1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
КонфліктиКазахстан

ЄС пропонує допомогу у врегулюванні кризи в Казахстані

9 січня 2022 р.

У Євросоюзі стурбовані насильством у Казахстані та готові надати країні допомогу. За словами Борреля, ті, хто надає "зовнішню військову підтримку", повинні поважати суверенітет і незалежність Казахстану.

Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель
Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп БоррельФото: Alexey Vitvitsky/Sputnik/picture alliance

Європейський Союз готовий допомогти Казахстану у мирному врегулюванні кризи. Про це йдеться в оприлюдненій 8 січня заяві верховного представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля.

"Ми готові надати допомогу для мирного вирішення кризи. Зовнішня військова підтримка повинна поважати суверенітет і незалежність Казахстану, а також основні права всіх громадян", - йдеться у заяві.

Також у ЄС висловили стурбованість насильством, яке спалахнуло після мирних протестів у Казахстані, який є "важливим партнером для ЄС, зокрема в рамках Угоди про розширене партнерство та співробітництво, а також для стабільності в регіоні". 

ЄС закликав поважати права людини

Водночас Боррель висловив співчуття через загибель людей і засудив акти насильства в Казахстані.

Він підкреслив важливість недопущення подальшої ескалації та підбурювання до насильства і закликав учасників подій в Казахстані проявляти стриманість.

Читайте також: Німеччина припинила експорт оборонної продукції до Казахстану

"Ми закликаємо владу Казахстану дотримуватися своїх зобов’язань у цей складний час, включно з повагою до прав людини та основних свобод своїх громадян, зокрема, щодо свободи зібрань, свободи вираження поглядів та засобів масової інформації", - наголошується в заяві.

Протести в Казахстані

2 січня на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Згодом вони переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. 

Читайте також: Чому казахський бунт - не "Майдан" і що буде далі? 

З 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку та запровадив у країні режим надзвичайного стану. Він також розпочав "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау, а згодом розширив зону її дії. Крім того, на запит Токаєва Організація договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан, відправила військовий контингент у Казахстан.

За офіційними даними, кількість затриманих перевищила чотири тисячі. Крім того, в результаті сутичок постраждали тисячі людей, загинули десятки протестувальників та щонайменше 16 правоохоронців. За участь у протестах нині затримано близько 5135 осіб. 

Казахстан: жертви придушення протесту

03:37

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW