, де мати поховала свого сина, полеглого в бою. Його тіло вона півроку шукала, оббиваючи всі можливі пороги і зрештою знайшла, лише самотужки поїхавши до зони бойових дій.
Фото: Till Mayer
Міни: тяжка спадщина війни
Міни і снаряди, що не розірвалися, будуть загрозою для мирного населення десятиліттями, навіть якщо ця війна таки колись закінчиться, каже Тілль Маєр.
Фото: Till Mayer
Залишилися лише старі
У напівзруйнованих селищах поблизу лінії зіткнення залишилися жити лише самотні старі люди. До них часто не доїжджають жодні служби і єдина відрада - зустріч з волонтерами і співробітниками благодійних організацій. (Селище Кам'янка поблизу Авдіївки, Донецька область)
Фото: Till Mayer
Ніч при свічках
Старі люди, що залишилися у Кам'янці, навіть після тривалого затишшя, знову і знову потрапляють під обстріли. Найчастіше вони відбуваються вночі. Ця жінка регулярно проводить ночі при свічках, у підвалі своєї хати. Її потрет став частиною виставки Тілля Маєра, присвяченої життю цивільного населення у зонах конфліктів по всьому світу.
Фото: Till Mayer
Жити на зло війні
"Я ніде не бачив таких доглянутих вулиць і дворів, як у Авдіївці. Люди, які залишилися жити на лінії фронту, здається, дбають про своє місто - ніби на зло війні. Ці люди вражають своєю незламністю", - розповідає Тілль Маєр.
Фото: Till Mayer
Хроніст забутої війни
Тілль Маєр вже 12 разів був у зоні бойових дій на Донбасі. "Ця війна - це ганьба для Європи", - каже журналіст і фотограф. Він планує у Німеччині серію виставок, аби нагадати німцям про війну, що вже більше семи років триває зовсім поряд.