У центрі Києва поблизу будівлі Верховної Ради України у середу, 2 вересня, відбувається мітинг кількох сотень водіїв автомобілів на номерах країн Євросоюзу. У громадській організації "АвтоЄвроСила", яка є організатором акції, обіцяють стояти безстроково, якщо влада не виконає їхню вимогу - здешевлення розмитнення авто. 

Нова історія з великим бекграундом

Кардинальної зміни правила розмитнення автомобілів зазнали ще у листопаді 2018 року. Тоді Верховна Рада ухвалила нову формулу розрахунку ставки акцизу на ввезені з-за кордону авто. Формула виглядає так: базова ставка платежу (для авто з бензиновим двигуном - 50 євро, а на дизелі - 75 євро) множиться на об'єм двигуна, поділений на тисячу, та на вік авто. Наприклад, щоб порахувати акциз для ввезення машини 2013 року випуску з об'ємом бензинового двигуна 2 тисячі кубічних сантиметрів потрібно 50 помножити на 2 і на 7. Отримаємо - 700 євро акцизу. Ціна зростає, якщо авто старше або має більший об'єм двигуна. Так, за дволітрового "бензинового коня" у віці 15 років доведеться сплатити вже 1500 євро. Окрім цього при розмитненні потрібно сплатити 10 % мита, 20 % ПДВ, 3-5 % в Пенсійний фонд та 1,5 % військового збору. Варто зазначити, що депутати в 2018 році дали незареєстрованим в Україні автівкам трьохмісячний пільговий період, протягом якого можна було розмитнитися з "дисконтом" 50 відсотків.

Читайте також: Чому нові закони не вирішили проблем з "євробляхами"

Ці законодавчі зміни мали вирішити проблему так званих "євроблях". За офіційною інформаціє ДФС, на час ухвалення змін, на території України знаходилось 1,5 мільйона автомобілів на європейських номерах. Як зазначалося в ухваленому 2018 року законі, ситуація з "євробляхами" викликана високим акцизним збором на уживаний автомобіль, коли доводилося платити в 10-28 разів вищий акциз за авто віком понад 5 років, ніж за нове. Це й породило схеми, з допомогою яких люди стали обходити закон - ввозити авто в режимі тимчасового ввезення або транзиту, які зареєстровані на європейських громадян або компанії, а українцям для керування передавалися на умовах довіреності.

Вимоги протестувальників

Зміни 2018 року не змогли вирішити проблему "євроблях" повністю - багато водіїв все одно не погодилися на розмитнення. За даними ДФС, у пільговий період оформлено лише 218 тисяч авто з іноземною реєстрацією. Саме тому був розроблений і внесений до парламенту новий законопроєкт 3704, який, зокрема, передбачає скасування акцизного збору з 1 січня 2021 року, зазначив DW голова організації "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич. "Ми вимагаємо скасувати акциз для легкових та вантажних авто. Ми хочемо, щоб всі авто платили лише мито, ПДВ,  військовий збір та в Пенсійний фонд при постановці на облік", - наголосив він.

Акциз для авто був придуманий автомобільними олігархами для захисту своїх інтересів, вважає Ярошевич. "Таким чином, маючи можливість не платити податки, офіційні імпортери авто в Україні не допускали конкуренції", - переконаний він.

Окрім того, законопроєктом пропонується звільнити учасників бойових дій від сплати ПДВ та знизити вимоги до екологічних стандартів. Пропонується встановити щодо автомобілів, які не відповідають екологічному стандарту "Євро-4", обов'язок проведення технічного огляду, який був скасований ще у 2012 році.

Мітингарі, крім того, вимагають ухвалити законопроєкт 3706, який дає можливість протягом 180 днів розмитнити авто без штрафу громадянам, які порушили митні режими перебування автомобілів на території України. У підсумку це уможливить закінчити епоху єврономерів та отримати справедливі правила для всіх громадян, впевнений Ярошевич.

Позиція парламенту

Незважаючи на те, що авторами законопроєкту 3704, зареєстрованого в червні цього року, є понад 40 народних депутатів з різних груп і фракцій, зокрема й від "Слуги народу", прогнозувати його ухвалення парламентом ще не можна. Народний депутат від партії "Слуга народу" та голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив DW, що рішення про скасування акцизу тягне чималі бюджетні витрати і він підтримає законопроєкт, якщо буде сформована позитивна позиція міністерства фінансів. "Однак міністерство фінансів, бюджетний комітет Верховної Ради та уряд категорично проти цього рішення. Адже після ухвалення законопроєкту бюджет недоотримає близько 8 мільярдів гривень", - зазначив він.

Крім того, законопроєктом передбачається послаблення щодо євростандартів, що не узгоджується з міжнародні зобов'язаннями України, впевнений Гетманцев. "Це потребує обговорення. Я вважаю, що це рішення не має ухвалюватись в один день", - впевнений він.

Фракція "Європейська солідарність" ще не визначилася з позицією щодо законопроєкту, оскільки його ще навіть не розглядав комітет, зауважив DW народний депутат від цієї фракції Олексій Гончаренко. В пресслужбі партії "Голос" заявили, що готові коментувати лише після розгляду законопроєкту в парламенті.

Варто чи ні?

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що це правильний підхід, оскільки запровадження акцизу аргументувалося підтримкою вітчизняних виробників, але на практиці українці були позбавлені можливості купувати вживані авто. "Більшу суму акцизу платили за дешевші товари ніж за дорогі", - пояснив він.

Тож акциз робить невигідним завозити і використовувати вживані авто, зауважує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Експерт впевнений, що сам по собі акциз можна залишити, але він має бути однаковим як для нових, так і для вживаних авто. "На мою думку, його розмір має бути помірним. У нас є зобов'язання перед Європою щодо зниження акцизу до 7 відсотків, яких достатньо", - зазначив він.

Між тим інвестиційний банкір Сергій Фурса переконаний, що варіювання акцизу від віку авто потрібно для стимулювання ввезення якісних екологічних авто, а також для того, аби міста не потонули в заторах. Несходовський на це заперечує, що питання забрудненості повітря вирішується іншим податком - екологічним.

Що стосується перспективи зниження надходжень до бюджету від акцизу, то це можна пом'якшити збільшенням надходжень від ПДВ та мита, впевнений Дубровський. "Тому сума втрат бюджету є не суттєвою. Але це рішення збільшить добробут українців", - вважає експерт.