ЄСПЛ розгляне справу про порушення прав людини в Криму
Микола Кондратенко
14 січня 2021 р.
Європейський суд з прав людини визнав скаргу України на Російську Федерацію про порушення прав людини в Криму "частково прийнятною" до розгляду по суті.
Реклама
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) більшістю голосів визнав скаргу України на Російську Федерацію про порушення прав людини у Криму "частково прийнятною" до розгляду по суті. Про це йдеться в поширеному в четвер, 14 січня, пресрелізі суду, а також у повідомленні на Twitter ЄСПЛ.
Це рішення ЄСПЛ привітав міністр юстиції України Денис Малюська. "Перемога! Перша проміжна перемога у серії справ України проти Росії у Європейському суді з прав людини! Сьогодні ЄСПЛ оголосив рішення, яким визнав прийнятною справу Україна проти Росії (щодо Криму) та перейшов до розгляду справи по суті", - зазначив Малюська на своїй сторінці у Facebook.
За словами Малюськи, у справі є декілька важливих аспектів: юридичний, комунікаційний і в протидії гібридній агресії РФ. "Юридичний: ми крок за кроком доводимо судовими рішеннями факти агресії та злочинної поведінки Російської Федерації на території нашої держави. Рішення судів - це не політичні заяви. Рано чи пізно такі рішення матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора. Комунікаційний: і ми, і Рада Європи даємо потужний меседж, Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних", - написав міністр.
Він також зазначив, що рішення ЄСПЛ є потужним юридичним ударом по міфології, яку використовує РФ у гібридній війні. "У протидії гібридної війні Росія підтримує міф про "мирне" та "правомірне" "приєднання" Криму. Міф, звичайно, у першу чергу для їх внутрішнього користування. Але вони намагаються просувати його і на міжнародній арені... Крим - це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не "референдуму" та "мирного волевиявлення", - наголосив Малюська.
Реклама
Скарга України на РФ про порушення прав людини у Криму
Нагадаємо, справа стосується тверджень України про систематичні порушення Російською Федерацією Європейської конвенції про права людини в Криму.
Зокрема, уряд України посилається на кілька статей конвенції, зокрема на статтю 2 (право на життя), статтю 3 (заборона нелюдського поводження і тортур), статтю 5 (право на свободу і безпеку), статтю 6 (право на справедливий судовий розгляд), статтю 8 (право на повагу до приватного життя), статтю 9 (свобода релігії), статтю 10 (свобода висловлювання думки) і статтю 11 (свобода зібрань).
Крім того, український уряд вважає, що порушено статтю 14 (заборона дискримінації), статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності), статтю 2 Протоколу №1 (право на освіту) і статтю 2 Протоколу № 4 (свобода пересування).
У червні 2018 року обидві заяви були об'єднані й дістали нову назву "Україна проти Росії" (стосовно Криму). Слухання в цій справі розпочалися в вересні 2019 року.
Дмитро Кулеба про міжнародну платформу щодо Криму (02.06.2020)
01:52
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото
Після незаконного референдуму 16 березня 2014 року анексований Крим відмежувався від України. Чим жили мешканці "прикордонної" території останні п'ять років - у фоторепортажі DW.
Фото: DW/I. Burdyga
Перші блокпости
Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.
Фото: DW/I. Burdyga
"Російський" кордон
Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Перекритий канал
Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.
Фото: DW/I. Burdyga
Фантомні колії
Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Піший перехід
З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.
Фото: DW/I. Burdyga
Цивільна блокада
У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.
Фото: DW/I. Burdyga
Без електрики
Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Громадський контроль
Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Мінні поля замість кукурудзяних
Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.
Фото: DW/I. Burdyga
Кримський титан
Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Хімічні отруєння
У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.