Це була перша очна зустріч "нормандської четвірки", починаючи від 2019 року - цього разу на рівні політичних радників керівників Франції, Німеччини, України та Росії. Понад вісім годин сторони говорили про врегулювання на Донбасі та виконання Мінських угод. Щоправда, якогось конкретного результату в середу, 26 січня, в Парижі досягнуто так і не було. Більше того, як повідомляється, в питанні трактування Мінських угод і надалі зберігаються розбіжності. Однак у спільній заяві сторони принаймні підтвердили свою прихильність дотримуватись режиму припинення вогню. Крім того, учасники переговорів мають намір знову зустрітись за два тижні - тепер уже в Берліні.

В Офісі президента в Києві позитивно оцінили вже сам факт відновлення перемовин у "нормандському форматі", назвавши їх "змістовними й такими, що дають змогу окреслити можливість досягнення рішень, необхідних для миру". "Для нашої держави перший пріоритет на сьогодні - це досягнення стабільної та безумовної тиші на Донбасі. Режим припинення вогню має бути гарантований, надійний, і саме на цій основі можуть бути зроблені наступні кроки", - заявив президент України Володимир Зеленський, слова якого цитує його офіційний сайт.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вбачає "хорошу новину" в тому, що радники домовилися зустрітися в Берліні через два тижні. "А це означає, що як мінімум найближчі два тижні Росія, найімовірніше, залишиться на дипломатичному шляху", - сказав Кулеба в Києві.

Читайте також: Конфлікт навколо України: Німеччина як ідеальний посередник?

Перспективи подальших кроків

Неоднозначну оцінку переговорів у Парижі можна було почути у Верховній Раді. Депутат з фракції "Слуга народу" Єгор Чернєв теж вважає головним досягненням зустрічі домовленість про припинення вогню як першого пункту мінських угод. Він наголосив, що Україна має зберігати непохитність позиції з подальшої черговості виконання мінських угод. "Ми наголошуємо на тому, що спочатку безпека, а потім уже політичні заходи", - сказав Чернєв у розмові з DW. Депутат сподівається, що тепер відкриються перспективи виконати щонайменше такі пункти мінських угод, як розмінування, відведення військ, обмін полоненими і відновлення інфраструктури.

На відміну від Чернєва, депутат від партії "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв сказав DW, що не побачив у паризькій зустрічі жодних проривів. "Домовилися домовлятися, як завжди. Будемо стежити за руками учасників, що вони запропонують Україні: чи знову повернуть до московського порядку денного, чи будуть тримати себе в рамках пристойності", - сказав депутат. Він закликав не втрачати пильності і "попередити небезпеку протягти за ці два тижні до наступної зустрічі якусь невигідну для України формулу". Ар'єв зазначив, що наразі важко говорити про будь-які перспективи відновлених переговорів, оскільки "всі задіяні в них чотири сторони говорять різне".

Читайте також: Ексрадник Меркель: Єдність Заходу щодо України вразила Росію

Погані переговори кращі за війну

Київський політолог Віктор Небоженко вважає єдиним позитивом паризької зустрічі радників сам факт того, що країни "нормандського формату" відновили переговори, а не продовжили обмінюватися письмовими заявами. Відсутність конкретних результатів він пояснив не тільки низьким рівнем представництва на переговорах у Парижі, а й невизначеними позиціями уряду Росії.

"Проблема навіть не в слабкості переговорних позицій Києва, а й у суперечливих діях Москви. Важко повірити в миролюбність Росії, коли Козак (заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак. - Ред.) і Лавров (міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. - Ред.) вимагають початку переговорів з ватажками так званих "ДНР/ЛНР", а Держдума заявляє про ініціативу постачати їм зброю", - сказав Небоженко.

Ці суперечності у заявах можуть бути запасним варіантом збройної атаки на Україну, вважає керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов. Він не виключає, що замість повномасштабної війни може бути реалізований сценарій захоплення бойовиками "ДНР/ЛНР" всієї території Донецької і Луганської областей. Тому в цій ситуації є сенс вести переговори з Росією заради самих переговорів у намаганні стримати ескалацію воєнних дій, сказав експерт.

Димов скептично ставиться до сподівань на виконання всіх Мінських угод. "Росія ніколи не погодиться на визнання себе стороною конфлікту чи виведення війська з Донбасу. Інакше їй би довелося визнати себе стороною конфлікту і той факт, що ці війська були туди введені Кремлем", - переконаний Димов. Він вважає вимоги російської сторони до України розглянути вимоги бойовиків з Донбасу спробою легітимізувати їх, як сторону міжнародних угод і суб'єктів міжнародного права. А отже й уникнути відповідальності за агресію проти України 2014 року.