"Проблема виникає через блокування Росією українського зерна", - сказав у понеділок, 20 червня, верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі. Таким чином він учергове дав зрозуміти, кого вважає винним у зерновій кризі, яка незабаром ширитиметься світом.

За даними ООН, ідеться про близько 20 мільйонів тонн зерна на українських складах. "Мільйони людей не матимуть можливості їсти продукти з цієї пшеницю", - сказав Боррель і вчергове закликав Росію припинити блокаду. Війна матиме "надзвичайні наслідки" для всього світу, каже він: "Ми повинні знову попередити про ризик голоду, передусім в Африці".

Боррель закидає Росії воєнні злочини

Євросоюз та ООН працюють над пошуком рішень. Мета - домовитися з Росією та Україною про своєрідний безпечний коридор для кораблів, що транспортують зерно Чорним морем, передусім з Одеси.

Читайте також: Розблокування експорту зерна: чому Київ відкинув пропозицію РФ

У відповідь на запитання DW у Люксембурзі, Боррель повідомив про прогрес та висловив упевненість у тому, що ООН досягне угоди: "Я сподіваюся, що зрештою ніхто не буде в стані протистояти тиску міжнародної спільноти". За його словами, інші варіанти - немислимі: "Не можна собі уявити, що мільйони тонн пшениці будуть заблоковані в Україні, поки решта світу голодує. Це справжній воєнний злочин. Росія повинна нести за це відповідальність. Не можна використовувати голод як зброю".

Російський президент Володимир Путін минулого тижня заявив, що за потенційну кризу голоду відповідальний ЄС, адже саме він запровадив санкції проти Росії. Крім того, російська влада заявляє, що експорт з Росії зерна та добрив неможливий.

Боррель заперечив: "Війна призводить до зростання цін та дефіциту енергоресурсів і продуктів харчування. Я наполягаю на тому, що європейські санкції не викликають кризу. Наші санкції не спрямовані проти продуктів харчування або добрив. Кожен, хто хоче купувати у Росії продукти чи добрива, може це зробити. Жодних обмежень, можна купувати, транспортувати, страхувати".

Чи буде доступ до портів?

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров запевняв раніше, що Росія уможливить експорт пшениці з українських портів. Тим часом Україна закидає Росії крадіжку зерна з окупованої території чи зони бойових дій та переправлення його до РФ. Туреччина запропонувала виступити посередником у конфлікті. Голова МЗС країни Мевлют Чавушоглу сказав, що триває робота над пошуком рішення, яке не вимагатиме розмінування українських портів. Туреччина має чорноморське узбережжя та контролює відповідно до морського права вільний похід до Середземного моря.

У ЄС обговорюють можливість відправки військових кораблів для захисту танкерів із зерном. Та посвячені у справу дипломати кажуть, що це дуже малоймовірний сценарій, адже потрібно уникнути будь-якої військової конфронтації з російським ВМФ. "Тривають інтенсивні переговори з цього питання, - сказала у відповідь на запитання DW глава німецького МЗС Анналена Бербок (Annalena Baerbock) під час зустрічі в Люксембурзі. - Виклики, звісно, величезні, але виклики в такому брутальному питанні, у всіх питаннях надзвичайно складні. Тому важливо перевірити всі варіанти".

Німеччина, Польща та Румунія розробляють залізничний маршрут

Бербок оголосила міжнародну конференцію щодо безпеки харчування та експорту зерна з України найближчої п'ятниці в Берліні. Численні міністри, за її словами, вже погодилися взяти участь. На вихідних обговорити цю тему планують також голови держав та урядів Великої сімки, що зустрінуться в баварському Ельмау. Тим часом Німеччина надалі працює із Польщею та Румунією над посиленням можливостей транспортувати зерно з України залізницею, повідомила голова німецького МЗС. Зазвичай 90 відсотків зерна вивозилися морем і лише 10 відсотків - наземним шляхом.

"Зрозуміло одне - ми не зможемо в результаті вивезти все зерно", - каже Анналена Бербок, але наголошує, що навіть частковий експорт може допомоги послабити глобальні виклики. Спершу потрібно налагодити рейки та знайти підходящі вантажні вагони. Україна має іншу ширину колій, ніж сусідні Польща та Румунія, тож на кордоні вагони повинні бути переставлені на інші колеса, або ж перевантажені.

Експорт зерна за час війни знизився з шести до близько двох мільйонів тонн на місяць. Заступник міністра сільського господарства України Маркіян Дмитрасевич каже, що внаслідок бомбардувань Росією в країні суттєво зменшилася кількість складів для зберігання зерна. США та європейські партнери працюють над тим, аби створити на кордоні з Польщею та Румунією допоміжні складські потужності для наступного врожаю. Звідти зерно має йти вантажівками та потягами до європейських портів. Про це минулого тижня розповів президент США Джо Байден. Експерти припускають, що ця важка логістика додатково підвищить і без того високі ціни на пшеницю.