У ЄС дедалі більше занепокоєні стрибком цін на енергоносії. У середу, 13 жовтня, Єврокомісія (ЄК) затвердила заходи, які мають пом'якшити наслідки зниження цін, а також зробити енергосистему більш стійкою до криз. Ці інструменти на пресконференції у Брюсселі представила єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон.

Причини зростання цін на енергоносії

У Єврокомісії називають низку причин зростання цін на енергоносії. Перша з них - збільшення глобального попиту на енергоносії внаслідок виходу з економічної кризи, викликаної пандемією. Це призвело до стрибка цін, передусім на газ. "Світ починає видужувати від ковіду, і у нього голод на енергоносії", - зауважила Сімсон. Оскільки газ грає немалу роль у формуванні цін на електроенергію, то подорожчала й електрика.

Зіграла свою роль і погода: холодна зима та періоди аномальної спеки влітку призвели до високого споживання енергоносіїв. У підсумку запаси газу в ЄС суттєво нижчі за звичні. У середньому за останні 10 років вони до цього періоду року були на рівні 90 відсотків, тоді як зараз складають лише 78%.

Читайте також: Злет цін на газ: чому Великобританії складніше втримувати удар, ніж ЄС

Чи звинувачують у Єврокомісії Росію в підвищенні цін на газ?

Росію у Єврокомісії також згадують, хоча і максимально нейтрально. У представленому Єврокомісією документі з інструментами зазначається, що обсяги постачання газу з РФ були "нижче за очікувані". Хоча "Газпром" виконує довгострокові контракти зі своїми європейськими контрагентами, він запропонував або незначні додаткові потужності, або взагалі не запропонував їх, щоб полегшити тиск на газовий ринок ЄС", - говориться у документі. Джерело DW у Єврокомісії додає, що такі дії "Газпрому" можуть мати ринкове пояснення, наприклад, вищі ціни на "блакитне паливо" у Азії. "Утім, ми вважаємо, що, виходячи з ринкових умов, від таких постачальників, як "Газпром", слід було би очікувати збільшення поставок (газу до ЄС. - Ред.)", - зауважує джерело DW.

Багато політиків у ЄС звинувачували Росію у небажанні постачати більше газу, аби домогтися запуску "Північного потоку-2". У своєму документі ЄК лише обережно пише про виникнення у Європі "занепокоєння" з приводу "можливих викривлень конкуренції" з боку "компаній, які працюють на газових ринках Європи". "Єврокомісія зараз у пріоритетному порядку розслідує всі підозри антиконкурентної поведінки компаній, які виробляють і постачають природний газ у Європі", - додали у ЄК.

Журналістів на пресконференції цікавило запитання, чи триває таке розслідування також щодо "Газпрому". Але Кадрі Сімсон у властивій їй манері ухилялася від політичних заяв. Єдине, що вона сказала, - це те, що ЄК слідкує за "усіма можливими спекуляціями".

Єврокомісія: У енергетичної кризи є лише одне вирішення

Єдиним довгостроковим вирішенням проблеми в Брюсселі вважають відновлювані джерела енергії. "Чистий енергетичний перехід стане найкращим страхуванням від цінових шоків, подібних тим, який ЄС переживає зараз", - зазначають у ЄК.

Утім, такий перехід триватиме десятиліття. Для подолання нинішньої кризи Єврокомісія представила набір короткострокових і середньострокових інструментів.

Короткострокові заходи спрямовані передусім на пом'якшення удару високих цін по споживачах і бізнесу в ЄС. Вони включають соціальну підтримку людей, які не можуть заплатити за енергоносії, наприклад у формі ваучерів, часткової оплати рахунків за комуналку чи відстрочення оплати. Ще один захід - зниження податків на енергоносії, які складають немалу частку плати за них. Також у ЄК радять захистити споживачів від відключення від мереж. Всі ці інструменти - в руках держав ЄС. Єврокомісія лише зібрала їх докупи та рекомендувала, як застосовувати.

А ось захід посилення співпраці з іншими країнами перебуває у руках ЄК. Окремі країни у документі не згадуються, але Сімсон зауважила, що Норвегія вже оголосила про збільшення постачання газу до ЄС. Джерело DW у ЄК додало, що йдеться і про Україну. "Ми дуже хочемо працювати з Україною для взаємної солідарності. Не лише солідарності ЄС з Україною в питанні купівлі енергоносіїв, але і навпаки, - солідарності України з ЄС", - говорить співрозмовник. Він вказує на той факт, що українські сховища мають найбільші обсяги в Європі, і компанії з ЄС уже тримають там свої запаси "блакитного палива". Над цим збираються працювати і далі.

Читайте також: Саміт Україна-ЄС: з чим Мішель і фон дер Ляєн їдуть до Зеленського

Середньострокові заходи з укріплення ринку газу та електроенергії

На рівні ЄС переважно перебувають середньострокові інструменти. Один з них - покращення ефективності системи сховищ газу. У грудні Єврокомісія обіцяє представити проєкт оновлення регламенту ЄС про безпеку постачання газу. Одна з ідей - полегшити транскордонний доступ до сховищ. Справа у тому, що якщо в одних країнах ЄС є великі сховища газу, то в інших вони практично відсутні.

Крім того, у Єврокомісії роздумують над можливістю спільних закупівель газу для створення його запасів. Участь у них буде добровільною. Серед інших заходів - розвиток систем накопичення енергії, зокрема за допомогою акумуляторів і водню.

Коли знизяться ціни на енергоносії?

На зниження цін і стабілізацію ринку в Єврокомісії очікують лише у квітні наступного року. При цьому в Брюсселі наголошують, що загрози залишитися без газу чи електрики немає, хоча і додають, що окремим регіонам слід приділити особливу увагу.

У Єврокомісії зауважують, що стрибок цін стосується передусім гуртових цін. Якщо гуртові ціни на газ у всьому ЄС виросли цього року на понад 400 відсотків, порівняно з 2019 роком, то роздрібні - на 14 відсотків. На електроенергію зростання склало 230 відсотків для гуртових цін і 7 відсотків - для роздрібних. Причина в тому, що гуртова ціна у середньому складає приблизно одну третину кінцевої вартості для споживачів.