Єврокомісія (ЄК) планує в червні затвердити висновок щодо заявки України на членство в ЄС. На його основі буде вирішуватися питання, чи надавати Україні статус кандидата на вступ до об'єднання. Зараз ніхто не береться прогнозувати, яким буде цей висновок. DW поспілкувалася з політиками, чиновниками та дипломатами ЄС, аби з'ясувати, якими є можливі варіанти.

Від Єврокомісії чекають об'єктивного аналізу заявки України

Чи надавати статус кандидата, вирішують держави-члени Євросоюзу. Для цього потрібна одностайна згода всіх 27 урядів, причому на обох рівнях: Ради ЄС (міністри) і Європейської Ради (глави держав та урядів). Є багато країн, які вже заявили про підтримку надання Україні статусу кандидата. Інші ж держави говорять, що очікують на висновок ЄК і вирішуватимуть вже на його основі. Тому цей документ може у підсумку зіграти ключову роль.

При цьому очікування від ЄК є дуже чітким: висновок має бути не політичним, а об'єктивним аналізом готовності України до статусу кандидата. Хоча чітких критеріїв саме для статусу кандидата немає, країна повинна бути достатньо просунутою на шляху до виконання Копенгагенських критеріїв. Цілковита відповідність їм потрібна вже для самого вступу. На нинішньому ж етапі ЄК робить висновок щодо здатності країни виконати критерії членства в ЄС. Свій висновок ЄК готує на основі відповідей, які Україна надала в заповнених анкетах-опитувальниках.

Читайте також: Україна відповіла на всі запитання ЄС: як далі розглядатимуть її заявку на членство

Коли саме ЄК затвердить і опублікує висновок? Дату поки не оголосили. Також невідомо, чи її вже затверджено. Є дві ймовірні дати: 7 та 15 червня. У ці дні відбудуться тижневі засідання колегії єврокомісарів, яка й ухвалює документ. Не виключеними є й інші дні з 6 по 17 червня, бо затвердження можливе й за письмовою процедурою. Проте можна бути певним, що це станеться саме протягом цих двох тижнів, адже інакше національним урядам не залишиться часу для розгляду висновку до саміту ЄС 23-24 червня.

Київ і низка держав Євросоюзу прагнуть надання Україні статусу кандидата саме на цій зустрічі. Поки не гарантовано, що рішення справді ухвалюватимуть у червні. Утім, крок до цього зробили на позачерговому саміті ЄС 30-31 травня, прописавши у комюніке, що Європейська Рада приділить цьому питанню свою увагу.

Україні не можуть відмовити в ЄС

Які є варіанти висновку Єврокомісії? Перший із них - цілковито негативний. Така цілковита відмова - не в стилі ЄС. До того ж коли йдеться про Україну, то всі співрозмовники DW погоджуються, що Євросоюз не може відмовити країні, яка є ціллю повномасштабного вторгнення Росії та бореться, зокрема, й за право самостійно визначати своє майбутнє.

Єврокомісія може рекомендувати статус кандидата для України

Цілковито позитивний висновок - це другий крайній варіант. Таке сталося у 2010 році з Ісландією. ЄК тоді одразу рекомендувала відкрити переговори про її вступ до ЄС, без жодних додаткових умов. Щоправда, потім Ісландія відмовилася від подальшої інтеграції. Такого варіанту щодо України зараз ніхто не очікує.

Інший варіант - рекомендувати статус кандидата без жодних додаткових умов, які у висновках ЄК називають пріоритетами. Так сталося з Сербією у 2011 році. ЄК рекомендувала дати їй статус кандидата. А ось для наступного кроку - відкриття переговорів про вступ - вона запропонувала одну умову, що стосувалася нормалізації відносин з Косовом.

Читайте також: ФРН і Австрія хочуть прискореного вступу балканських країн до ЄС

Чи отримає Україна домашнє завдання для статусу кандидата?

Також Єврокомісія може рекомендувати надати Україні статус кандидата, але на майбутнє дати домашні завдання. Це варіант Чорногорії- у 2011 році ЄК запропонувати надати їй статус кандидата та визначила сім пріоритетів, у яких країні треба досягти прогресу. Про відкриття переговорів у висновку не йшлося.

Інший варіант стосувався Боснії і Герцеговини (БіГ). Висновок Єврокомісії містив перелік того, в чому країна не відповідала критеріям ЄС. Так, лише у двох з 33 політичних сфер БіГ була підготовлена помірно, в усіх інших вона не дотягувала навіть до середнього рівня. Тут ЄК утрималася від позитивної рекомендації, визначивши для БіГ 14 домашніх завдань. У підсумку Рада Євросоюзу погодилася з думкою ЄК, зазначивши, що БіГ "недостатньо виконує Копенгагенські політичні критерії", а рух уперед буде можливим, лише коли країна виконає отримані завдання. Цього досі не сталося.

Креативне рішення ЄС для України

Утім, коли зараз говориш у Брюсселі про статус кандидата для України, то чуєш передусім одне слово: "креативний". Бо, з одного боку, відмовити Києву не можна, а з іншого - є держави, які скептично ставляться до надання Україні статусу кандидатки. І тут відіграє роль низка інших чинників. Це Західні Балкани, яким дали перспективу членства у ЄС близько 20 років тому, але євроінтеграція яких майже не просувається. Це загалом політика розширення Євросоюзу, яка опинилася у кризі, зокрема, й через низьку популярність серед багатьох громадян об'єднання. Це і фактор Грузії та Молдови, які услід за Україною подали заявки.

Дискусія щодо надання Києву статусу кандидата ведеться у тісному зв'язку з обговоренням цих питань. Саме тому багато хто й говорить про креативні рішення. Якими вони можуть бути? Наприклад, статус потенційного кандидата. Його мають Боснія і Герцеговина та Косово. Фактично, саме його Україна й домагалася багато років, просячи визнати перспективу її членства. Утім, цей статус дали тим країнам, які ще не подавали заявки. Іншими креативними рішеннями може бути якийсь зовсім новий статус або ж "європейська політична спільнота", ідею якої висунув президент Франції Еммануель Макрон.

Очевидно, що в Києві знають про прихильників креативного рішення. Саме тому президент України Володимир Зеленський на останньому саміті ЄС застеріг: "Ми відкидаємо будь-які намагання відшукати нікому не потрібну будь-яку альтернативу або знайти щось іще для України. Для нас потрібно бути такими, як ви. Ми хочемо, щоб Україна отримала статус кандидата". І щонайменше в інституціях ЄС такі настрої у Києві добре розуміють.