Вимога Мінська до Польщі та Литви відкликати послів і скоротити їхні дипломатичні представництва в Білорусі "необґрунтована й викликає жаль", заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп БоррельФото: Imago Images/Seeliger
Реклама
Вимога МЗС Білорусі відкликати послів і скоротити дипломатичний персонал у посольствах Литви й Польщі в Мінську призведе до подальшої ізоляції білоруського керівництва. Про це йдеться в заяві верховного представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля, оприлюдненій у неділю, 4 жовтня.
"Вимога білоруської влади до Польщі та Литви відкликати своїх послів і значно скоротити свої дипломатичні представництва в Мінську необґрунтована й гідна жалю. Це суперечить логіці діалогу і призведе до подальшої ізоляції влади в Мінську", - вказано в заяві.
Очільник європейської дипломатії переконаний, що спроба білоруської влади діяти проти окремих держав-членів ЄС не призведе до послаблення єдності спільнти. Як зазначається у заяві Борреля, це було чітко підтверджено 1 жовтня, коли всі держави-члени ЄС закликали білоруську владу припинити насилля та репресії, звільнити всіх затриманих і політичних в'язнів, поважати свободу ЗМІ і громадянське суспільство і розпочати всебічний національний діалог.
"ЄС продовжує підтримувати демократичне право білоруського народу обирати свого президента шляхом нових вільних і справедливих виборів без зовнішнього втручання", - йдеться в заяві.
У Мінську заявили, що пропозиції МЗС Білорусі на адресу Литви та Польщі обов'язкові для виконання та "перебувають винятково у сфері суверенних прав Білорусі", передає "Інтерфакс". Прессекретар білоруського МЗС Анатолій Глаз зазначив, що вони "не спрямовані на погіршення відносин", "мають вимушений характер відповіді" й мотивовані "особливою деструктивною роллю, яку вирішило відігравати керівництво Польщі й Литви в нинішній ситуації".
У Білорусі вже майже два місяці не вщухають масштабні акції протесту проти офіційних результатів виборів президента, згідно з якими переможцем оголошено Олександра Лукашенка, який перебував на посаді глави держави з 1994 року. Опозиція не визнала оголошених владою підсумків виборів і вважає їх сфальсифікованими.
Білоруські силовики жорстко поводяться з протестувальниками, затримують сотні мітингарів.
Протести в Білорусі: сотні затриманих на "Марші героїв" і барикади в Мінську
Понад 400 людей затримали в Мінську 13 вересня під час акцій протесту, в яких взяли участь понад 150 тисяч мітингувальників. Вони скандували "У нас тут сила!" та вимагали звільнити Марію Колесникову.
Фото: picture-alliance/dpa/AP
"Марш героїв" іде в гості до Лукашенка
Недільний "Марш героїв" 13 вересня зібрав близько 150 тисяч учасників. Із середмістя Мінська протестувальники планували дійти до передмістя - району "Дрозди", де живе керівництво Білорусі. Силовики не пустили колону - встановили загорожувальний щит на дорозі й почали затримання протестувальників.
Фото: Reuters/Tut.By
Путін "допомагає" Лукашенку
На тлі масових протестів Росія відправила до Білорусі 300 бійців Псковскього гвардійського з'єднання ВДВ. Офіційно - на навчання на полігоні в Західній Білорусі. Тим часом Володимир Путін запросив Олександра Лукашенка на переговори до Сочі 14 вересня. За даними Bloomberg, російський президент готуватиме "бацьку" до передачі влади.
Фото: Reuters/Tut.By
Автозаки, бронетехніка, військові вантажівки
Зупинити "Марш героїв" силовики намагалися за допомогою техніки: до центру Мінська в неділю стягнули бронетехніку та військові вантажівки. Бійці ОМОНу та невідомі в балаклавах силою затягували людей до автозаків ще до початку акції.
Фото: Reuters/Tut.By
Закрите метро, відключений інтернет
Влада наказала операторам мобільного зв'язку відключити мобільний інтернет, також були закриті деякі станції метро та підземні переходи. А силовики заздалегідь перекрили площу Незалежності та околиці, звідки мав вирушити "Марш героїв". Утім, мітингувальників ці заходи не зупинили - вони зібралися в колони й рушили до президенської резиденції.
Фото: picture-alliance/AP Photo/TUT.by
У Мінську зводили барикади
У Мінську ввечері 13 вересня з'явилися перші барикади: протестувальники зводили їх із водоналивних блоків та інших підручних матеріалів на проїжджій частині. У Слідчому комітеті Білорусі попередили, що за ці дії мітингарям загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Sharifulin
Жінки Білорусі - серце протесту
Субота - "жіночий" день для білоруських протестувальників. 12 вересня тисячі жінок вимагали звільнити одну з лідерів опозиції - Марію Колесникову. Скандували "Поверніть нашу Машу". Влада заявила, що акція - несанкціонована, й невдовзі після початку розпочала затримувати учасниць.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Найгучніший марш жінок
Ходу 12 вересня називають однією з найемоційніших і найголосніших. Із біло-черво-білими прапорами на плечах, близько десяти тисяч жінок зверталися до чоловіків-силовиків. В анонсі акції вони заявили, що мета акції - "нагадати чоловікам в силових структурах про те, що кров невинних з погон не відмиє жодна домогосподарка".
Фото: picture-alliance/dpa/A. Maishev
Гуртом і ОМОН бити можна
Деякі жінки намагалися блокувати мікроавтобуси із затриманими, зривати балаклави із силовиків і чіплялися руками за руки інших учасниць, щоби таким чином захистити інших протестувальниць від затримань. Під час сутичок із силовиками, до автозаків потрапили й журналісти, зокрема, телеканалу "Белсат".
