Євросоюзу слід змінити підхід до санкцій щодо Білорусі, йдеться у резолюції Європарламенту "Про ситуацію в Білорусі після одного року протестів і їхнього насильницького придушення". Євродепутати ухвалили її на пленарному засідання у Страсбургу в четвер, 7 жовтня. За документ проголосували 506 парламентарів, 29 - висловилися проти, ще 139 - утрималися, повідомляє кореспондент DW.

Євродепутати закликають посилити санкції проти Лукашенка

"Європарламент наполегливо рекомендує Європейській Раді (саміту ЄС. - Ред.) на своєму наступному засіданні 21-22 жовтня 2021 року узгодити всеохоплюючий і стратегічний підхід до санкцій проти білоруського режиму", - зазначається у резолюції. Там додають, що цей підхід повинен "включати перехід від покрокового до більш рішучого санкційного підходу".

Також євродепутати наполягають, що Раді ЄС слід "дуже терміново" ухвалити п'ятий пакет санкцій. Нові обмеження повинні зосередитися на особах і організаціях, залучених до репресій у Білорусі, а також причетних до незаконного переміщення осіб через кордони, зазначається у резолюції. Нагадаємо, що четвертий пакет санкцій щодо Білорусі ЄС запровадив у червні, а у вересні стало відомо про підготовку п'ятого пакета.

У Європарламенті шкодують, що економічні санкції Євросоюзу справили "лише частковий ефект на режим Лукашенка" та не вплинули суттєво на такі "важливі сектори", як виробництво калійних добрив і переробка нафти. Тому євродепутати закликали ЄС "посилити адресні економічні санкції з акцентом на ключових секторах економіки Білорусі, а також на державних і приватних підприємствах, які підтримують і фінансують режим Лукашенка". Зокрема, резолюція пропонує підвести під санкції чорну металургію, виробництво чи обробку деревини, хімпром, а також усі державні банки та ключові компанії, зокрема "Білоруськалій" і "Белтелеком".

Розслідування "злочинів режиму Лукашенка"

У своїй резолюції євродепутати вкотре засудили "репресії, тортури та жорстоке поводження з мирними білорусами", а також висловили солідарність з народном Білорусі та "мирними протестувальниками". Кілька сторінок резолюції відвели перерахуванню репресій і порушень прав людини, які здійснює влада країни. Зокрема там згадується, що в Білорусі зараз утримують понад 720 політв'язнів, проти протестувальників і активістів відкрили понад 4600 кримінальних справ, тоді як жодного провадження не відкрили щодо тих, хто брав участь у репресіях. У документі вказали й на те, що суди в Білорусі винесли вже понад 120 "несправедливих і свавільних вироків у політично мотивованих процесах, які часто проводяться за закритими дверима та без дотримання правових процедур". Як приклад наводяться судові вироки Віктору Бабарику, Марії Колесниковій і Максиму Знаку.

Євродепутати наголосили на необхідності розслідування "злочинів, скоєних режимом Лукашенка проти народу Білорусі, включно з убивством Романа Бондаренка та інших громадян". Підготувати справу проти режиму Лукашенка для подання у Міжнародний кримінальний суд - про це Європарламент попросив Платформу з боротьби з безкарністю в Білорусі. Її створили у Європарламенті в березні цього року, а в липні вона провела друге засідання. Також Європарламент "підтримує подальші дискусії про можливе створення у Гаазі міжнародного трибуналу за порушення прав людини в Білорусі", - говориться у резолюції.

А від української влади євродепутати очікують на результати розслідування смерті голови "Білоруського дому в Україні" Віталія Шишова, котрого на початку серпня знайшли повішеним у Києві.

Читайте також: Відносини України з сусідами: чи є у Києва друзі?