Які правила має ЄС на випадок дефіциту природного газу?

На випадок, якщо Росія не відновить поставки газу після завершення ремонту газопроводу "Північний потік", існує директива ЄС від 2017 року про безпеку газопостачання, яка має влучну скорочену назву SOS (Security Of Supply). Загалом у кожній країні ЄС мають бути плани на випадок надзвичайних ситуацій і триступенева система попередження на екстрений випадок. Але не всі уряди виконали це "домашнє завдання".

Читайте також: Що буде, якщо Путін перекриє Німеччині газовий вентиль?

Країни-члени ЄС поділені на регіональні групи за ризиками, які виникають у разі відключення поставок газу. До однієї групи, наприклад, належать країни Балтії та Фінляндія, які досі повністю залежали від російського газу й частково шукали альтернативи поставкам від Москви. В іншій групі - Португалія, Іспанія та Франція, які закуповують лише невеликі обсяги російського газу і прямо не постраждають у разі замороження поставок. У разі настання кризи країни зобов'язані "солідарно" допомагати одна одній, тобто постачати газ одне одному газ і обмінюватися інформацією. До початку опалювального сезону країни ЄС мають заповнити свої підземні газові сховища щонайменше на 80 відсотків. Та проблема в тому, що припинення газових постачань з РФ - найбільшого постачальника газу для Європи - надзвичайно ускладнює як обмін газовими потоками усередині ЄС, так і заповненням газом сховищ.

Яку роль відіграє Німеччина на газовому ринку ЄС?

Німеччина є найбільшим покупцем російського газу в Європі та головною транзитною країною газу, що йде через "Північний потік" та інші трубопроводи. Але що станеться, якщо Німеччина припинить отримувати російський газ? Чи доведеться тоді направляти іншим країнам ЄС отримувані з Норвегії або Нідерландів обсяги газу, навіть якщо сама Німеччина відчуватиме дефіцит блакитного палива? Міністр економіки ФРН Роберт Габек (Robert Habeck) зараз веде зі сусідніми країнами переговори про конкретні механізми солідарності на випадок надзвичайної ситуації. "Ми повинні подумати про всі сценарії і визначити, що саме і як має відбуватися", - сказав Габек під час переговорів зі своїм чеським колегою Йозефом Сікелою.

З урядом Чехії було досягнуто відповідних домовленостей. За словами Габека, у разі дефіциту слід діяти спільно, щоби окремі країни не відчули занадто важкого удару. Чехія, приміром, свій газ отримує майже виключно через Німеччину, як і Польща до якої він іде "Північним потоком". Швейцарія, яка не є членом ЄС, теж повністю залежить від постачань з ФРН.

Чи спрацює принцип солідарності?

Директива ЄС SOS передбачає, що в екстреному режимі газом забезпечуватимуть тільки ті країни, які самі оголосили надзвичайну ситуацію з поставками і зробили все можливе, аби зменшити обсяги споживання. Купівля-продаж газу й надалі здійснюватиметься через частково приватних, частково державних постачальників, що під час кризи є доволі складним завданням.

Читайте також: Ремонт "Північного потоку": Росія хоче змусити німців мерзнути?

Наразі ЄС відхилив пропозицію про встановлення граничного рівня цін, яка надійшла від Італії, назвавши її контпродуктивною. Поставки газу до Болгарії - країни ЄС - "Газпром" бойкотує, тим не менш, поки що країна перенаправляє російський газ, який надходить газопроводом "Турецький потік", далі до Сербії та Угорщини. Але чи буде так у разі серйозної кризи?

Угорщина оголосила надзвичайний стан і заборонила весь експорт енергоносіїв, таким чином відійшовши від принципу солідарності. Експерт з питань енергетики брюссельського аналітичного центру Bruegel Георг Цахманн (Georg Zachmann) вважає це немудрим кроком з боку Угорщини. "Я не впевнений, що це розумне рішення для країни без виходу до морських портів, зі споживанням 10 мільярдів кубічних метрів газу і обсягами підземних сховищ три мільярди кубічних метрів", - написав Цахманн у Twitter.

Єврокомісія вже давно закликала країни-члени укласти взаємні угоди для забезпечення солідарних поставок, оскільки Брюссель не розпоряджається квотами на постачання. Наразі Німеччина уклала три угоди з Данією, Австрією та Чехією. Є й інші угоди в ЄС: між Литвою та Латвією, Естонією та Латвією, Фінляндією та Естонією, Італією та Словенією.

Структура власності газових компаній в окремих країнах ЄС також заплутана. Холдинги, що працюють на європейському ринку, часто є транснаціональними. Наприклад, фінська держава частково володіє найбільшим постачальником газу в Німеччині. Питання в тому, хто кого рятуватиме, якщо приватні компанії потраплять у халепу?

Головну проблему не вирішить ані координація держав-членів, ані плани Єврокомісії, вважає депутат Європарламенту від німецьких християн-демократів Маркус Фербер (Markus Ferber). Газу просто не вистачить. "Так ми зиму не переживемо", - каже Фербер.

Що роблять країни ЄС для уникнення газової кризи?

Зараз усі гравці на газовому ринку панічно шукають альтернативи. Країни Балтії та Німеччина покладаються на додаткові обсяги скрапленого газу (СПГ) з Близького Сходу та США, частина якого має надходити через плавучі термінали, які ще потрібно побудувати. Італія закуповує газ в Алжиру та Азербайджану. Також закуповується додатковий газ з Норвегії, Великобританії та Нідерландів за цінами, які продовжують зростати.

Але на думку Єврокомісії, всього цього буде недостатньо, щоб в короткостроковій перспективі компенсувати відсутність поставок російського газу. Ось чому Брюссель закликає до заощадження та обмеження споживання газу для деяких державних об'єктів. Міністр економіки ФРН Роберт Габек (Robert Habeck) днями говорив про те, що не факт, що приватні домогосподарства у Німеччині, у разі кризової ситуації, отримають пріоритет у забезпеченні газом перед промисловістю.

Чи зміняться правила ЄС?

Як очікується, Єврокомісія невдовзі представить план дій у надзвичайної ситуації. Він передбачає, що в крайньому разі газових електростанції мають бути забезпечені газом в першу чергу, навіть до приватних споживачів. Остання в черзі - промисловість.

На думку міністерства економіки ФРН, наявні правила ЄС необхідно змінити, оскільки вони були прописані на випадок коротких перебоїв з постачанням в окремих країнах, а не для ситуації, коли має місце загальний дефіцит. Єврокомісія також хоче встановити обмеження на опалення державних установ та офісів до максимально 19 градусів за Цельсієм. Визначено і механізм спільної закупівлі газу кількома країнами ЄС, який поки, утім, не діє.

У своєму плані на випадок надзвичайних ситуацій Єврокомісія передбачає, що завдяки заходам енергозаощадження приватні домогосподарства та бізнес можуть компенсувати приблизно третину дефіцитних обсягів газу в разі припинення постачань з РФ. А як щодо інших двох третин? Міністри енергетики ЄС мають наприкінці липня обговорити і цей сценарій.