У Євросоюзі стурбовані насильством у Казахстані та готові надати країні допомогу. За словами Борреля, ті, хто надає "зовнішню військову підтримку", повинні поважати суверенітет і незалежність Казахстану.
Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп БоррельФото: Alexey Vitvitsky/Sputnik/picture alliance
Реклама
Європейський Союз готовий допомогти Казахстану у мирному врегулюванні кризи. Про це йдеться в оприлюдненій 8 січня заяві верховного представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля.
"Ми готові надати допомогу для мирного вирішення кризи. Зовнішня військова підтримка повинна поважати суверенітет і незалежність Казахстану, а також основні права всіх громадян", - йдеться у заяві.
Також у ЄС висловили стурбованість насильством, яке спалахнуло після мирних протестів у Казахстані, який є "важливим партнером для ЄС, зокрема в рамках Угоди про розширене партнерство та співробітництво, а також для стабільності в регіоні".
ЄС закликав поважати права людини
Водночас Боррель висловив співчуття через загибель людей і засудив акти насильства в Казахстані.
Він підкреслив важливість недопущення подальшої ескалації та підбурювання до насильства і закликав учасників подій в Казахстані проявляти стриманість.
"Ми закликаємо владу Казахстану дотримуватися своїх зобов’язань у цей складний час, включно з повагою до прав людини та основних свобод своїх громадян, зокрема, щодо свободи зібрань, свободи вираження поглядів та засобів масової інформації", - наголошується в заяві.
Протести в Казахстані
2 січня на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Згодом вони переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами.
З 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку та запровадив у країні режим надзвичайного стану. Він також розпочав "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау, а згодом розширив зону її дії. Крім того, на запит Токаєва Організація договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан, відправила військовий контингент у Казахстан.
За офіційними даними, кількість затриманих перевищила чотири тисячі. Крім того, в результаті сутичок постраждали тисячі людей, загинули десятки протестувальників та щонайменше 16 правоохоронців. За участь у протестах нині затримано близько 5135 осіб.
Казахстан: жертви придушення протесту
03:37
This browser does not support the video element.
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".
