Рада ЄС запровадила санкції проти 40 чиновників з Білорусі за фальсификацію виборів і репресії проти учасників протестів. Серед них глава МВС Білорусі та його заступники, а також весть склад ЦВК.
Реклама
ЄС у п'ятницю, 2 жовтня, затвердив за письмовою процедурою індивідуальні санкції щодо посадовців Білорусі. До списку внесли імена 40 осіб, яких Брюссель вважає причетними до фальсифікації підсумків президентських виборів 9 серпня і насильства проти маніфестантів під час мирних протестів. Санкції набули чинності цього ж дня після публікації постанови в офіційному віснику ЄС. Ідеться про заборону на в'їзд до ЄС і заморожування банківських активів у разі їхньої наявності на території спільноти.
"Білорусь 9 серпня провела президентські вибори, які не відповідали міжнародним стандартам і супроводжувалися репресіями проти незалежних кандидатів і жорстоким переслідуванням мирних протестувальників", - зазначено в рішенні Ради ЄС.
"Це (запровадження санкцій - Ред.) дає чіткий сигнал підтримки з боку ЄС демократичного права народу Білорусі обирати свого президента на вільних і чесних виборах", - заявив верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель.
Він висловив сподівання, що санкції переконають керівництво Білорусі зупинити насильство, звільнити всіх незаконно затриманих людей, розслідувати всі порушення і зловживання, а також розпочати справжній інклюзивний діалог із опозицією з метою "знайти мирний шлях виходу з кризи".
У додатку до опублікованої в офіційному віснику ЄС постанови Ради ЄС вказані, зокрема, заступник глави МВС Білорусі та командувач внутрішніх військ Юрій Назаренко, глава МВС Білорусі Юрій Караєв, заступник міністра внутрішніх справ і начальник міліції громадської безпеки Олександр Барсуков, заступник командувача внутрішніх військ МВС Хазалбек Атабеков, командир мінського "ОМОНу" Дмитро Балаба.
До "чорного списку" також потрапили начальник ГУВС Мінміськвиконкому Іван Кубраков. Крім того, до санкційного переліку потрапив увесь склад ЦВК, включно з головою Центральної виборчої комісії Лідією Єрмошиною, заступником голови Вадимом Іпатовим та секретаркою комісії Оленою Дмухайло.
Президента Білорусі Олександра Лукашенка, якого ЄС і США не визнають законно обраним, до санкційного списку наразі не внесли. Як повідомив кореспондент DW у Брюсселі, глава Європейської Ради Шарль Мішель пояснив це бажанням діалогу між владою та протестувальниками в Білорусі, зокрема за посередництва ОБСЄ. "Але ми будемо стежити за ситуацією, за її розвитком", - зауважив Мішель.
Після проведених 9 серпня президентських виборів, офіційним переможцем яких оголосили Олександра Лукашенка, в Білорусі не вщухають масові акції протесту, котрі супроводжуються жорсткими діями силовиків та правоохоронців проти мирних демонстрантів.
У ЄС наголосили, що не визнаватимуть легітимності Олександра Лукашенка. Те саме заявили й у Державному департаменті США. Днями Великобританія та Канада запровадили персональні санкції проти низки білоруських посадовців. Раніше санкції запровадили Литва, Латвія й Естонія.
Протести в Білорусі: сотні затриманих на "Марші героїв" і барикади в Мінську
Понад 400 людей затримали в Мінську 13 вересня під час акцій протесту, в яких взяли участь понад 150 тисяч мітингувальників. Вони скандували "У нас тут сила!" та вимагали звільнити Марію Колесникову.
Фото: picture-alliance/dpa/AP
"Марш героїв" іде в гості до Лукашенка
Недільний "Марш героїв" 13 вересня зібрав близько 150 тисяч учасників. Із середмістя Мінська протестувальники планували дійти до передмістя - району "Дрозди", де живе керівництво Білорусі. Силовики не пустили колону - встановили загорожувальний щит на дорозі й почали затримання протестувальників.
Фото: Reuters/Tut.By
Путін "допомагає" Лукашенку
На тлі масових протестів Росія відправила до Білорусі 300 бійців Псковскього гвардійського з'єднання ВДВ. Офіційно - на навчання на полігоні в Західній Білорусі. Тим часом Володимир Путін запросив Олександра Лукашенка на переговори до Сочі 14 вересня. За даними Bloomberg, російський президент готуватиме "бацьку" до передачі влади.
Фото: Reuters/Tut.By
Автозаки, бронетехніка, військові вантажівки
Зупинити "Марш героїв" силовики намагалися за допомогою техніки: до центру Мінська в неділю стягнули бронетехніку та військові вантажівки. Бійці ОМОНу та невідомі в балаклавах силою затягували людей до автозаків ще до початку акції.
Фото: Reuters/Tut.By
Закрите метро, відключений інтернет
Влада наказала операторам мобільного зв'язку відключити мобільний інтернет, також були закриті деякі станції метро та підземні переходи. А силовики заздалегідь перекрили площу Незалежності та околиці, звідки мав вирушити "Марш героїв". Утім, мітингувальників ці заходи не зупинили - вони зібралися в колони й рушили до президенської резиденції.
Фото: picture-alliance/AP Photo/TUT.by
У Мінську зводили барикади
У Мінську ввечері 13 вересня з'явилися перші барикади: протестувальники зводили їх із водоналивних блоків та інших підручних матеріалів на проїжджій частині. У Слідчому комітеті Білорусі попередили, що за ці дії мітингарям загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Sharifulin
Жінки Білорусі - серце протесту
Субота - "жіночий" день для білоруських протестувальників. 12 вересня тисячі жінок вимагали звільнити одну з лідерів опозиції - Марію Колесникову. Скандували "Поверніть нашу Машу". Влада заявила, що акція - несанкціонована, й невдовзі після початку розпочала затримувати учасниць.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Найгучніший марш жінок
Ходу 12 вересня називають однією з найемоційніших і найголосніших. Із біло-черво-білими прапорами на плечах, близько десяти тисяч жінок зверталися до чоловіків-силовиків. В анонсі акції вони заявили, що мета акції - "нагадати чоловікам в силових структурах про те, що кров невинних з погон не відмиє жодна домогосподарка".
Фото: picture-alliance/dpa/A. Maishev
Гуртом і ОМОН бити можна
Деякі жінки намагалися блокувати мікроавтобуси із затриманими, зривати балаклави із силовиків і чіплялися руками за руки інших учасниць, щоби таким чином захистити інших протестувальниць від затримань. Під час сутичок із силовиками, до автозаків потрапили й журналісти, зокрема, телеканалу "Белсат".