У Балтійському й Північному морях Німеччині належить майже вісімдесят островів. Багато з них - дуже маленькі або безлюдні, а деякі закриті для туризму - мають статус пташиних заповідників. Однак нас цікавлять тільки ті, де є готелі, пансіони та приватні апартаменти.

Острів Амрум (Amrum), Шлезвіг-Гольштейн. На фото - піщані дюни на Амрумі.

Острів Бальтрум (Baltrum), Нижня Саксонія. На фото - чайки в східній частині острова.

Острів Боркум (Borkum), Нижня Саксонія. На фото - маяк на південному боці острова.

Острів Ванґероґе (Wangerooge), Нижня Саксонія. На фото - піщаний пляж на острові Ванґероґе.

Острів Гельґоланд (Helgoland), Шлезвіг-Гольштейн. На фото - будиночки біля причалів на острові Гельґоланд.

Острів Зюльт (Sylt), Шлезвіг-Гольштейн. На фото - Ваттове мілководдя між островами Зюльт і Фер.

Острів Юст (Juist), Нижня Саксонія. На фото - врятовані осиротілі тюленята, випущені на волю на острові Юст.

Острів Ланґенес (Langeneß), Шлезвіг-Гольштейн. На фото - Ланґенес під час шторму.

Острів Ланґеоґ (Langeoog), Нижня Саксонія. На фото - Ланґеоґ з висоти пташиного польоту.

Острів Нордернай (Norderney), Нижня Саксонія. На фото - білощокі казарки й маяк на остові Нордернай.

Острів Пелльворм (Pellworm), Шлезвіг-Гольштейн. На фото - отара овець біля маяка на острові Пелльворм.

Острів Пель (Poel), Мекленбург - Передня Померанія. На фото - типові для регіону будинки з очеретяними дахами.

Острів Рюґен (Rügen), Мекленбург - Передня Померанія. На фото - несподівані гості пляжу на рюґенському курорті Бінц.

Острів Узедом (Usedom), Мекленбург - Передня Померанія. На фото - морська пристань на курорті Цінновіц.

Острів Фемарн (Fehmarn), Шлезвіг-Гольштейн. На фото - нічне небо над Фемарном під час зорепаду.

Острів Фер (Föhr), Шлезвіг-Гольштейн. На фото - мешканки острова в традиційному одязі.

Острів Гіддензе (Hiddensee), Мекленбург - Передня Померанія. На фото - маяк на пагорбі Дорнбуш.

Острів Шпікероґ (Spiekeroog), Нижня Саксонія. На фото - музейна кінна вузькоколійка на острові Шпікероґ.

Вражаючі скелі Ельбських пісковикових гір неподалік від Дрездена - улюблена ціль любителів походів та скелелазіння. Ці ландшафти з чудернацькими скелястими формуваннями, ущелинами та печерами називають також Саксонською Швейцарією, адже вони нагадують Альпи. Гірський масив утворився 66-140 мільйонів років тому, коли піщані маси з розташованого тут колись моря перетворилися на камінь.

Про цю водойму в містечку Блаубойрен, що розташоване в гірському масиві Швабський Альб, існує багато міфів та легенд. Озеро розташоване в місцевих карстових горах із розгалуженою системою печер. Тут збирається вода із високим вмістом вапна, яка в місці озера Блаутопф виходить на поверхню та відбиває сонячне світло. Це пояснює особливий синій колір водойми.

Коли на Люнебурзькому пустищі між Гамбургом, Ганновером та Бременом квітнуть трави, величезна територія перетворюється на суцільне фіолетове море. Це стається у серпні-вересні. Аби так було і надалі, територія перебуває під особливим захистом, пересуватися на авто тут заборонено. Найкраще познайомитися з Люнебурзьким пустищем можна на запряженою конями повозці, велосипеді чи пішки.

Масивні крейдяні скелі на узбережжі острова Рюген у Балтійському морі сягають заввишки 120 метрів. Вони утворилися близько 70 мільйонів років тому із закам'янілих скелетів та мушель морських тварин. Це диво природи надихало багатьох художників, зокрема й відомого німецького романтика Каспара Давіда Фрідріха, який увіковічнив крейдяні скелі 1818 року на одній зі своїх найвідоміших картин.

До 1860 року скелю Довга Анна заввишки 47 метрів на краю острова Гельґоланд в Північному морі із рештою острова поєднував природні кам'яний міст. Та він обвалився. Аби захистити скелю від подальших руйнувань, у воді було збудовано спеціальну захисну споруду. Скеля масою близько 25 тисяч тонн стоїть на місці й досі. Вона стала одним із символів Гельґоланда та улюбленою ціллю туристів.

Вода річки Гутах в Трібергу спадає з висоти 163 метрів через сім "поверхів". Таким чином, Трібезський водоспад - найвищий у Німеччині. Найбільш видовищно він виглядає під час відлиги та сильних злив. Узимку водоспад перетворюється на вражаючий льодовий ландшафт.

Ваттове море - це справжнє диво природи. 2009 року його занесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Життя цього регіону регулюється відпливами та приливами. Під час відпливів на певний час осушуються величезні ділянки морського дна, що створює ареал для проживання понад 10 тисяч видів тварин і рослин.

Коли йдеться про гейзери - природні фонтати, що б'ють із-під землі, багато хто спершу думає про Ісландію. Але і в Німеччині є свій гейзер - в Андернаху в долині Середнього Рейну. Приблизно що дві години з-під землі б'є струм заввишки до 60 метрів. Стається це завдяки накопиченню в підземних породах вулканічного вуглекислого газу.

Заальфельдські гроти фей мають містичну ауру. Вони є наслідком гірничо-видобувних робіт у Тюринзьких сланцевих горах сотні років тому. З часом підземні простори перетворилися на печери зі сталактитами, сталагнатами та сталагмітами. З 1993 року Заальфельдські гроти перебувають у Книзі рекордів Гіннеса як "найбагатші на кольори гроти світу".

Петля Саару - це найпопулярніший мотив листівок із федеральної землі Саар. Поблизу містечка Меттлах річка Саар робить розворот на 180 градусів. Найкращий вигляд на це диво природи відкривається з оглядового пункту Клеф у невеличкому населеному пункті Оршольц.

Багатоденну подорож нині організувати в Німеччині складно через зачинені готелі. Але можна здійснити одноденний тур або зібрати ідеї на час після пандемії. За рейтингом німецького клубу велосипедистів ADFC, найпопулярнішим нині є Ельбський маршрут. Він починається на курорті Шпиндлерув-Млин в Чехії, проходить уздовж Ельби через Дрезден (фото) й завершується в Куксгафені. Протяжність - 1220 км.

Друге місце, за рейтингом ADFC, посів Везерський маршрут. Він простягнувся на понад 500 кілометрів. Починається у Нижній Саксонії в місті Ганноверш-Мюнден на місці злиття річок Верра і Фульда, що утворюють Везер. Веде до гирла Везеру у Північному морі неподалік Бремергафена і далі доходить до Куксгафена. Цей маршрут є дуже добре маркованим і пролягає праворуч та ліворуч Везеру.

Балтійський маршрут простягнувся Німеччиною на понад 1000 км. Маршрут починається у Фленсбурзі на датському кордоні й веде до польського кордону - курорту Альбек на Узедомі. Маршрут пролягає і через мальовничі міста та романтичні прибережні ландшафти, але також людні пляжі. Один з найцікавіших об'єктів розташований відразу на початку маршруту - замок на воді Глюксбург (фото).

Майнський маршрут починається в баварському Бішофсгрюні біля витоку річки Вайсер-Майн - правої притоки Майна. Закінчується в Майнці, де Майн впадає в Рейн. Маршрут пролягає через Вюрцбург, який є виноробним центром Франконії, Бамберг, відомий своїм "копченим" пивом, та діловий Франкфурт з його хмарочосами (фото). Протяжність маршруту понад 600 км.

Протяжність Дунайського маршруту - 2850 км. Починається він у німецькому містечку Донауешінген, де власне бере свій початок Дунай, а закінчується в Тулчі у Румунії, на одному з рукавів гирла Дунаю. На цьому шляху - німецькі Ульм та Пассау (фото), а також столиця Австрії Відень. На маршруті веломандрівників супроводжують мальовнича природа, виноградники й замки.

Мозельський маршрут розпочинається у французькому місті Мец і завершується в німецькому Кобленці, де Мозель впадає в Рейн. Протяжність маршруту, який повторює всі вигини Мозелю, становить близько 310 км. На шляху регулярно зустрічаються замки, романтичні руїни, мальовничі виноробні містечка. Перепочинок з бокалом мозельського вина та шикарним видом на виноградники напрошується сам собою.

На півдні Німеччини розкинулось Боденське озеро, яке між собою ділять Німеччина, Австрія та Швейцарія. Довкола озера повз виноградники, романтичні міста та порти пролягає велосипедний маршрут протяжністю 260 км. У німецькому місті Констанц, наприклад, можна зробити тривалу зупинку й прогулятися старовинною частиною міста.

На велосипеді можна проїхатись не лише навколо Боденського озера. На його берегах розпочинається веломаршрут, який веде у баварські Альпи. Цей маршрут поєднує місто Ліндау та неймовірно мальовниче гірське озеро Кенігсзее (фото). Аби насолодитися такою красою необхідно, добряче "попрацювати" - протяжність маршруту - 453 км з набором висоти близько 4500 метрів.

Баварське місто Ротенбург-на-Таубері відоме своєю середньовічною архітектурою. Саме тут розпочинається Альтмюльський веломаршрут, який пролягає уздовж річки Альтмюль і повторює майже кожен її вигин. Спершу він веде просторими луками, згодом повз порослі лісами пагорби та чудернацькі вапнякові скелі. Романтичних замків та мальовничих містечок теж не бракує на велошляху протяжністю 250 км.

Від витоку Рейну в швейцарських Альпах до його гирла в Нідерландах. EuroVelo 15 - такою є офіційна назва веломаршруту довжиною 1230 км, що пролягає уздовж одного з найбільш завантажених у світі річкових шляхів. Рейнський веломаршрут проходить і через Кельн (фото). Після пандемії можна буде знову вирушати цим шляхом, незважаючи на кордони.