Виступ Володимира Зеленського у Мюнхені, судячи з коментарів на шпальтах друкованих видань Європи, не потрапив у фокус на Заході настільки, як в Україні. Тим не менше, деякі з його тез таки привернули увагу оглядачів.

Зокрема, видання ділових кіл Німеччини Handelsblatt констатувало, що питання, коли ж Україна стане членом НАТО, схоже, ніхто, крім Зеленського, не вважає нагальним або актуальним. Натомість Москві насправді може йтися про зовсім інше. "Цілком імовірно, що за скупченням 150 тисяч російських солдатів на українському кордоні криються зовсім інші мотиви. Багато що вказує на те, що йдеться не про безпекові інтереси Росії, як він каже, а про страх російського президента перед економічною інтеграцією України (з Європою - Ред.) і пов'язане з нею зростання добробуту і рівня свободи у сусідній країні. … Торгівля із Заходом зміцнює демократію, правову державу і знижує рівень корупції. Все це Путін зневажає. Тому він нині паралельно і зайнятий тим, що будує з китайським главою держави Сі Цзіньпіном альянс автократів проти ліберальних демократій", - зауважує Handelsblatt. Відповіддю Європейського Союзу, переконаний оглядач видання, мають бути жорсткі санкції проти Росії, щодо яких вже зараз потрібно більше конкретики. "Санкції лише тоді мають ефект відлякування, якщо Путін знатиме, що йому загрожує. Тому президент Зеленський цілком справедливо критикує, що Захід сприймає війну як вже ухвалене рішення Путіна і майже щодня називає нові дати вторгнення, але при цьому ніяк не зарядить свою рушницю санкційним порохом", - читаємо на шпальтах газети з Франкфурта-на-Майні.

"Санкції матимуть свою ціну"

Виступ Зеленського у Мюнхені аналізує і швейцарська Neue Zürcher Zeitung. "Український президент вимагає від Заходу більшої чесності щодо його країни. Більше конкретики щодо обіцяного вступу до НАТО, щодо шляху до ЄС, щодо санкцій проти Росії, які планують європейці і американці у разі нападу на Україну. Це, певно, мінімум того, на що може розраховувати Володимир Зеленський. Однак все це матиме свою ціну. Більше чесності у питанні кризи навколо України, це передбачає і усвідомлення європейськими громадянами того, що на них чекає у випадку війни: ще вищі ціни на енергоносії і скорочення економічного зростання. Адже санкції проти Росії - якщо взагалі і діятимуть - то лише у тому разі, якщо всі країни ЄС, як на сході, так і на заході, візьмуть на себе цей тягар. У цьому є сумніви. Низці країн ЄС важливі взаємовигідні відносини з Росією Володимира Путіна, передовсім Угорщині й Австрії. Якщо ж напад на Україну таки відбудеться, варто очікувати дискусії, спричиненої позицією низки країн щодо того, чи взагалі доцільні санкції і які саме. Відповідальна влада однак має розуміти: санкції мають підтримувати всі разом. Це - єдиний шанс змусити Росію припинити бойові дії після нападу", - пише видання з Цюриха.

Звернула увагу на емоційний виступ Зеленського у Мюнхені і Badische Zeitung з Фрайбурга: "Невипадково Володимир Зеленський цими вихідними майже у розпачі закликав до негайного припинення вогню і до переговорів. Український президент знає, що у момент істини ніхто не прийде на допомогу. У цьому нічого не змінив і виступ на Мюнхенській конференції з питань безпеки. НАТО не може і не хоче підставити йому плече. Водночас альянс не хоче і не може відмовити окремим державам у праві обирати собі союзників. Це право свого часу визнала і Росія. Путін, однак, тепер хоче це право забрати. А розмовляти він не проти - йому це пасує як маневр з відволікання", - зауважує німецьке видання.

Чи вивчені уроки минулого?

Польська Rzeczpospolita веде далі: "Перспектива війни в Європі, що постійно наближається, пробуджує привиди минулого. У цьому конфлікті йдеться про незалежність України і про питання, чи у 21-му столітті українці відстоять своє право незалежно вирішувати власне майбутнє. Але якщо глибше подивитися на цю війну, яка не починається лише зараз, а триває ще з 2014 року, то йдеться про питання, чи буде збережено чинний порядок у Європі, сформований після Холодної війни. Висловлене Москвою очікування, що у питаннях політики безпеки ситуацію в Європі буде повернуто до статус-кво, що існував до 1997 року, на практиці означало би заперечення кінця Холодної війни як перемоги Заходу та історичної поразки Росії. У ситуації, коли Росія дедалі більше підігріває конфлікт навколо України, Заходу важливо не лише зберегти свою єдність. Сьогодні, коли з моменту закінчення Холодної війни минуло 30 років, Захід має усвідомити важливість своєї перемоги у тій війні, аби зрозуміти, чому її сьогодні варто захищати будь-якою ціною", - наголошує польська газета.

Читайте також: Прем'єрка Естонії про Україну: Ми втрачали незалежність і не бажаємо цього іншим

Італійська La Stampa вважає, що Захід зробив висновки з помилок минулого. "Російський ведмідь грає м'язами і показує їх всій планеті. Після днів військової напруги і дипломатичних зусиль ми опинилися за крок до прірви. Годі й говорити про суть проблеми, власне, про етичне неприйняття будь-якої війни. Війна проти колишньої радянської республіки на чолі з Володимиром Зеленським з точки зору політичного і економічного здорового глузду нікому не потрібна. Тим не менше, ситуація показує, що війна можлива і на даний момент навіть імовірна. Однак сильні цього світу, які зібралися у Мюнхені на безпекову конференцію, схоже, все ж не схильні повторити тю саму помилку, якої вони припустилися у тому самому місті у вересні 1938 року: коли вони допустили, що фюрер випустив отруту у серце Європи", - нагадує La Stampa.