ЄС остаточно затвердив шостий пакет санкцій проти Росії
Сергій Гуща | Віолетта Чайковська
3 червня 2022 р.
Ядром санкцій є ембарго на постачання російської нафти в Євросоюз морем. Обмеження накладаються також на "Сбербанк" і три державні ЗМІ.
Реклама
У п'ятницю, 3 червня, на 100-й день війни Росії проти України, Європейський Союз остаточно затвердив шостий пакет санкцій щодо РФ.
"Ми забороняємо імпорт російської нафти до ЄС і тим самим скорочуємо величезне джерело доходу для Росії. Ми відключаємо більше ключових російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT. Ми також накладаємо санкції на винних у звірствах, які сталися в Бучі та Маріуполі, і забороняємо більше рупорів дезінформації, які активно сприяють пропаганді війни президента Путіна", - прокоментував рішення верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Ембарго на нафту з РФ
Основною частиною нових обмежувальних заходів є часткове ембарго на російську нафту: постачання нафти в ЄС із РФ танкерами будуть повністю припинені. Поступова відмова від російської нафти триватиме від шести місяців для сирої нафти до восьми місяців для інших нафтопродуктів. Для Угорщини, Чехії та Словаччини, які дуже залежать від російської нафти і не мають виходів до моря, зробили виняток. Ці країни зможуть продовжувати імпорт із Росії нафтопроводом "Дружба".
Як раніше заявила очільниця Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), до кінця 2022 року в результаті нових санкцій імпорт російської нафти в ЄС скоротиться на 90 відсотків. За даними аналітичного центру Bruegel, країни Євросоюзу до недавнього часу витрачали 450 мільйонів євро щодня на нафту і 400 мільйонів євро на газ з Росії.
Крім нафти, в шостому пакеті під санкції потрапили російський "Сбербанк", Кредитний банк Москви, Російський сільськогосподарський банк і Білоруський банк розвитку та реконструкції, які будуть відключені від платіжної системи Swift.
Санкції також накладаються на три російські державні ЗМІ: ЄС призупиняє мовлення телеканалів: "Россия РТР/РТР Планета", "Россия 24" і "ТВ Центр-Международный".
Крім того, санкції накладаються на додаткових фізичних і юридичних осіб: винних у звірствах російських військ у Бучі та Маріуполі, осіб, які підтримують війну, провідних бізнесменів і членів сімей олігархів, кремлівських чиновників, а також оборонних компаній. Санкції набудуть чинності після публікації в офіційному віснику ЄС, де й оприлюднять перелік імен осіб, які під них підпали.
Напередодні агентство dpa з посиланням на джерела в Єврокомісії повідомило, що, схвалюючи 2 червня шостий пакет санкцій, постійні представники країн ЄС виключили з нього главу Російської православної церкви патріарха Кирила на прохання Угорщини, яка раніше виступала проти нафтового ембарго. Прем'єр-міністр Віктор Орбан обґрунтував свою вимогу "свободою релігії релігійних груп в Угорщині", яка для нього є "священною і недоторканною". Патріарх Кирило, який підтримує тісні контакти з президентом РФ Володимиром Путіним, неодноразово висловлювався у своїх проповідях на підтримку війни Росії проти України.
Сто днів повномасштабної війни Росії проти України
Фотохроніка перших ста днів повномасштабної війни в Україні та подій у світі, пов'язаних із воєнним вторгненням Росії.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Вибухи та руйнування, військові та їхня техніка, мирні жителі та їхнє горе - DW зібрала знімки, що розповідають про війну Росії проти України, побачену через фотооб'єктиви. УВАГА! Деякі фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance
Ранок 24 лютого: російські війська за кількома напрямками вторглися на територію України: з території Білорусі, з території анексованого Криму, зі самої РФ, а також зі сепаратистських регіонів Донбасу.
Фото: BORDER SERVICE OF UKRAINE/AP Photo/picture alliance
Російська пропаганда зображувала "спецоперацію" як серію "високоточних ударів по військових об'єктах України". Насправді ж армія РФ завдає ударів по різних об'єктах української інфраструктури, включаючи лікарні та школи, як на фото в Харкові.
Фото: SERGEY BOBOK/AFP
Потоки біженців у перші години війни досягли кількох сусідніх європейських держав - Молдови, Польщі, Угорщини та інших. За три місяці війна змусила 8 мільйонів українців покинути свої домівки, понад шість мільйонів - виїхати за кордон.
Фото: Czarek Sokolowski/AP Photo/picture alliance
Близькість ядерної катастрофи: російські військові силою захопили спочатку Чорнобильську, а згодом Запорізьку АЕС. На щастя, енергоблоки не постраждали. З Чорнобиля росіяни пішли, Запорізька АЕС досі перебуває під російською окупацією.
Фото: Zaporizhzhya NPP/REUTERS
Велика жертва війни: перший та єдиний літаючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія". Літак згорів наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і силами ЗСУ за аеропорт "Гостомель" під Києвом.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Історична мить у Німеччині: 27 лютого канцлер ФРН Олаф Шольц в урядовій заяві перед Бундестагом оголошує про новий курс Берліна та "зміну епохи".
Фото: Michael Sohn/AP/picture alliance
Для всього світу одним зі символів жорстокості російської війни став напад на пологовий будинок у Маріуполі на початку березня. 17 осіб серед персоналу та породілей отримали поранення, натомість у російській пропаганді традиційно говорили про "інсинуацію". Напад було скоєно під час "режиму тиші", який, зокрема, був підтверджений російською стороною, для роботи в місті гуманітарних коридорів.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
Одним із великих військових успіхів ЗСУ став удар 13 квітня по крейсеру "Москва". При захопленні українського острова Зміїний саме він почув на свою адресу вже крилату фразу "Російський військовий корабель, йди на х...". Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня.
Фото: Russian Navy/dpa/picture alliance
ЗСУ вдалося відвоювати у армії РФ Київську, Сумську, Чернігівську області. Визволення Київської області від армії РФ на початку квітня відкрило страшну картину скоєних за цей час воєнних злочинів проти мирних жителів. Буча та Ірпінь - благополучні передмістя Києва - стали називним ім'ям для позначення брутальності російської армії в Україні.
Фото: Ken Cedeno/UPI Photo/Newscom/picture alliance
На східному напрямку, Росія ще з початку березня з кожним днем дедалі щільніше тримала в облозі Маріуполь на півдні країни. Місто перетворилося на величезну руїну.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Найнижчою точкою війни в Маріуполі став удар із повітря по драматичному театру в Маріуполі, в якому переховувалися цивільні. Зі супутника можна було розгледіти слово "ДІТИ" перед будівлею театру. Кількість загиблих від атаки будівлі театру обчислюється сотнями.
Фото: Nikolai Trishin/ITAR-TASS/IMAGO
Маріуполь після взяття в облогу армією РФ з початку березня став місцем, ймовірно, ще масштабнішої гуманітарної катастрофи, ніж Буча. Жителі були змушені ховати жертв війни, де доведеться.
Фото: Alexei Alexandrov/AP/picture alliance
Захисники Маріуполя, що залишилися живими, аж до середини травня тримали оборону на території заводу "Азовсталь". Для багатьох вони стали символом відважності. До 2000 військових здалися в полон армії РФ. Маріуполь упав. Місто зруйновано, за оцінками, на 95 відсотків. Москва оголосила про намір провести над військовими показовий судовий процес. У Києві сподіваються на обмін захисників "Азовсталі".
Фото: Azov Special Forces Regiment of the Ukrainian National Guard/AP/picture alliance
З початку воєнних дій Росія завдає безщадних ударів по українській інфраструктурі - мостах, залізничних коліях, автошляхах. Загалом, за даними українського уряду, станом на середину травня, завдані цивільній інфраструктурі України, оцінюються у понад 90 мільярдів доларів США.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
За даними Мінкультури України, російські ракети знищили або пошкодили щонайменше 353 об'єкти української культурної спадщини, повністю зруйновано 9 об'єктів. Так, на початку травня ракетний удар РФ знищив музей Г.С. Сковороди у селі Сковородинівка у Харківській області. Перед війною у музеї завершилися реставраційні роботи до святкування 300-річчя від дня народження філософа.
Фото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images
Воєнні злочини, тортури, застосування заборонених боєприпасів, фільтраційні табори і вивезення до Росії: українські та міжнародні правозахисники вказують на масові порушення російським окупаційним режимом базисних прав людини та міжнародних конвенцій. На фото - довідка про проходження російської фільтрації у Маріуполі.
Фото: privat
Тим часом влада України почала притягувати до кримінальної відповідальності російських військових, яких обвинувачують у скоєнні воєнних злочинів в Україні. На фото: сержант Вадим Шишимарін, якого суд у Києві 23 травня 2022 року визнав винним у вбивстві мирного жителя на Сумщині і засудив до довічного ув'язнення.
Фото: Natacha Pisarenko/AP Photo/picture alliance
На кінець третього місяця війни армія РФ зосередилася на жорсткому наступі на Донбасі і, за даними розвідки, зі суттєвими втратами взяла під контроль більшу частину Сєвєродонецька в Луганській області. Річка Сіверський Донець залишається природною перепоною для подальшого просування. Українська армія розраховує, що зможе дати ефективніший опір, маючи сучасні західні збройні системи.
Фото: Alexander Reka/ITAR-TASS/IMAGO
Наприкінці третього місяця війни західні партнери практично одночасно оголосили про надання Україні сучасного озброєння та оборонних систем. Від США надійдуть комплекси HIMARS (на фото), Лондон надішле дальнобійні системи M270 MLRS, а ФРН відправить Україні системи ППО IRIS-T. Усі вони, на думку аналітиків, після надходження і розгортання можуть переломити ситуацію на полі бою.